Справа № 2-6624
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року.
Свердловський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Новосьолової Г.М.,
при секретарі Воблікової І.О.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управляння Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 року, поновивши строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказав, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважає неможливе їх застосування з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 року. Позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав.
Позивач у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про те, що просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судовому засідання представник відповідача надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі. В своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошову утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. Бюджетних асигнувань на виплату вказаного підвищення Пенсійного фонду України не видавались. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме ст. 6 встановлює, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діяли до 22 травня 2008 року. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Статтею 54 розділу VI Особливі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 році. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. У частині третій статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - включно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстав стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком на 30 відсотків якої мають підвищуватись дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем. Цю позицію підтвердив Конституційний Суд України у своїй ухвалі від 19 травня 2009 року № 27- у/2009. Здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком для Управління Пенсійного фонду України в м, Свердловську Луганської області не має юридичних підстав. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
10.03.2010 року у законну силу вступив Закон України № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», так п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України викладено в такій редакції: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
У зв’язку з чим доводи представника УПФУ суд вважає необґрунтованими.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту і гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом та посвідченням, згідно яких органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, виходячи з рішення Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком діяло з 09 липня 2007 року.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 липня 2007 року - 410,06 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 415,11 гривень.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008. У вказаному рішенні Конституційним Судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з рішення Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22 травня 2008 року, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
Згідно ст. 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, з 01.01.2008 року - 470 гр., з 01.04.208 року – 481 гр., з 01.07.2008 року – 482 гр., з 01.10.2008 року – 498 гр.
Як убачається з заперечення представника відповідача, що в 2008 році виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни здійснювалась відповідно до положень п. 8 ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни ( крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня в розмірі - 48,1 гр., з 1 липня – 48, 2 гр.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-У1 розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Представник позивача також посилається на ст.. 99 КАС України, що позивач пропустив строк позовної давності, але знову він посилається на норми КАС України, що є невірно.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
За вимогами ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов’язку.
Проте, не виконання вищезазначеної норми, Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48.1 гр., з 1 липня – 48.2 гр., з 1 жовтня – 49.8 гр. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін до цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком».
Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд вважає таким, що не заслуговує уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат з огляду на приписи ст. 88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Суд також не приймає зазначені вище посилання представника відповідача з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та сплатити на користь позивача недосплачену йому як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу підлягають повному задоволенню, а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 року.
Керуючись ст.ст. 256, 264 ЦК України, ст.. 10, 60, 15 ч. 1 п. 2 ЦПК України, ч.2 ст. 3 Конституції України -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управляння до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області на користь ОСОБА_1 сплачені судовий збір у розмірі 8,50 грн. та інформаційно технічне забезпечення у розмірі 37 грн., за рахунок коштів державного бюджету.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: