Справа № 2а-1273/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 липня 2010 року.

          Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі судді Карпенко О.Л. одноособово розглянувши в порядку письмового провадження в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення пенсії, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивака звернувся з позовом до відповідача посилаючись на те, що він має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ст.ст. 77, 110 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” та ст. 71 ч. 12 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі і п.п. 3 і 12 ст. 71. Як розрахункову величину для визначення підвищення пенсії дітям війни, необхідно приймати розмір мінімальної пенсії за віком передбачений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається законом про державний бюджет на відповідний рік. Крім того, позивач зазначив, що він  звернувся до суду за захистом свого права лише після того, як йому стало відомо про порушення прав дітей війни з преси. Позивач просить суд поновити строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату на його користь підвищення пенсії за періоди з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, включно, з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, включно, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплат які були проведені раніше.

           Відповідач письмові заперечення на позов не подав.

           В судове засідання учасники процесу не з’явилися, але подали письмові клопотання про розгляд справи без їх участі.

           На підставі ст. 122 ч. 3 КАС України, суд здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

           Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

           Згідно відомостей належного позивачу паспорта громадянина України (а.с. 5), він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) йому не виповнилося 18 років. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на позивача поширюється дія цього Закону.  

           Позивачу призначено пенсію у зв’язку з досягненням пенсійного віку, що підтверджується відомостями належного йому посвідченні пенсіонера (а.с. 6).

           Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року.

           Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням вимог ст. 111 цього Закону.

           Ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

           Позивач не являвся інвалідом.

           Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

            Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

            Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України та ст. 73 ч. 2 Закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З часу втрати чинності п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме з 09 липня 2007 року, застосування відповідачем цих норм Закону є протиправним, а тому перестали існувати підстави зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

            Проте, як вбачається із змісту позовної заяви, поданих відповідачем довідки та виписки з особового рахунку про нарахування та виплату позивачу підвищення  пенсії, з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, відповідач не нараховував позивачу підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

             Закон України “Про соціальний захист дітей війни” не містить визначення розміру мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6  цього Закону, а тому мають застосовуватися норми спеціального законодавства про пенсійне забезпечення – ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Положення ст. 28 ч. 3 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не являється перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ст. 28 ч. 1 Закону, мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, визначеному законодавством. Крім того, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”, він застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений відповідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

            Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача підвищення пенсії за 2007 та 2008 роки з пропущенням річного строку, встановленого ст. 99 ч. 2 КАС України. Однак, не підлягає застосуванню наслідок пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 100 ч. 1 КАС України, оскільки сторони на цьому не наполягали.

            Таким чином, позов в частині зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягає задоволенню.

             Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

             Згідно відомостей наданої відповідачем виписки з особового рахунку, з 01 січня 2008 року позивачу виплачується підвищення пенсії, як дитині війни, у розмірі 47 грн. – у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, з 01 квітня 2008 року розмір підвищення пенсії збільшено до 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – до 48 грн. 20 коп., а з 01 жовтня 2008 року – 49 грн. 80 коп., довічно.  

             Зміни внесені до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з пунктом 2 рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення. Отже, з 22 травня 2008 року правовідносини, що склалися між сторонами регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року. У зв’язку з цим розмір підвищення пенсії позивача на підставі ст. 6 Закону, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, мав становити: з 22 травня 2008 року – 144 грн. 30 коп. (481 х 30 %),  з 01 липня 2008 року – 146 грн. 60 коп. (482 х 30%), з 01 жовтня 2008 року – 149 грн. 40 коп. (498 х 30 %).

            Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, включно, з урахуванням раніше виплачених йому сум.

             З 01 жовтня 2008 року відповідач здійснює нарахування і виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 49,8 грн. щомісячно, довічно.

             Однак, нарахування та виплата у 2009 році «дітям війни» підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

             Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на 1 особу встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року – 498 грн. для осіб, які втратили працездатність, аз 01 листопада 2009 року – 573 грн. Тому розмір підвищення пенсії, яке виплачено позивачу за період з січня по жовтень місяці 2009 року мав становити 149 грн. 40 коп. (498 х 30 %), щомісячно, а в листопаді та у грудні 2009 року – по 171 грн. 90 коп. (573 х 305). Натомість розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення є меншим – 49 грн. 80 коп.

              Отже, позов в частині зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачці підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року підлягає задоволенню шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунку за цей період, з урахуванням раніше виплачених йому сум.

             Під час розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням вимог ст. 2 ч. 3 КАС України. З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що дії відповідача не відповідають ст. 2 ч. 3 п.п. 1, 3, 7 КАС України.

            Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивача належить виплатити судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с. 3).

             Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 94, 98, 100 ч. 2, ст. 122 ч. 2, ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

           Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Зобов’язати Управлінні Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, включно, з урахуванням сум виплачених їй за цей період.

           В задоволенні решти вимог - відмовити.

           Виплатити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.

           Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

           Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :                                                      О. Л. Карпенко