Справа № 2-6412
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року.
Свердловський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Новосьолової Г.М.,
при секретарі Воблікової І.О.,
за участю прокурора Барабанщіков Є.С.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора м. Свердловська в інтересах ОСОБА_1 до Управляння Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Свердловська в інтересах п озивача звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 01.01.2009 рік, поновивши строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що позивач має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказав, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважає неможливе їх застосування з 01.01.2009 року.
Позивач у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про те, що просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор м. Свердловська позовні вимоги підтримала,
наполягала на задоволенні позову.
В судове засідання представник відповідача надала заперечення, в якому позовні вимоги не визнала, в своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 вищезазначеного Закону України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, у 2007 році не були прийняті нормативні акти на виконання вказаних вимог закону, не було встановлено порядок виплати таких підвищень. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2008 році таке підвищення позивачеві виплачувалось. Зміни до ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» діяли до 22.05.2008 року. Пунктом 9 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня в розмірі - 48,1 гр., з 1 липня – 48, 2 гр. Просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, у запереченнях проти позову та в судовому засіданні представник відповідача наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачеві був відомий її розмір. До того ж ст.. 99 КАС України встановлює строк позовної давності в 1 рік.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з заперечення представника відповідача, УПФУ у м. Свердловську посилається на норми КАС України, хоча з 10.03.2010 року у законну силу вступив Закон України № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», так п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України викладено в такій редакції: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
У зв’язку з чим доводи представника УПФУ у м. Свердловську суд вважає необґрунтованими.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту і гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом та посвідченням, згідно яких органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-У1 розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Проте, на виконання вищезазначеної норми, Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48.1 гр., з 1 липня – 48.2 гр., з 1 жовтня – 49.8 гр. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін до цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком».
Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та сплатити на його користь недосплачену йому як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу підлягають повному задоволенню, а саме за з 1 січня 2009 року.
Керуючись ст.ст. 256, 264 ЦК України, ст.. 10, 11, 60, 15 ч. 1 п. 2 ЦПК України, ч.2 ст. 3 Конституції України -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора м. Свердловська в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: