Справа №1п-3/07
ПОСТАНОВА
22 березня 2007 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді -Крючко Н.І. при секретарі - ЗаліпіН.Ю., з участю прокурора - Паскевича О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали кримінальної справи відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця м. Полтави, українця,
громадянина України, освіта незакінчена вища,
одруженого, працюючого стернярем ВАТ "ПТМЗ", мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
про вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 296 КК України в зв"язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим,-
ВСТАНОВИВ:
06 січня 2007 року близько 23 години 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 знаходився в автомобілі ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1, яким керував його син ОСОБА_2, який рухався з двору будинку АДРЕСА_2. В цей час на зустріч по цій же дорозі, ширина якої не дозволяє зустрічний роз"їзд двох автомобілів, рухався і автомобіль таксі ВАЗ 2107, д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, пасажирами якого була родина ОСОБА_3. ОСОБА_1 здалось, що водій автомобіля таксі не збирається поступатися дорогою, після чого він вийшов зі свого автомобіля, та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підійшов до дверцят водія таксі і, висловлюючись брутальною лайкою, наніс один удар ногою по даним дверцятам, пошкодивши їх, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 400 грн. Коли ОСОБА_3 , який також був пасажиром автомобіля таксі, вийшов , щоб зробити ОСОБА_1 зауваження , останній не реагуючи на прохання заспокоїтись підійшов до ОСОБА_3 та завдав йому кількох ударів руками в область голови та збив потерпілого ОСОБА_3 з ніг, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забоїв обличчя і нижніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. З місця злочину зник.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред"явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що 06.01.2007 року близько 23 години 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, знаходився в автомобілі ВАЗ 2106, яким керував його син ОСОБА_2 і, який рухався з двору будинку АДРЕСА_2 в м. Полтаві. В цей час на зустріч по цій же дорозі, ширина якої не дозволяє зустрічний роз'їзд двох автомобілів, рухався і автомобіль таксі служби "005"ВАЗ 2107. Враховуючи, що таксисту було набагато легше здати назад і пропустити їх автомобіль , ОСОБА_2 почав сигналізувати таксисту, подаючи звукові сигнали. Автомобіль таксі почав повільно рухатись назад, але через кілька метрів знову зупинився. Втрачаючи контроль над собою він вийшов з автомобіля , підійшов до дверцят водія таксі і почав в жорсткій формі виражати свої претензії щодо дій таксиста. Оскільки ніякої реакції з його боку не поступало , завдав одного удару по дверцятам водія
таксі . В цей час з автомобіля таксі вийшов незнайомий йому раніше чоловік, прізвище якого , як стало відомо , ОСОБА_3 , та почав йому робити зауваження. На що він підійшов до нього та наніс декілька ударів в область голови. Матеріальні та моральні збитки як водію таксі ОСОБА_4 так і ОСОБА_3 в повному обсязі відшкодував, примирився з потерпілими, у скоєному щиросердно розкаюється.
Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині за обставин викладених в постанові повністю доведена зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами в їх сукупності.
Показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 06.01.2007 року близько 23 години він разом із жінкою та дитиною в автомобілі таксі "005", повертався до себе додому в будинок АДРЕСА_2. На в'їзді у двір будинку назустріч їх автомобілю виїхав автомобіль ВАЗ 2106, водій якого почав сигналізувати водію таксі перемиканням світла фар та подавати звукові сигнали. Оскільки вузька дорога не дозволяє зустрічному роз'їзду двох автомобілів , водій таксі зупинився та почав повільно рухатись назад. Коли водій таксі зупинився у місці, яке б дозволило роз"їзд, з автомобіля ВАЗ 2106 вийшло троє чоловіків та направились до автомобілю таксі з боку водія. Через кілька секунд він почув кілька ударів в корпус автомобіля. Після цих ударів він вийшов на вулицю , щоб зробити чоловікам зауваження, але ніхто не відреагував. До нього підбіг незнайомий йому раніше чоловік, прізвище якого, як йому стало відомо в подальшому, ОСОБА_1 та почав наносити йому удари в обличчя. В якийсь момент він впав на землю, потім піднявся і почав завдавати удари у відповідь. До підсудного претензій не має, примирився з ним, завдану ним матеріальну шкоду відшкодував повністю.
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, який показав, що працюючи водієм таксі "005" 06.01.2007 року близько 23 години приїхав за викликом до будинку АДРЕСА_3, де до нього в автомобіль сіли чоловік, жінка та малолітня дитина. Чоловік, прізвище якого , як виявилось в подальшому було ОСОБА_3, повідомив, що їхати потрібно до будинку АДРЕСА_2 у м. Полтаві. На в"їзді на подвір"я зазначеного будинку назустріч їхньому автомобілю виїхав інший автомобіль . Оскільки вузька дорога не дозволяє зустрічному роз'їзду двох автомобілів він зупинився та почав повільно рухатись назад. Водій зустрічного автомобіля подавав звукові сигнали та перемикав світло фар. Коли він від'їхав назад і звільнив проїзд, то побачив, що з зустрічного автомобіля вибіг чоловік, підбіг до його дверцят, після чого почав голосно викрикувати брутальні слова та завдав одного удару ногою по дверцятах автомобіля. Коли пасажир ОСОБА_3 вийшов з автомобіля таксі, щоб заспокоїти ОСОБА_1 ,між ними виникла бійка, яка полягала у спричиненні один одному ударів. На даний час йому матеріальна шкода відшкодована підсудним у повному обсязі, претензій до нього він не має, з підсудним вони примирись (а.с. 29).
Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 Ю.П., яка показала, що 06 січня 2007 року близько 23 години разом з чоловіком та 3-річним сином, в автомобілі таксі "005" повертались до себе додому. На в'їзді у двір побачила, що назустріч рухається автомобіль. Таксист почав здавати назад, а коли зупинився, то з зустрічного автомобіля вийшли кілька чоловіків та підійшли до дверцят автомобіля таксі з боку водія, після чого хтось завдав удару по дверцятам водія. Маючи намір припинити хуліганські дії, її чоловік вийшов з автомобіля та почав робити зауваження. В якийсь момент почалась бійка, яка полягала у нанесенні взаємних ударів. Потім усім разом вдалось припинити бійку (а.с. 33).
Протоколом допиту свідка ОСОБА_2, який показав, що 06.01.2007 року близько 23 години він на своєму автомобілі ВАЗ 2106 приїхав у двір будинку АДРЕСА_2, щоб відвезти додому батьків. Доїхавши до кута будинку, побачив, що назустріч рухається автомобіль таксі "005". Оскільки через недостатню ширину дороги, по якій вони рухались,, зустрічний роз'їзд двох автомобілів неможливий, то він почав подавав звукові сигнали та перемикати світло фар, сигналізуючи водію таксі,
щоб той поступився дорогою, оскільки йому було набагато легше від"їхати назад до місця, яке б дозволило роз"їхатись. Водій таксі почав повільно рухатись назад, але через кілька метрів зупинився. В цей час його батько ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та пішов до таксі. Підійшовши до дверцят водія він щось йому сказав, а потім завдав одного удару ногою по дверцятам. Через кілька секунд з пасажирського сидіння автомобіля таксі встав, як зараз відомо, ОСОБА_3, і щось сказав його батькові .Після цього вони зблизились і між ними розпочалась бійка (а.с. 34).
Протоколом огляду від 09.01.2007 року, згідно з яким на водійських дверцятах автомобіля ВАЗ 2Ю7.д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, виявлені пошкодження у вигляді вмятини овальної форми, довжиною з довжиною близько 35 см з нерівними краями, діаметром близько 10 см. на лівій водійській дверці на відстані 20 см від нижнього краю дверки ( а.с. 21).
Висновком судово-медичної експертизи №269 від 06.02.2007 року, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забоїв обличчя, нижніх кінцівок і які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження ( а.с. 52).
Також винність ОСОБА_1 в причетності до вчинення злочину за обставин викладених в постанові, підтверджується і іншими доказами, зібраними по справі, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні дій , які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Вислухавши ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, які не заперечували проти закриття справи, в зв"язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, дослідивши матеріали справи, міркування прокурора, який просив закрити справу в зв"язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, приходить до висновку, що кримінальна справа підлягає закриттю.
Приймаючи до уваги, те що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні злочину передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відповідно до довідки Щ при УМВС України в Полтавській області до вчинення даного злочину не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем роботи характеризується позитивно, у повному обсязі відшкодував завдану потерпілим матеріальну шкоду, примирився з потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненому злочині щиро розкаюється, а тому є підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи відносно нього, в зв"язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими.
Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 КПК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв"язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим.
Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправ за наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, винести мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
За таких обставин , суд вважає за необхідне закрити провадження по кримінальній справі за ст. 296 ч. 1 КК України стосовно ОСОБА_1 на підставі ч.І ст. 7-1 КПК України звільнивши останнього від кримінальної відповідальності.
Речові докази по справі, а саме: куртку, шапку, джемпер, які знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_3 підлягають поверненню потерпілому, як йому належні (а.с.59-60).
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ч. 1 ст. 7-1, 247, 248 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.296 КК України.
Кримінальну справу за ст. 296 ч. 1 КК України відносно ОСОБА_1 - закрити , в зв"язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд -скасувати.
Речові докази по справі , а саме: куртку, шапку, джемпер, які знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілого повернути ОСОБА_3, як йому належні (а.с.59-60).
На постанову може бути принесено апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 7 діб.