Справа №2-а-1237/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року                                                                  Бериславський районний суд Херсонської області

у складі головуючого – судді  Кириленко М.О.

при секретарі – Фургал Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому посилаються на те, що мають статус дітей війни, відповідно до статті 6 Закону України № 2195-У від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», і їм з першого січня 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їм така допомога не виплачувалась. Про факт порушення прав позивачам стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі в зв’язку з ухваленням рішення Конституційного суду  України. Просять зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2010 роки.

В судовому засіданні позивачі на задоволенні позовних вимог наполягали у повному обсязі.

Представник управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонській області  в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що відсутні підстави для нарахування управлінням Пенсійного фонду України в Бериславському районі на користь позивачів недоплаченої як дітям війни державної соціальної допомоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені наступні факти і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» діти війни - це ті, яким на 2 вересня 1945 р. не виповнилось 18 років. Як встановлено в судовому засіданні позивачі є особами, які відноситься до категорії «Діти війни», отже на них розповсюджується дія вказаного Закону. Згідно зі ст.6 вищевказаного закону, позивач з 1 січня 2006 р. мають право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Позивач, вважаючи наявними рішення Конституційного Суду № 6-рп від 09.07.2007 р., а також № 10-рп від 22.05.2008 р. про неконституційність зупинення дії ст. 6 вищевказаного закону про соціальні виплати, просив стягнути за 2007, 2008, 2009 рр. невиплачені йому кошти.

 Судом не можуть бути прийняті доводи позивачів про стягнення невиплаченої соціальної допомоги за 2007 рік в повному обсязі виходячи з наступного. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12-14, 23, 29, 30, 41, 43-46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п. З, 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Так, хоча й зупинення виплат по ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.» було визнано неконституційним, проте рішення про це було винесено Конституційним судом України лише 9 липня 2007 р.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  Таким чином, доплати по соціальній допомозі дітям війни поновлені з 09.07.2007 року.

28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2008 року зупинені виплати, на які згідно із законами України мають право діти війни (п.41 розділу II Закону). Разом з тим, суд вважає можливим стягнути на користь позивача невиплачену соціальну допомогу за цей рік, враховуючи наступне. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу І, п.61, 62, 63, 66 розділу II, п. З розділу III Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік...» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст..67 розділу І, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу II цього ж Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».

З врахуванням вищенаведеного соціальні доплати дітям війни поновлені з 22.05.2008 року. Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Отже, з 22.05.2008 р. позивач має право на перерахунок пенсії.

При цьому слід врахувати виплати, які були фактично здійснені відповідачем позивачу за відповідний період 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10 %.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача відносно того, що в їх діях немає порушень закону, оскільки положення статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, які до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили.

Статтею 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що в разі недостатності виділених із державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення   такої   гарантії,   як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то  вона має пріоритет над нормою, закладеною у статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу також не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З огляду на наведені обставини, суд вважає необхідним захистити права та інтереси позивача шляхом визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок доплат соціальної допомоги та виплати відповідних грошових коштів у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням вже виплачених 10% соціальної допомоги.

Суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” з поважних причин, оскільки він дізнався про порушення свого права лише в 2008 році з засобів масової інформації та зважаючи на його похилий вік підлягає поновленню.

Рішенням Конституційного суду України від 09.09.2010 року № 19-рп/2010 пункт 2 розділу І, пункт 2 розділу ІІ Положення ЗУ ?ро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та пункт 2 частини першої ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

Керуючись ст.ст. 150, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 99, 100, 158-160 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ  :

Позов задовольнити частково.

 Поновити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 строк звернення до суду.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Бериславському районі Херсонської області щодо перерахунку і виплати щомісячного підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду в Бериславському районі Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених 10% щомісячної грошової державної соціальної допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Бериславський районний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови, та подачі апеляційної скарги до Бериславського районного суду і її копії до апеляційного суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

 Суддя                                                                                                                    М.О.Кириленко