УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Колоса С. С.
суддів: Іващука В.А., Міхасішина І. В.
при секретарі: Топольській В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третіх осіб – сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Замостянському районі м. Вінниця, сліжби у справах дітей вінницької міської ради про визнання приватизації квартири недійсною, здійснення реєстрації позивачки та її неповнолітніх дітей в АДРЕСА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Замостяського районного суду м. Вінниці від 15 червня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 вересня 2010 року, -
у с т а н о в и л а :
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 червня 2010 року в зазначеному позові відмовлено .
Додатковим рішенням від 10 вересня 2010 року вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат .
Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що позивачкою не наведено обгрунтованих підстав для визнання приватизації недійсною .
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким її вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. З цих же підстав просить скасувати і додаткове рішення .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_5, яка просить рішення скасувати з підстав викладених у скарзі, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які просять скаргу відхилити, представника міської ради та представника третьої особи – сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, які просять рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги .
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Відмовляючи в позові, судом дана належну оцінку зібраним та наданим по справі доказам .
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 4 серпня 1994 року ОСОБА_9 з сім"єю з двох осіб ( наймач та її син ОСОБА_10 ) отримала ордер на двохкімнатну квартиру ( а. с. 37 ). ОСОБА_5 в цей час проживала в м. Луганськ ( а. с. 119 ) .
Відповідно до ст. 8 ч. 2 ЗУ " Про приватизацію державного житлового фонду " передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім"ї, які постійно мешкають у цій квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов"язковим визначенням уповноваженого власника квартири.
ОСОБА_9 звернулась з заявою до уповноваженого на це органу та 16 січня 2007 року отримала свідоцтво про право власності на житло, а саме на АДРЕСА_2 ( а. с. 15, 126 ). Свідоцтво визначало право спільної часткової власності ОСОБА_9 - 1 / 2 та ОСОБА_10 - 1 / 2 .
Твердження викладені у скарзі, що ОСОБА_10, відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, не мав право на частку при приватизації є безпідставними, так як з матеріалів вбачається, що на цей момент рахувався у квартирі та з реєстрації знятий не був ( а. с. 125, 158 ). Крім того з зазначеного вище Закону вбачається, що правом на приватизацію користуються і тимчасово відсутні громадяни, тобто ОСОБА_10 .
ОСОБА_10 в суді першої інстанції не заперечував свого бажання на приватизацію АДРЕСА_2 та дії матері ( ОСОБА_9 ) з цього приводу не оспорював .
З рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 13 листопада 2008 року вбачається, що ОСОБА_11 у вересні 2007 року за згодою співвласників тимчасово вселилась в квартиру ( а. с. 132 – 133 ). З зазначеного вбачається, що на момент приватизації позивачка зі своїми неповнолітніми дітьми в даному житловому не проживала. Рішення не скасоване та набрало законної сили ( а. с. 134 ) .
Крім того з матеріалів вбачається, що розпорядженням органу приватизації житла від 16 червня 2006 року № 1196 квартира АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ( а. с. 82 ) .
Рішенням виконавчого комітету Артемівської районної ради м. Луганськ № 104 / 13 від 11 липня 2006 року за клопотанням органу опіки та піклування було надано дозвіл ОСОБА_5 на продаж від імені її неповнолітніх дітей зазначеної квартири ( а. с. 129 ). При цьому зобов"язувалась протягом 3 місяців придбати інше житло та надати з цього приводу відповідні докази ( а. с. 130 ) .
З зазначеного вбачається, що позивачка брала на себе зобов"язання придбати іншу квартиру чи інше житло для себе та своїх неповнолітніх дітей, а не проживати з матір"ю в одній квартирі .
Не знайшли свої підтвердження і вимоги щодо порушення норм чинного законодавства сектором громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Не підлягає скасуванню і додаткове рішення суду першої інстанції, так як ОСОБА_5 не надано доказів, які б підтвердили її право на звільнення від сплати судового збору та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення та додаткове рішення суду слід залишити без змін .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 червня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 вересня 2010 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.
Протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції .
Судді :
З оригіналом згідно :