Справа №1-84/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року                                                                                 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області в складі головуючого - судді Соколова В.О.

при секретарі - Сілантьєвій Л.А.

з участю прокурора - Цвігуна О.Б.

  адвоката - ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському .   кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця Р.Молдови, смт. Дурлешти, мешканця с АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2007 року, близько 23.00 год., ОСОБА_1., знаходячись в недобудованому приміщенні, біля кафе «Два леви», що по вул.. І.Франка, в м. Могилеві-Подільському, на грунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та ОСОБА_2., під час суперечки, яка переросла в бійку, умисно наніс удар гострим предметом із загостреною різко обмеженою травмуючою поверхнею по тильній поверхні правого передпліччя потерпілого, внаслідок чого спричинив останньому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді: розсічено-рубаного поранення з пошкодженням /повним розсіченням/ сухожилок розгиначів 2-4 пальців правої кисті .

Підсудний ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину за ст. 122 ч. 1 КК України не визнав і суду показав, що 21.01.2007 року, близько 21.00 год., він знаходився в кафе «Два Леви», що в м. Могилеві-Подільському, зі своїми знайомими. До них за столик підсів ОСОБА_2., розмовляв з ними. Коли всі вийшли на вулицю перекурити, ОСОБА_2. став безпричинно чіплятися до ОСОБА_1., вдарив останнього головою в голову. ОСОБА_1. запропонував відійти розібратися. Підсудний з потерпілим зайшли в новобудову біля, кафе де між ними зав'язалась бійка. Підсудний взяв ОСОБА_2. за шию, руку та потягнув.його на себе, від чого вони разом впали на землю. На землі він потерпілого декілька разів вдарив  кулаком в голову, вони кілька хвилин качались по землі та били один одного. В бійку втрутився ОСОБА_3., який підбіг до них і почав відтягувати ОСОБА_1.. Пояснив, що ОСОБА_2. він бив тільки кілька разів по голові, по руці він його ніяким предметом не ' бив. В скоєному розкаюється. Визнає себе винним тільки в тому, що бив потерпілого кулаками по тулубу.

Потерпілий ОСОБА_2. суду показав, що 21.01.2007 року, перебував в кафе «Два леви» на дні народження. Близько 22.00 год., він підсів за столик де сиділи ОСОБА_4.,

2

ОСОБА_1. та ОСОБА_3.. За столиком під час розмови між ним та ОСОБА_1. виникла суперечка. Біля 23.00 год. потерпілий, ОСОБА_4., ОСОБА_3. вийшли на вулицю покурити, де ОСОБА_1. запропонував йому відійти поговорити. Потерпілий з підсудним зайшли в недобудоване приміщення, яке розташоване біля кафе і почали битися між собою. Упавши на землю ОСОБА_1. почав бити потерпілого кулаком по голові і вдарив якимось гострим предметом по руці, від болю ОСОБА_2. закричав, після чого їх розборонив ОСОБА_3.. З пошкодженням руки був доставлений в лікарню, було зроблено операцію, претензій матеріального характеру до підсудного не має, так як він під час досудового слідства відшкодував матеріальні та моральні збитки.

Свідки ОСОБА_4., ОСОБА_3. суду показали, що 21.01.2007 року, біля 20.00 год., разом з ОСОБА_1., знаходились в кафе «Два леви». Через деякий час до них за столик підсів ОСОБА_2., розмовляв з ОСОБА_3.. За столом між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. виникла суперечка, і коли вони вийшли на вулицю, потерпілий вдарив ОСОБА_1. по голові. Підсудний покликав потерпілого в сторону поговорити. Вони пішли в недобудоване приміщення, поруч з кафе. Через 2-3 хвилини свідки пішли за ними, щоб заспокоїти. Коли зайшли в недобудоване приміщення підсудний з потерпілим качалися по землі, наносячи один одному удари. Свідки їх розборонили і вивили на вулицю, побачили кров на руці потерпілого. Показали, що в приміщенні де відбувалась бійка на підлозі були каміння, сміття, бите скло від пляшок, це вони бачили за декілька днів перед бійкою. Чи було скло під час бійки вони не бачили, так як було темно. Пояснили, що у ОСОБА_1. в руках нічого не було.

ОСОБА_5. - судово-медичний експерт, заслухавши покази свідків, задавши питання потерпілому, підсудному, на питання прокурора обґрунтувала свої висновки, як спеціаліста, що з врахуванням судово-медичного обстеження потерпілого, даних записів медичної картки потерпілого, прийшла до заключениям, що пошкодження у вигляді розсічено-рубаної рани тильної поверхні правого передпліччя, з повним пересіченням трьох сухожилок, виникли від дії предмету із загостреною різко обмеженою травмуючою поверхнею, з прикладанням значної сили. Предмет, яким було нанесено пошкодження не може бути скло, від розбитої пляшки, і враховуючи характер пошкодження, морфологію рани - рівні краї, глибина порізу, ті обставини, що сухожилки повністю перерізані, вказане пошкодження не може бути заподіяне падінням з висоти власного росту на скло від пляшки. Ймовірніше всього вказане пошкодження виникло від металевого предмету, із застосуванням значної фізичної сили.

Підсудний як на попередньому слідстві так і в судовому засіданні не визнавав, що стороннім предметом під час бійки з потерпілим навмисно вдарив його по руці, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження. Ствердження підсудного, що зазначене ушкодження потерпілий міг отримати від якогось предмету, можливо скло від пляшки, які знаходились на землі, куди вони обидва впали, спростовуються показами потерпілого, висновками судово-медичного експерта. Суд вважає, що покази підсудного в цій частині надумані, які не відповідають об'єктивним обставинам справи, і були спростовані під час судового слідства.

Сукупність зібраних доказів, свідчить, що потерпілому під час бійки підсудний навмисно із застосуванням значної сили стороннім предметом наніс удар в область тильної поверхні правого передпліччя, заподіявши розсічено-рубану рану, з повним пересіченням трьох сухожилок.

Крім пояснень підсудного, показів потерпілого свідків, вина ОСОБА_1. за ст. 122 ч. 1 КК України підтверджується: протоколом усної заяви ОСОБА_6. (а. с. 4); протоколом огляду місця події та план схемою до нього (а. с. 5-6); висновком судово-медичної експертизи № 84/34 від 16.02.2007 року, згідно якого, у ОСОБА_2. мали місце такі тілесні ушкодження: розсічено-рубане поранення тильної поверхні нижньої третини правого передпліччя з пошкодженням /повним розсіченням/ сухожилок розгиначів 2-4 пальців правої кисті, яке виникло від дії предмету із загостреною різко обмеженою травмуючою поверхнею, можливо, 21.01.2007 року, та належить до ушкоджень середньої ступені тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я, більше 21-ї доби (а. с. 47); протоколом очної ставки (а. с 49-50); показами судово-медичного експерта (а. с. 26) та іншими матеріалами кримінальної справи.

3

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1. органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'ю та значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Суд не погоджується з позицією захисту, про необхідність кваліфікувати дії підсудного як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження - 128 КК України, так як в судовому засіданні не добуто доказів, в підтвердження суб'єктивної сторони злочину, яка могла бути в формі злочинної самовпевненості, або злочинної недбалості.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного - характеризується позитивно, не знаходячи обтяжуючих вину обставини, пом'якшуючі вину обставини - вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється, молодий, в добровільному порядку відшкодував матеріальну та моральну шкоду, потерпілий не має претензій до підсудного, помирилися, і вважає що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства. Викладене дає підстави суду до обраного покарання застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1. від відбування обраного покарання з випробуванням.

Так як, підсудний ОСОБА_1. не працює, не має джерел матеріального прибутку, суд не застосовує виправні роботи - передбачені санкцією ч. 1 ст. 122 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ПРИСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КК України, та обрати покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 місяців.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.