Справа №2-3188 2007р.
РІШЕННЯ
Іменем України
04 жовтня 2007р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Швець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
встановив:
ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. та просила розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та відповідачкою 14.02.1997р., посилаючись на те, що відповідачка неналежно виконує свої обов*язки, а саме: погано або взагалі не годує її, не придбаває одежу, ліки та не надає іншої необхідної допомоги. Просила задовольнити позов на пісдтаві ст. ст. 425, 428 ЦК України 1963р.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила про те, що відповідачка є її хрещеною і проживає вона, позивачка, у неї в квартирі АДРЕСА_1 фактично приблизно з 1993р., 14.02.1997р. на вимогу відповідачки уклала з нею договір довічного утримання. Спочатку відносини з відповідачкою були нормальні, але приблизно з 2004р. відносили між ними погіршились, оскільки відповідачка перестала належно виконувати свої обов*язки, погано або взагалі не годувала її, не придбавала одежу, ліки та не надавала іншої необхідної допомоги, у зв*язку з чим вона, позивачка, вимушена була просити милостиню у перехожих біля церкви, ходити в лахмітті та їсти у безкоштовних їдальнях для малозабезпечених осіб. Відповідачка без її згоди і дозволу здавала в оренду належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2та витрачала кошти, отримані від орендарів, на особисті потреби, не сплачуючи кошти на утримання вказаної вище квартири. Відповідачка чинила їй перешкоди у користуванні телефоном у квартирі, у зв*язку з чим вона не мала можливості зателефонувати близьким та знайомим.
Відповідачка проти розірвання договору довічного утримання не заперечувала, але заперечувала проти підстав розірвання договору, на які посилалась позивачка і просила суд врахувати, що позивачка тривалий час проживала у її квартирі АДРЕСА_1, вона її забезпечувала їжею, одягом та ліками, на кошти, отримані від орендарів, проводила ремонтні роботи у належній позивачці квартирі АДРЕСА_2, виконувала свої обов*язки згідно договору довічного утримання належним чином.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 14.02.1997р. між ОСОБА_1. і ОСОБА_2було укладено договір довічного утримання, згідно якого відповідачці переходить у власність належна позивачці квартира АДРЕСА_2, а остання зобов*язується довічно утримувати позивачку, забезпечувати її продуктами харчування, одежею, наглядом, ліками, необхідною допомогою (а.с. 6 - копія договору).
Як пояснила позивачка, починаючи приблизно з 2004р. відносини між нею та відповідачкою погіршились, відповідачка перестала належно виконували свої обов*язки, погано або взагалі не годувала її, не придбавала одежу, ліки та не надавала іншої необхідної допомоги, у зв*язку з чим вона, позивачка, вимушена була просити милостиню у перехожих біля церкви, ходити в лахмітті та їсти у безкоштовних їдальнях для малозабезпечених осіб. Відповідачка без її згоди і дозволу здавала в оренду належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2та витрачала кошти, отримані від орендарів, на особисті потреби, не сплачуючи кошти на утримання вказаної вище квартири. Також, відповідачка чинила їй перешкоди у користуванні квартирним телефоном, у зв*язку з чим вона не мала можливості зателефонувати близьким та знайомим і повідомити про ситуацію, що склалася.
Такі пояснення позивачки є логічними і послідовними та стверджуються її діями, а саме зверненням 10.07.2007р. до 12 Київської ДНК із заявою про скасування довіреності від 17.06.2006р. на ім*я ОСОБА_2., якою вона уповноважила останню отримувати належну їй пенсію та інші виплати (а.с. 7 - копія заяви).
Також позивачка у серпні 2007р. зверталась до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою щодо протиправних дій відповідачки, що стверджується відповіддю заступника начальника Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (а.с. 40 - копія відповіді).
В квартирі АДРЕСА_2за період часу з січня 2000р. виникла заборгованість по витратах на утримання будинку і прибудинкової території (а.с. 13-16 - розрахунок заборгованості, а.с. 24 - повідомлення про наявність заборгованості), хоча відповідачка проводила часткові проплати у червні 2005р., у червні 2006р., у лютому 2006р. та у серпні 2006р. (а.с. 42-43 -копії рахунків), а з серпня 2007р. оплату проводить позивачка (а.с. 34-35 - копії рахунків).
Факт проживання у квартирі АДРЕСА_2квартирантів відповідачка не заперечувала і ця обставина стверджується актом про надання інформаційних послуг (а.с. 22), договором оренди жилого приміщення від 16.02.2006р. (а.с. 23 - копія договору), актом ЖЕО №803 (а.с. 36 - копія акту).
Відповідачка, заперечуючи проти підстав розірвання договору, посилалась на належне виконання нею умов договору, але при цьому не могла пояснити, які саме речі вона придбала позивачці, які саме ліки купувала їй, які конкретно меблі придбала у належну позивачці квартиру АДРЕСА_2, які безпосередньо ремонтні роботи проводила у цій квартирі, на що витрачала кошти, отримані від орендарів квартири та яку саме сторонню допомогу надавала позиваці за період часу з укладення 14.02.1997р. між ними договору довічного утримання.
Суд також приймає до уваги показання свідка ОСОБА_3., яка показала про те, що є подругою ОСОБА_1. і у період з 1976р. по 1991р. була її сусідкою по квартирі АДРЕСА_2, з 2004р.-2005р. намагалася зв*язатися з позивачкою за номером телефону НОМЕР_1, який узнала від спільної знайомої, але позивачку ніколи до слухавки не кликали. У квітні 2007р. випадково зустріла позивачку біля церкви, де позивачка просила милостиню, одежа її була у занедбаному стані і пішла вона їхсти у безкоштовну їдальню для малозабезпечених осіб. При цьому ОСОБА_1. їй повідомила про те, що проживає з ОСОБА_2., яка не годує її, не дає коштів на особисті потреби, не доглядає її.
Свідок ОСОБА_4. показала суду про те, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_1. , приблизно один раз на рік приїзжала до квартири АДРЕСА_1, останнім часом, а саме з приблизно з 2004р., позивачка скаржилась на погане відношення до неї з боку відповідачки та членів її сім*ї, відсутність належного догляду, харчування, одягу, у зв*язку з чим з липня 2007р. вона забрала позивачку для проживання на батьківщину в селище Макарів.
При вирішенні даного спору, суд вважає необхідним керуватись нормами ЦК України 2003р., оскільки згідно пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2003р., до договорів, що були укладені до 01.01.2004р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Так, у відповідності до ст. 755 ЦК України 2003р., договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов*язків, незалежно від його вини.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що обставини справи про неналежне виконання відповідачкою своїх обов*язків щодо позивачки згідно договору довічного утримання від 14.02.1997р. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні зібраними по справі доказами в їх сукупності та співставленні, а відповідачка, крім особистих пояснень і пояснень свого представника, не надала суду належних і достовірних доказів на їх стростування, а тому позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2003р., ст. ст. 626, 744, 755, 756 ЦК України 2003р., ст. ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Договір довічного утримання, укладений 14.02.1997р. між ОСОБА_1, 1936р. народження, що мешкає в АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, що мешкає в АДРЕСА_1та посвідчений 12 Київською державною нотаріальною конторою, - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.