Справа № 2а-96/10

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

20 вересня 2010 року                 Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого        судді                   Трофімчука М.Ю.

при секретарі                                                     Палій М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старшого лейтенанта міліції Шодатина Володимира Олександровича про оскарження акту індивідуальної дії - постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

    31.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій зазначив, що 16.08.2010 року інспектором ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старшим лейтенантом міліції Шодатиним В.О. на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АІ1 №050073 про те, що він, керуючи автомобілем «Мерседес – С-180», державний номер НОМЕР_1, в с. Фурси Білоцерківського району рухався зі швидкістю 88 км/год в зоні дії знака 3.29 ПДР «Обмеження максимальної швидкості – 50 км/год», перевищив допустиму швидкість на 38 км/год., що  зафіксовано прибором  Іскра-1 №5624, порушив п.12.9 б Правил Дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Обставини були наступні. 16.08.2010 року в01 год. 40 хв. він рухався автомобілем «Мерседес – С-180», державний номерний знак НОМЕР_1  з пасажирами в салоні автомобіля на автодорозі сполученням Козятин – Біла Церква. Під’їжджаючи до с. Фурси Білоцерківського району в автомобілі він увімкнув функцію «Ліміт» обмеження швидкості, так як наближався до дії знаку «Обмеження швидкості – 50 км/год »  і продовжував рух. Перед автобусною зупинкою його автомобіль обігнав автомобіль «БМВ» і проїхав біля стоячих на дорозі працівників ДАІ, які даний автомобіль не зупиняли, а зупинили його повідомили, що він рухався в зоні дії знаку «Обмеження максимальної швидкості» – 50 км/год з швидкістю 88 км/год, відповідно до прибору вимірювання швидкості. Він їм заперечував та пояснив, що рухався в зоні дії зазначеного знаку з дозволеною швидкістю, менше 50 км/год. Просив їх показати на табло приладу вимірювання швидкості  швидкість його автомобіля, однак він не показав, опитати свідків з салону його автомобіля не захотіли. Не зважаючи на його пояснення, працівник ДАІ забрав у нього документи і пішов до службового автомобіля . Через 15 хв. до нього підійшов ст. лейтенант міліції Шодатин В.О. і сказав підписати протокол про адміністративне правопорушення, ніби то він перевищив швидкість під час руху. Він з порушенням не погодився, складений протокол він не підписав, та написав в протоколі свої заперечення, так як швидкість не перевищував, ПДР не порушував, з показниками прибору не згодний. На підставі протоколу інспектором ВДАІ Шодатиним В.О. була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АІ №354773 від 16.08.2010 року про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі  255 грн.

    Вважає винесену інспектором постанову серії АІ № 354773 від 16.08.2010 року незаконною, винесеною з порушенням ст.62 Конституції України та такою, що підлягає скасуванняю в зв’язку з відсутністю в його діях події проступку, за який настає адміністративна відповідальність.  

    Просить скасувати постанову серії АІ № 354773 по справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2010 року, винесену інспектором ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старшим лейтенантом міліції Шодатином В.О. про притягнення його, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. і закрити справу за відсутністю в його  діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився,  однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі в зв’язку із виїздом на стаціонарне лікування в м.Вінниця, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.18).

Відповідач – інспектор ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старший лейтенант міліції Шодатин В.О. в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.17). Про причину неявки в суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов  підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд, при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати всі обставини, що підлягають з’ясуванню при винесенні постанови, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильності вирішення справи.

Судом встановлено,   що   постановою серії АІ № 354773, винесеною 16.08.2010 року інспектором ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старшим лейтенантом міліції Шодатином В.О. застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення правил дорожнього руху у розмірі 255 грн. (а.с.7). Згідно постанови, 16.08.2010 року в 01 год.  40 хв. в с. Фурси гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_1, рухався з швидкістю 88 км/год в зоні дії знак 3.29 «Обмеження швидкості 50 км», перевищив швидкість на 38 км. Швидкість вимірювалася приладом «Іскра 1 5629 В» , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП , за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу  255 грн.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки інспектором не надано переконливих доказів щодо вчинення водієм автомобіля «Мерседес Бенц», державний номер НОМЕР_1, вказаного в постанові правопорушення.

Суд приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1, надані в попередньому судовому засіданні, які ґрунтуються на обставинах, викладених в позовній заяві, оскільки вони не спростовуються запереченнями відповідача.

Згідно вимог ст.ст. 280, 287, 289, 293  КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інше. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.    

Відповідач - інспектор ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старший лейтенант міліції Шодатин В.О. в судове засідання не з’явився, заперечень проти адміністративного позову та доказів,  які достовірно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУАП не надав, а  посилання лише на протокол про адміністративне правопорушення  не може бути прийнято судом як беззаперечний та належний доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, відразу, при складанні протоколу, заперечував свою вину, проте відповідач не опитав свідків про порушення ним ПДР України, не представив доказів у підтвердження його винуватості, не прийняв передбачених законом заходів по встановленню істини по справі, хоча   законом обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.          

           За вказаних обставин суд вважає, що право ОСОБА_1 на використання своїх конституційних прав у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту, а адміністративний позов – задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 102, 159, 160, 161, 162 КАС України, на підставі ст.ст.280, 287, 289, 293  КУпАП,  суд

п о с т а н о в и в:                                                                                                                                                                                                  

            Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старшого лейтенанта міліції Шодатина Володимира Олександровича про оскарження акту індивідуальної дії - постанови про адміністративне правопорушення- задоволити.

    Постанову серії АІ № 354773 по справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2010 року, винесену інспектором ВДАІ з розшуку п/о Білоцерківського району старшим лейтенантом міліції Шодатиним Володимиром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.  – скасувати.  

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 –   закрити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.  

Суддя: