Справа № 22а- 639/2006р. Головуючий в 1-й інстанції: Запорожченко О.А.
Категорія: 38 Доповідач: Борисов Є.А
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Яресько А.В., Маляренко І.Б.
при секретарі: Кагадій І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за апеляційною скаргою УМВС України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22 травня 2006року за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про стягнення заборгованостей, не виплачених при звільненні,
ВСТАНОВИЛА:
14 березня 2006 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України і був звільнений 29.06.2004 року. При звільненні з ним не був здійснений повний розрахунок по існуючих заборгованостях, а саме не була виплачена компенсація за неотримане форменне обмундирування, а також заборгованість по щорічній матеріальній допомозі за період з 1997 по 2004 рік
Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі, а саме стягнуто з УМВС України в Луганській області на його користь компенсацію за формене обмундирування у сумі 3088 грн. 27 коп., а також матеріальну допомогу на оздоровлення за період з 1997 по 2004 рік в сумі 2830грн. 88 коп.
В апеляційній скарзі УМВС України просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги і стягнути матеріальну допомогу в сумі 322 грн.62 коп., а в решті позовних вимог відмовити у зв'язку з пропущенням строку на звернення до суду.
В судовому засіданні представник УМВС України уточнив вимоги апеляційної скарги і просив апеляційний суд Луганської області скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, а також у зв'язку з необґрунтованістю вимог щодо стягнення компенсації за форменне обмундирування, оскільки вважає рішення суду необгрунтованим і ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Первомайський МВ УМВС України, надав заяву в якій апеляційну скаргу підтримав, просив розглянути справу без участі його представника.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Вислухавши доповідача, представника відповідача - УМВС України в Луганській області, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про стягнення на його користь з УМВС України в Луганській області матеріальної допомоги за період з 1997 по 2004 рік в сумі 2830 грн. 88 коп. та компенсації за неотримане формене обмундирування у розмірі 3088 грн. 27 коп.
Однак з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України і був звільнений 29.06.2004 року. На момент звільнення позивачу було відомо про наявність заборгованостей з виплати компенсації за неотримане в період проходження служби формене обмундирування і з виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, але він звернувся до суду з вимогами про стягнення вказаних заборгованостей лише 14.03.2006 року, тобто після спливу передбаченого КАС України однорічного строку для звернення до суду, посилаючись на ту обставину, що йому тривалий час не видавали відповідних довідок про сумму заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не обгрунтував своїх висновків про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, не зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи представник УМВС України наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням строку звернення позивача до адміністративного суду.
Оскільки в матеріалах справи відсутні об'єктивні данні, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем встановленого строку для звернення до суду, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням річного строку, судова колегія вважає що в позові ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 196,198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу УМВС України в Луганській області задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22 травня 2006 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про стягнення компенсації за форменне обмундирування та матеріальної допомоги на оздоровлення відмовити у зв'язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.
Постанова набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після її проголошення.