РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     Справа № 631/10

19 жовтня 2010 року                                                                                      м. Іршава

                          Іршавський районний суд Закарпатської області

                                  в особі головуючого судді: Маркович І.І.

                                  при секретарі: Чеботарьовій Г.М.

                                  за участі представника позивача ОСОБА_1

           розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Довжанського споживчого товариства та Виконавчого комітету Довжанської сільської ради про визнання договору дійсним та визнання права власності,-                    

                                                                   В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, пред’явив даний позов  в суд стверджуючи, що відповідно до постанови № 7 Довжанського споживчого товариства від 22 січня 2009 року про продаж ОСОБА_2 навісу на тару в розбірному виді позивач придбав згідно договору купівлі-продажу від 02 лютого 2009 року вищевказаний навіс, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 45,1 кв.м., за ціною 6000 гривень.

    За умовами договору  купівлі-продажу навісу, що знаходиться в АДРЕСА_1, Довжанське споживче товариство передало позивачу у власність навіс що знаходиться в АДРЕСА_1 загальна площа якої становить 45,1 кв.м.

    Майно, яке є об'єктом купівлі-продажу за вказаним договором передано позивачу 02 лютого 2009 року, згідно акта прийому-передачі, а вартість такого майна оплачена мною в день підписання вищенаведеного договору.

    Договір купівлі-продажу навісу в АДРЕСА_1,  від 02 лютого 2009 року було укладено в простій письмовій формі з подальшим його нотаріальним посвідченням, позаяк відповідачу необхідно було певний час для підготовки всіх необхідних документів для нотаріального посвідчення вищезгаданого договору.

За цих умов в 2009 році позивач  неодноразово звертався до відповідача з вимогою укласти договір купівлі-продажу навісу в АДРЕСА_1, в нотаріальній конторі,  на що відповідачем не було виконано ніяких дій, які б свідчили про бажання відповідача посвідчити вищенаведений договір купівлі-продажу у нотаріальній конторі. Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу навісу, що знаходиться в АДРЕСА_1 від 02 лютого 2009 року укладеного між мною і відповідачем Довжанським споживчим товариством, визнати за ним право власності на навіс, що знаходиться в АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача  виконком  Довжанської сільської  ради видати на його ім'я свідоцтво про право власності на навіс за адресою: АДРЕСА_1.

    Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надіслав суду заяву в якій просить справу розглядати  у його відсутності  за участю його представника ОСОБА_1

              Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, що викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.

    Представник відповідача Довжанського споживчого товариства в судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти позовних вимог позивача не заперечують.

    Представник відповідача   виконавчого комітету Довжанської сільської ради в судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти позовних вимог позивача не заперечують. Тому справу розглянуто на підставі ст.. 169 ЦПК України.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити, з слідуючих підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено: що відповідно до постанови № 7 Довжанського споживчого товариства від 22 січня 2009 року про продаж ОСОБА_2 навісу на тару в розбірному виді позивач придбав згідно договору купівлі-продажу від 02 лютого 2009 року вищевказаний навіс що знаходиться в АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 45,1 кв.м., за ціною 6000 гривень.

    За умовами договору  купівлі-продажу навісу що знаходиться в АДРЕСА_1, Довжанське споживче товариство передало позивачу у власність навіс що знаходиться в АДРЕСА_1 загальна площа якої становить 45,1 кв.м.

    Майно, яке є об'єктом купівлі-продажу за вказаним договором передано позивачу 02 лютого 2009 року, згідно акта прийому-передачі, а вартість такого майна оплачена мною в день підписання вищенаведеного договору.

    Договір купівлі-продажу навісу в АДРЕСА_1,  від 02 лютого 2009 року було укладено в простій письмовій формі з подальшим його нотаріальним посвідченням, позаяк відповідачу необхідно було певний час для підготовки всіх необхідних документів для нотаріального посвідчення вищезгаданого договору.

За цих умов в 2009 році позивач  неодноразово звертався до відповідача з вимогою укласти договір купівлі-продажу навісу в АДРЕСА_1, в нотаріальній конторі,  на що відповідачем не було виконано ніяких дій, які б свідчили про бажання відповідача посвідчити вищенаведений договір купівлі-продажу у нотаріальній конторі.

Укладений між позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

    Так відповідно, до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

    В силу ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

    Згідно ч.1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.    

    В ідповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін  ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

    Як вбачається з Договору купівлі-продажу навісу в селі Довге по вулиці Велика, № 2/2 Іршавського району від 02 лютого 2009 року я з Відповідачем домовився щодо всіх істотних умов договору, є письмові докази такої домовленості, а саме протокол № 7 Довжанського споживчого товариства від 22 січня 2009 року, постанова № 30 правління Іршавської райспоживспілки від 19 січня 2009 року, а також   договір купівлі-продажу навісу що знаходиться  в АДРЕСА_1 від 02 лютого 2009 року, а також  відбулося повне виконання договору купівлі-продажу про що свідчить копія квитанції про оплату вартості навісу згідно договору  і  наявність саме акта прийому-передачі  навісу від продавця до покупця від 02 лютого 2009 року.

Керуючись ст.ст 3, 10, 131,212,215 ЦПК України, ст. 16, ч. 2 ст. 220, ст. 392 ЦК України, суд, -

                                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу навісу, що знаходиться в АДРЕСА_1 від 02 лютого 2009 року укладеного між ОСОБА_2 та Довжанським споживчим товариством.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на навіс, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Зобов’язати  виконком  Довжанської сільської  ради видати на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на навіс, за адресою: АДРЕСА_1.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд.                                                    

  Суддя                                                                                                      І.І. Маркович