ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2007 р. Справа № 12/412
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Галінського О.А. - представника за довіреністю № 222 від 08.12.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "23" січня 2007 р. у справі № 12/412 (суддя Сікорська Н.А.)
за позовом Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Житомир
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське", с.Стара Котельня Андрушівського району
про стягнення 248,121 тонн пшениці 4 класу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 23 січня 2007р. у справі №12/412 відмовлено у позові Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" в особі Житомирського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" (м.Житомир) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське" (с.Стара Котельня Андрушівського району) про стягнення 248,121 тонн пшениці 4 класу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Як зазначено в апеляційній скарзі, рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. №977 "Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року" та "Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року", якими встановлено механізм цього забезпечення та проведення розрахунків, відповідачу була надана бюджетна позичка у вигляді поставки мінеральних добрив, однак, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення цей факт не враховано та не застосовано положення Бюджетного кодексу України, хоча в даному випадку має місце факт надання відповідачу державою бюджетної позички через обслуговуючі, заготівельні та переробні підприємства, тобто існують правовідносини, які регулюються Бюджетним кодексом України;
- вказані обставини також підтверджуються як спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 11.07.2001р. №207/335 та додатком до нього, якими визначено, що сільгосптоваровиробникам відповідно до постанови КМУ №977 від 03.09.1997р. надавалась саме бюджетна позичка, так і листом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 17.08.2001р. №033-206/2 та №37-21-1-12/7356 про роз'яснення щодо того, що заборгованість за вищевказаною постановою зменшенню і реструктуризації сум заборгованості за бюджетними позичками не підлягає;
- скаржник зазначає, що суд першої інстанції вищевказане не врахував, не дав належну оцінку цим обставинам та доказам, в зв'язку з чим має місце неповне з'ясування обставин справи, в результаті чого місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку та порушив норми матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення .
Представник позивача (Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України") в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованих листів Житомирського апеляційного господарського суду від 16.07.2007р.
Враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, а також ту обставину, що нез'явлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає переглядові справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.60-62,т.3), у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу (а.с.60-62, т.3) та в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог останньої, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" - без задоволення.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №977 від 03.09.1997р. "Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року" (а.с.13,14,т.1) наказом Міністерства агропромислового комплексу, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 14.10.1997р. за №65/213/77 був затверджений "Порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" (а.с.15-18,т.1).
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 зазначеної Постанови умови виконання цієї постанови визначаються за тристоронніми угодами між постачальниками мінеральних добрив, об'єднанням "Украгрохім", Державною акціонерною компанією "Хліб України", а також за угодами із сільськогосподарськими товаровиробниками.
Згідно пункту 5 "Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" взаємодія між постачальниками мінеральних добрив, ВАТ "Агрохімцентр" та Державною акціонерною компанією "Хліб України" (далі - ДАК «Хліб України») визначається за тристоронніми договорами та цим порядком. Власником отриманих райагрохімами мінеральних добрив є ДАК "Хліб України", який доручає ВАТ "Агрохімцентр" надавати погоджені розпорядження на відвантаження, зберігання і передачу сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив на підставі тристоронніх договорів між райагрохімом, сільгосптоваровиробником і заготівельним або переробним підприємством. Взаємодія між постачальниками мінеральних добрив та підприємствами визначається за двосторонніми договорами, де передбачається зобов’язання оптового постачальника по забезпеченню виробництва міндобрив енергоносіями і сировиною у межах витратних коефіцієнтів, умови оплати витрат за переробку, упакування, залізничного тарифу з урахуванням податків на додану вартість та інших обов'язкових платежів, передбачивши, при цьому, порядок нарахування та сплати зазначених платежів до бюджетів.
Відповідно до п.6 Порядку райагрохіми укладають з сільськогосподарськими товаровиробниками, заготівельними та переробними підприємствами договори на оплату за отримані мінеральні добрива коштами, зерном або іншою сільськогосподарською продукцією з урожаю 1997 -1998 рр., які погоджуються з відділеннями Державного казначейства України.
Підтвердженням факту одержання мінеральних добрив є акт їх передачі-приймання, що підписаний райагрохімом, заготівельним підприємством і сільсько господарським товаровиробником та погоджений з відділенням Державного казначейства України в районі (п.7 Порядку).
Відповідно до вказаного Порядку 15.04.1998р. між ВАТ "Андрушівський райагрохім" (Райагрохім), Андрушівським хлібоприймальним підприємством (Заготівельник) та Одержувачем - Старокотельнянське КСП (правонаступником якого є СТОВ "Старокотельнянське", що підтверджується листом Андрушівської райдержадміністрації від 23.09.2004р. (а.с.58-59,т.1) та Статутом товариства (а.с.77-87,т.1) був укладений тристоронній договір №22 (а.с.24,т.1).
Згідно п.2.1 зазначеного договору райагрохім зобов'язався поставити відповідачу до 10.07.1998р. мінеральні добрива в обмін на сільськогосподарську продукцію за затвердженими еквівалентами (згідно з додатком до договору, а.с.19.т.1).
Заготівельник зобов'язався прийняти від відповідача сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник), але не пізніше 01.12.1998р. в обсягах, еквівалентних визначеними актами приймання-передачі міндобрив (п.4.1 договору).
Згідно п.3.1 та п.3.2 договору №22 від 15.04.1998р. Одержувач зобов'язався прийняти від райагрохіму на баланс засоби хімізації по акту передачі-приймання згідно з Порядком та поставити заготівельнику в обумовлені договором строки до 01.12.1998р. на адресу ДАК "Хліб України" за свій рахунок сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник) у кількості згідно з додатком.
Як вбачається з накладної №832 від 07.10.1998р.(а.с.23,т.1), довіреності серії ДАВ №581041 від 07.10.1998р. (а.с.22,т.1), реєстру відвантаження мінеральних добрив (а.с.31-35,т.1) та актів №21 від 08.05.1998р. і №17 від 30.06.1998р. (а.с.27-29, т.1) в сукупності фактично ВАТ "Андрушівський райагрохім" на виконання умов договору №22 від 15.04.98р. передав відповідачу мінеральних добрив в кількості 346,35 тонн на загальну суму 87906,64 грн. Дана обставина підтверджується підписаним сторонами актом звірки від 20.12.99р. (а.с.36, том 1).
З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за договором КСП "Старокотельнянське" виконало неналежним чином, поставивши в рахунок отриманих міндобрив зерно пшениці 4кл. в кількості 83,857 тн. на суму 18 411,44грн.; зерно ячменю 2кл. в кількості 18,062 тн. на суму 2 379,36 грн., що в перерахунку на пшеницю 4 кл., згідно еквіваленту обміну, становить 10,82 тн. (18,062:1,67) та зерно пшениці 5 класу в кількості 11,498 тн. на суму 1004,07 грн., що в перерахунку на пшеницю 4 кл., згідно еквіваленту обміну, становить 4,58 тн. (11,498:2,51). В цілому відповідач поставив на адресу ОДП ДАК "Хліб України" за одержані мінеральні добрива зерно пшениці 4 класу в кількості 99,258 тн. на суму 21 794,87 грн., заборгувавши 300,942 тн. пшениці 4 класу.
При реформуванні КСП "Старокотельнянське" в СТОВ "Старокотельнянське", відповідно до Указу Президента України від 03.12.99 року №1529/99, в 2000 році, за даними позивача, КСП "Старокотельнянське" додатково частково розрахувалось зерном 4 кл. в кількості 52,821 тонн на суму 11 596,85 грн. за отримане міндобриво.
За розрахунками позивача заборгованість по договору №22 від 15.04.1998р. становить 248,121 тн. пшениці 4 класу (із врахуванням перерахунку) на суму 54514,92 грн. (в цінах 1998 року), що підтверджується підписаним актом звірки розрахунків від 22.08.01р. (а.с.38, том 1).
Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України", 08.02.2006р. звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське" про стягнення 248,121 тонн пшениці 4 класу.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.01.2007р., незважаючи на наявність боргу, в задоволенні позову було відмовлено з підстав пропуску заявником при зверненні до суду строку позовної давності із застосуванням приписів ЦК УРСР 1963р., з чим погоджується й судова колегія.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що пункт 6 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного кодексу України передбачає, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, трьохрічний строк позовної давності, враховуючи умови договору №22 від 15.04.98р. (п.3.2) про обов'язок відповідача поставити сільгосппродукцію на адресу ДАК "Хліб України" до 01.12.98р., на день набрання чинності ЦК України (01.01.04р.) сплинув, а тому відсутні підстави для застосування до даного позову правил ЦК України. З клопотаннями ж про поновлення строку позовної давності учасники процесу не звертались.
Що ж до доводів позивача в апеляційній скарзі щодо неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: про застосування до правовідносин у даній справі положень Бюджетного кодексу України, посилаючись на те, що відповідач отримав саме бюджетну позичку, то апеляційний суд вказує на таке.
Права та обов'язки відповідача виникли з цивільно-правової угоди, а саме з договору №22 від 15.04.1998р., тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми цивільного законодавства.
Порядок, на який посилається позивач, передбачає саме механізм передачі, зокрема, сільгоспвиробникам міндобрив та здійснення розрахунків за них.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно з посиланням на статтю 1 Бюджетного кодексу України, якою визначені відносини, які ним регулюються, а саме ті, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів, прийшов до висновку, що позиція позивача щодо застосування Бюджетного кодексу України у даній справі є безпідставною.
Також колегія суддів, як і місцевий суд, звертає увагу взагалі на неоднозначність позиції позивача відносно норм матеріального права, що мають застосовуватися у даній справі. Так, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення боргу, позивач в позові посилається на ЦК України, а щодо незастосування позовної давності - на Бюджетний кодекс України.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 23.01.2007р. у справі №12/412 про відмову в задоволенні позову Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України", до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське" про стягнення 248,121 тонн пшениці 4 класу в зв'язку з пропуском строку позовної давності є обґрунтованим та законним, доводи ж апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не є підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 23 січня 2007 року у справі № 12/412 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Житомир - без задоволення.
2. Справу № 12/412 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2 - ДП "Агенство з реструкт.заборгованості підприємств АПК"
3 - Житомирське ОДП ДАК "Хліб України"
4 - відповідачу
5 - в наряд