ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.06 Справа № 15/127.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Акціонерного товариства закритого типу "Хімрезерв", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Клен”, м. Луганськ
про стягнення 953 грн. 67 коп.
За участю представників сторін:
від позивача –не прибув;
від відповідача –не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з цим та неявкою представників сторін відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про повернення коштів у сумі 938,25 грн. та стягнення 3% річних у сумі 15,42 грн.
Позивачем заявлено клопотання від 03.04.2006р., яким він уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 938,25 грн. та судові витрати. При цьому позивач вже не заявляє вимогу про стягнення 3% річних у сумі 15,42 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі позивач вправі зменшити розмір позовних вимог.
За таких підстав наведене клопотання позивача розцінюється судом як зменшення розміру позовних вимог та приймається до провадження.
Позивач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, витребувані ухвалою суду від 30.05.2006р. документи, та зокрема рахунок від 10.08.2005р. №59, не надав.
Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши доводи учасників судового процесу і надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За доводами позивача ним за платіжним дорученням від 30.08.2005р. №003563 перераховано відповідачу кошти у сумі 1016,40 грн. як попередня оплата за двірний блок відповідно до рахунку №59 від 10.08.2005р., тоді як за даним рахунком позивач мав перерахувати відповідачу кошти у розмірі 78,15 грн. За таких обставин позивач стверджує, що перерахування ним коштів на суму 938,25 грн. було помилковим.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Для доведення позивачем факту зайвого (помилкового) перерахування ним на підставі рахунку №59 від 10.08.2005р. коштів, необхідно було надати на дослідження суду даний рахунок.
Сторони не надали вказаний рахунок суду а ні самостійно, а ні на вимогу суду. У клопотанні від 06.06.2006р. позивач помилково вказує про знаходження рахунку в матеріалах справи. Позивачем, як і відповідачем не надано до матеріалів справи вказаного рахунку.
На підставі вищевикладеного позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у складі: 102 грн. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |