ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.06 Справа № 15/201.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології», м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота», м. Луганськ
про стягнення 16 964 грн. 87 коп.
За участю представників сторін:
від позивача –Гладишева І.В. –представник по довіреності № 40 від 13.02.2006р.;
від відповідача –Терентьєва С.В. представник по довіреності №7 від 10.01.2006р.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15731,04 грн., пені у сумі 437,28 грн. та штрафу у сумі 786,55 грн. по договору №618/с від 25.01.06р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзивом на позовну заяву визнає заявлену до стягнення суму основного боргу у розмірі 15 731 грн. 04 коп., як такий, що виник внаслідок несплати товару, поставленого за накладними, та заперечує проти нарахованих на підставі договору №618/с від 25.01.06р. штрафних санкцій оскільки поставка товару за накладними здійснювалася не на підставі даного договору.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології»поставило відповідачу товар на загальну суму 2 1022 грн. 16 коп., що підтверджується наступними накладними:
- від 25.01.2006р. №СС-0000221 на суму 5143,43 грн.;
- від 25.01.2006р. №СС-0000222 на суму 1128,59 грн.;
- від 25.01.2006р. №СС-0000223 на суму 544,47 грн.;
- від 25.01.2006р. №СС-0000224 на суму 2015,74 грн.;
- від 25.01.2006р. №СС-0000225 на суму 1708,68 грн.;
- від 25.01.2006р. №СС-0000226 на суму 341,37 грн.;
- від 25.01.2006р. №СС-0000227 на суму 3427,98 грн.;
- від 14.02.2006р. №СС-0000473 на суму 216,39 грн.;
- від 14.02.2006р. №СС-0000474 на суму 2115,21 грн.;
- від 23.02.2006р. №СС-0000568 на суму 2432,73 грн.;
Відповідач зобов’язання з оплати товару виконав частково, сплативши 19 739 грн. 01 коп.
Також, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 25.01.2006р. №618/с.
У вищевказаних накладних відсутнє посилання на договір купівлі-продажу від 25.01.2006р. №618/с, як на правову підставу передачі товару за накладними.
Претензією від 07.04.2006р. №90 позивач заявив вимогу про виконання відповідачем грошового зобов’язання за переданий згідно вищевказаних накладних товар.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу виходячи з наступних підстав.
У зв’язку з тим, що в накладних відсутнє посилання на договір купівлі-продажу від 25.01.2006р. №618/с, як на правову підставу передачі товару, суд дійшов висновку про те, що передача товару здійснювалася не на підставі даного договору №618/с.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Так, між сторонами укладено письмові правочини, зміст яких зафіксовано у накладних, з урахуванням письмової вимоги про сплату за одержаний товар.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи не встановлення у договорі строку виконання зобов’язання по оплаті прийнятого товару застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи пред’явлення вимоги з виконання зобов’язання по оплаті за договором, строк виконання даного зобов’язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.
На даний час існує борг відповідача у сумі 15731 грн. 04 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу за переданий згідно накладних товар у сумі 15731 грн. 04 коп.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У зв’язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову, в частині що визнана відповідачем.
Так, позовна вимога про стягнення боргу у сумі 15731 грн. 04 коп. підлягає задоволенню.
У задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій передбачених договором від 25.01.2006р. №618/с слід відмовити за необґрунтованістю, у зв’язку з наступним.
Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів, що борг (прострочення виконання зобов’язання) виник саме на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2006р. №618/с.
З огляду на те, що у вищевказаних накладних відсутнє посилання на договір купівлі-продажу від 25.01.2006р. №618/с, як на правову підставу передачі товару суд дійшов висновку що заявлена до стягнення сума боргу виникла не на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2006р. №618/с а на підставі правочинів, оформлених накладними.
У зв’язку з цим, договірні правовідносини між сторонами щодо продажу за накладними товару не містять положень відносно забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та штрафу, у зв’язку з чим позивач не вправі нараховувати штрафні санкції та вимагати їх стягнення у судовому порядку.
Так, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 15731 грн. 04 коп. В решті вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 157 грн. 31 коп. державного мита, а також 109 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота», м. Луганськ, вул. 2-га Краснознаменна, б. 16в, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30517007, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології», м. Луганськ, вул. Магнітогорська, б. 2, к. 705, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30761400: борг у сумі 15731 грн. 04 коп. ; витрати зі сплати державного мита у сумі 157 грн. 31 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109 грн. 42 коп., наказ видати.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 19.06.2006р.
Суддя | Є.Ю.Пономаренко |