Справа  № 2-331/10  

                                                                       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 жовтня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

                                           головуючого-судді    Хоролець В.В.

                                           при секретарі              Зіненко Н.О.

                   з участю позивача      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської районної державної адміністрації та Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

            З позову ОСОБА_1 вбачається, що 19.12.1995 року Остап’ївською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області був виданий та зареєстрований Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Промінь Леніна» с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області. В списку-додатку до вказаного Державного акту на право колективної власності на землю під №191, як член КСП «Промінь Леніна» була включена ОСОБА_4.

Позивач вказує, що при розпаюванні земель колективної власності згідно списку громадян, які вибули, розрахувались з членів КСП «Промінь Леніна» ОСОБА_4 було виключено з даного списку. Як вказує, пізніше, коли членам КСП «Промінь Леніна» стали видавати сертифікати на право на земельну частку (пай), йому стало відомо, що ОСОБА_4 виключено із списку-додатку до Державного акта на право колективної власності на землю.

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_4 була незаконно виключена із вказаного списку-додатку, оскільки вона із членів КСП «Промінь Леніна» с. Остап’є Великобагачанського району не виключалась, і набула право на земельну частку (пай) з дня видачі КСП «Промінь Леніна» Державного акта на право колективної власності на землю.

ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області. Після її смерті він, ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району ОСОБА_5 17.12.1995 року за №383 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем і фактично вступив у володіння спадковим майном (ст.549 ЦК України 1963 року), інші спадкоємці, які б претендували на спадщину відсутні. При цьому, як зазначає ОСОБА_1, на протязі 1997-1999 років він неодноразово звертався за роз’ясненнями до виконавчого комітету Остап’ївської сільської ради по питанню незаконного виключення ОСОБА_4 із списку-додатку до державного акту на право колективної власності на землю та про виділення земельної частки (паю) після смерті ОСОБА_4, однак в зв’язку з відсутністю вільних земель в його проханні було відмовлено і його просили зачекати з вирішенням цього питання. Тому, як вказує, з поважних причин не звертався до суду за захистом порушених прав; крім цього він не має юридичної освіти.  В даний час, як вказує в позові, за повідомленням виконавчого комітету Остап’ївської сільської ради на території цієї сільської ради є в наявності вільна земельна частка (пай) за номером НОМЕР_1 площею 3,01 га.  

Посилаючись на викладанні обставини, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд поновити йому строк для звернення до суду з даним позовом, як такий, що пропущений з поважних причин, включити покійну ОСОБА_4 в список осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Промінь Леніна» Великобагачанського району Полтавської області; визнати за ним в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 2,39 умовних кадастрових гектарів та зобов’язати Великобагачанську районну державну адміністрацію видати йому сертифікат на право на вказану земельну частку (пай) як спадкоємцю за заповітом померлої ОСОБА_4

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені в позові і просив суд його позовні вимоги задовольнити.  

Представник відповідача Великобагачанської районної державної адміністрації Бордюг Ю.А. позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі і не заперечив проти задоволення його позову. Вказував, що дійсно на території Остап’ївської сільської ради є вільна земельна частка (пай).

Представник відповідача Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, від цієї сільської ради надійшло повідомлення про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та про розгляд справи у відсутність представника Остап’ївської сільської ради (а.с.37,49). Крім цього, позиція щодо визнання позовних вимог ОСОБА_1 розглядалася виконавчим комітетом Остап’ївської сільської ради, рішенням виконавчого комітету Остап’ївської сільської ради №3 від 25.08.2010 року вирішено не заперечувати проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) – (а.с.44).

           Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення представника відповідача Великобагачанської районної державної адміністрації Бордюга Ю.А., прийнявши до уваги рішення виконавчого комітету Остап’ївської сільської ради №3 від 25.08.2010 року, показання свідка ОСОБА_5, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Великобагачанської районної державної адміністрації та Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України “у разі визнання відповідачем позову суд за  наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”

          Судом встановлено, що ОСОБА_4, останнім постійним місцем проживання якої було с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Остап’ївською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видане свідоцтво про смерть (а.с.6).

    З повідомлення виконкому Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району вбачається, що жителька с. Остап’є ОСОБА_4, 1911 р.н. на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала і була зареєстрована з дочкою ОСОБА_7, 1935 р.н. та зятем ОСОБА_1, 1931 р.н. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).      

З трудової книжки колгоспника ОСОБА_4, 1911 року народження вбачається, що вона була прийнята в члени колгоспу «Промінь Леніна» с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області в 1929 році (а.с.8).  Будь-яких даних (записів) про виключення ОСОБА_4 з членів КСП з матеріалів справи не вбачається.  

             З довідки, виданої відділом Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області вбачається, що Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Промінь Леніна» Великобагачанського району Полтавської області був виданий та зареєстрований 19.12.1995 року Остап’ївською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області. В списку - додатку до Державного  акту на  право колективної власності на землю була включена ОСОБА_4 під №191, але при паюванні земель колективної власності згідно списку громадян, які вибули, розрахувались з членів КСП «Промінь Леніна», її було виключено з даного списку. На території Остап’ївської сільської ради розрахована середня земельна частка (пай) розміром 2,39 умовних кадастрових гектарів (а.с.9).

Згідно Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства,  кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови №7 від 16 квітня 2004 року «Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2), член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.  При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, право на земельну частку (пай) виникає в осіб, у тому числі й у пенсіонерів, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.    

Таким чином, з урахуванням викладеного ОСОБА_4, будучи членом КСП «Промінь Леніна» с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області на момент паювання землі цього підприємства набула право на земельну частку (пай) цього підприємства.

Згідно дублікату заповіту, посвідченого секретарем Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району ОСОБА_5 17.12.1995 року за №383 (який не змінений і не скасований) ОСОБА_4 все належне їй майно, в тому числі і все те, що їй буде належати на день смерті і на що  вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (а.с.7).

З повідомлення Полтавського обласного державного нотаріального архіву №2190 від 20.07.2010 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв за заповітом від 17.12.1995 року, реєстровий номер 383 ОСОБА_1 (а.с.23). Позивачу по даній справі ОСОБА_1 11.04.1997 року за реєстровим №742 Великобагачанською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.12,23).

           Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

          Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ст.60 ЦПК України).

Виконавчий комітет Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області повідомив, що на території цієї сільської ради є в наявності вільна земельна ділянка (пай) за номером НОМЕР_1 площею 3,01 га. (а.с.11). Також виконавчий комітету Остап’ївської сільської ради для підтвердження цього надав суду копію рішення Великобагачанського районного суду від 29.03.2010 року про визнання спадщини відумерлою (а.с.39). Це ж підтвердив в судовому засіданні і представник відповідача Великобагачанської районної державної адміністрації Бордюг Ю.А.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що під час її роботи секретарем виконавчого комітету Остап’ївської сільської ради до неї неодноразово звертався спадкоємець померлої ОСОБА_4 – ОСОБА_1 по питанню виключення померлої зі списку-додатку до Державного акту на право колективної власності на землю та про виділення йому земельної частки (паю) як спадкоємцю,  однак, в зв’язку з відсутністю на той час вільних земель, вона йому пояснювала, що необхідно дочекатися терміну, коли з’являться вільні землі.    

З системного аналізу доказів по даній справі суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у встановленому законом порядку (ЦК України 1963 р.) прийняв спадщину після її смерті. При цьому, спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Суд, виходячи з норм Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та проаналізувавши законодавство щодо цієї сфери суспільних відносин приходить до висновку, що сам по собі факт того, що пенсіонер не перебував у трудових відносинах з підприємством чи за життя не одержав сертифікат на право на земельну частку (пай), не є підставами для висновку про відсутність у нього права на земельну частку (пай). У разі смерті члена КСП, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.  

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК України).

За нормою ст.73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи та показань свідка ОСОБА_5, спадкоємець за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - ОСОБА_1 неодноразово зверталися до посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади щодо неправомірності виключення ОСОБА_4 зі списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю та виділення земельної частки (паю), однак йому в цьому питанні було відмовлено по причині відсутності вільних земельних ділянок. Крім цього, ОСОБА_1 народився в 1931 році, є особою похилого віку і не має відповідної юридичної освіти.  Тому суд вважає, що ОСОБА_1 строк для звернення до суду було порушено з поважних причин і його належить поновити. При цьому відповідачі по справі визнають позовні вимоги позивача в повному обсязі, заяв про застосування наслідків пропуску строк давності суду не подавали.  

Такими чином, з урахуванням встановлених судом обставин та відповідних правовідносин сторін, того, що   позивач ОСОБА_1 надав суду належні докази щодо пред’явлених позовних вимог, відповідачі його позовні вимоги визнають в повному обсязі, це визнання позову не порушує прав, свобод та законних інтересів інших осіб і не суперечать закону, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Великобагачанської районної державної адміністрації та Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

            На підставі викладеного та керуючись Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.25 ЗК України, ст.ст. 256,267 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,60,73,174,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай), визнавши причини пропуску строку позовної давності поважними.

            Включити ОСОБА_4 в список осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Промінь Леніна» с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області.

            Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,39 умовних кадастрових гектарів, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім постійним місцем проживання якої було с. Остап’є Великобагачанського району Полтавської області.  

    Зобов’язати Великобагачанську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель державної власності на адміністративній території Остап’ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Повний текст рішення складено 19.10.2010 року.

            Суддя