Справа № 2-645\2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі: . головуючого судді –Нікітішина В.П.
при секретарі –Бондаренко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Позивач 29.01.2010 року звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що 06 годині ранку 15.09.2005 року він керував велосипедом та був збитий автомобілем який рухався у попутному напрямку ВАЗ 2103 д/з НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2, в наслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому руки, ноги, носа розриви зв'язок, черепно-мозкової травми та струс головного мозку. По даному факту відповідач визнаний винним у скоєні злочину передбаченого за ст.286 ч.2 КК України, однак за рішенням суду амністований.
Тому в цей позов у порядку кримінальної справи не вирішувався.
Своїми протиправними діями відповідач заподіяв йому збитків у вигляді:
- витрат пов’язанні з лікуванням на суму - 4491 грн., приведення до непридатності одежі і взуття на суму –2700 грн., витрати на адвоката у розмірі -1700 грн.;
- витрати понесені на оплату по догляду за ним з боку гр.ОСОБА_3 в сумі 600 грн. на місяць за період з 15.11.2005 року до 15.10.2006 року, всього - 6600 грн..
Разом ці збитки склали-15491 грн.
Недотримана ним заробітна плата в розмірі мінімальної заробітної плати на місяць за період з 15.09.2005 року по 15.08.2009 рік склала -20726 грн..
Крім шкоди майнового характеру йому завдано і моральної шкоди. Яка полягає втому, що в наслідок травми він стерпів сильний біль, пережив душевні страждання з приводу стану каліцтва та порушення сталих життєвих зв’язків. Фізичний стан різко погіршився. Наслідок цього є продовження лікування. Завдану йому моральну шкоду з вини відповідача він оцінює в 200000 грн..
Відповідач у добровільному порядку не відшкодовує шкоду, тому він змушений звернутись з цим позовом до суду. З урахуванням зазначеного та уточненого позову від 22.03.2009 року просив постановити рішення суду яким стягнути з відповідача на його користь - 15491 грн. завданої майнової шкоди, - 20726 грн. втраченого заробітку за період з 15.09.2005 року по 15.08.2009 рік, - 200000 грн. в порядку грошового відшкодування за завдану моральну шкоду та стягнути щомісячно шкоду завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати, починаючи з 15.08.2009 року і по життєво та покласти на відповідача судові витрати у справі.
В ході розгляду справи у суді позивач підтримав позов у повному обсязі і наполягав на його задоволені. Додатково пояснив, що письмові докази його витрат пов’язаних з лікуванням фактично зібрано лише за період, починаючи з 2006 року, оскільки перед цим були запевнення відповідача про його добровільну участь у відшкодуванні цих витрат. Реально були понесені значно більші витрати на лікування й обстеження, однак доказів цього у нього нажаль немає. За час лікування йому декілька разів ставили та знімали гіпсові пов’язки у зв’язку з неправильним зростанням переломів. Тому на протязі більше року він не міг сам себе доглядати, варити їсти та прибирати у будинку. Оскільки проживає одиноко то змушений був укласти усний договір з громадянкою ОСОБА_3 на його догляд. Крім цього при поїздці на обстеження до м.Києва він наймав для допомоги супровід гр.ОСОБА_4 та оплачував її проїзд залізницею. На медобстеження в м.Одесі його
супроводжував батько і він також тратився на оплату проїзду залізницею. Зараз йому необхідно проводити вартісну операцію, однак коштів для цього не має.
Відповідач позов не визнав у повному обсязі. Однак зрозумілих пояснень своєї позиції суду не навів. Зазначав, що якби у нього були достатні для цього кошти то він би одразу їх сплатив позивачу і справу було б закрито. На цей час він сам фактично є хворою людиною, ніде не працює, утримує малолітнього сина, тому не має реальної можливості на відшкодування шкоди. Крім цього розмір виставленої моральної шкоди є необґрунтованим. Тому при вирішенні справи просив узяти до уваги його незадовільний майновий стан.
Вислухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши письмові докази у справі та матеріали кримінальної справи №1-п-39 2009р. щодо обвинувачення ОСОБА_2 в скоєні злочину передбаченого за ст.286 ч.2 КК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Положеннями ст.22 ЦК України встановлено, що особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити ля відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім цього ст.1166 цього кодексу визначає, що шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, якщо остання не доведе своєї невинності в цьому.
Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.10.2009 року гр.ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину передбаченого за ст.286 ч.2 КК України, а саме 15.09.2005 року біля 06 год 30 хв. керуючи автомобілем марки ВАЗ 2103 д/з НОМЕР_1 та рухаючись по вул..50 років Жовтня в м.Котовську Одеської області в напрямку з півночі на південь в районі дому №186 допустив порушення ПДРУ та при випереджені велосипедиста ОСОБА_5, який рухався з права у попутному напрямку здійснив наїзд на останнього і з місця пригоди зник. В наслідок ДТП потерпілому ОСОБА_5 завдано тілесних пошкоджень у вигляді закритого оскольчастого перелому обох кісток лівої гомілки, закритого перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, багато численних забоїв та трьох забитих ран голови, забоїв туловища і кінцівок, п’яти забитих ран лівої кінцівки, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень. (а.с.23). За наслідком цього позивач став інвалідом другої групи по життєво. (а.с.4-5).
Понесення позивачем витрат пов’язаних з його лікуванням у наслідок цих злочинних дій відповідача у сумі 4491 грн. підтверджується відповідними письмовими доказами у справі (а.с.33-36). Понесення позивачем витрат на правову допомогу у кримінальній справі на суму 1500 грн. підтверджується копією квитанції про оплату послуг адвоката ОСОБА_6 (а..с.6). Понесення позивачем витрат на сторонній догляд за ним у період з 15.11.2005 року до 15.10.2006 року гр.. ОСОБА_3 у розмірі 6600 грн. підтверджується письмовим свідченням самої ОСОБА_3 (а.с.41) та показами допитаного в якості свідка батька позивача ОСОБА_7.
Ці витрати є прямо взаємопов’язані з завданою з вини відповідача шкодою, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується вимоги позивача на грошове відшкодування непридатності одежі і взуття на суму –2700 грн., то ці збитки не підтверджені належними доказами у справі, а тому не підлягають задоволенню.
Вирішуючи позов у частині грошового відшкодування морально шкоди суд виходить з наступного:
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Щодо визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди пов’язаної з каліцтвом, то в цьому випадку суд керується п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року №4, в редакції від 25.05.2001 року, який зазначає, що «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне —за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого —спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».
Наслідком злочинних дій відповідача стало те, що відповідач отримав тяжкі тілесні пошкодження та став по життєво інвалідом 2 групи. При цьому він терпів значний біль пов'язаний з цими травмами. Ці фізичні страждання мають тривалий характер. З урахуванням всіх цих обставин, розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої позивачу суд
визначає у 30000 грн..
Статею 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров’я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
З урахуванням цього положення закону та беручи до уваги ту обставину, що позивач на момент ДТП ніде не працював, і це не заперечується відповідачем у справі, розмір грошового відшкодування завданого каліцтвом слід рахувати з мінімального розміру заробітної плати встановленої законом на відповідний період.
З огляду на це підлягає задоволенню вимога позивача у частині стягненя з відповідача на його користь 20726 грн. втраченого заробітку за період з 15.09.2005 року по 15.08.2009 рік згідно розрахунку наведеного у позовній заяві.
Також підлягає задоволенню вимога позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача щомісячно, починаючи з 15.08.2009 року і довічно, шкода завдана каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на відповідний
період такої виплати.
При цьому суд не може враховувати важкий матеріальний стан відповідача стосовно зменшення розміру завданої ним шкоди, оскільки це заборонено ч.4 ст.1193 ЦК України у зв’язку з тим, що шкоду завдано вчиненням злочину.
У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати у справі у вигляді відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу у розмірі 200 грн. (а.с.7) та стягнення на користь держави судового збору у розмірі -635 грн. 17 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмір-120 грн..
Рішення суду у частині у частині стягнення з відповідача на користь позивача одного місячного платежу за шкоду завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати –869 грн., у відповідності до п.3 ст.367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст..ст.22, 23,1166, 1167, 1168,1187,1192,1195,1202 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215,367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 –12591 грн., в порядку відшкодування майнової шкоди; - 20726 грн. втраченого заробітку за період з 15.09.2005 року по 15.08.2009 рік; -30000 грн., в порядку грошового відшкодування моральної шкоди, та 200 грн. витрат на правову допомогу, а всього разом –63517 (шістдесят три тисячі п’ятсот сімнадцять) грн.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 15.08.2009 року і довічно, шкоду завдану каліцтвом у розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на відповідний період такої виплати.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі -635 грн. 17 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмір-120 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 місячного платежу за шкоду завдану каліцтвом у розмірі –869 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, а надалі апеляційної скарги в наступні 20 днів.
С у д д я-