Справа № 2-610\2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: г о л о в у ю ч о г о судді –Нікітішина В.П.
при с е к р е т а р і - Бондаренко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_2, 25.01.2010 року звернулась в суд з цим позовом, вказуючи, що 15 грудня 2009 року придбала у відповідача, ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу 50/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Цей факт підтверджується письмовою розпискою відповідача від 15.12.2009 року про отримання 3000 дол. США, що по курсу НБУ складає 24000 грн., за проданий будинок. Однак оформити своє право власності на будинок в Котовському МБТІ вона не в змозі, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору. Тому у відповідності до ч.2 ст.220 ЦК України просила постановити рішення суду, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу цієї частини будинку та визнати за нею право приватної власності на цю частину будинку.
В ході розгляду справи у суді позивач підтримала свій позов у повному обсязі. Додатково пояснила, що придбана частина будинку свого часу належала батькові її чоловіка. Після його смерті її чоловік та відповідач у справі успадкували будинок в рівних частинах. Після смерті чоловіка вона стала власником половини будинку в порядку спадкування, а іншу половину викупила у відповідача. Тому наполягала на позові.
Відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, однак надала заяву про розгляд справи у її відсутність в якій проти позову не заперечувала. В ході попереднього розгляду справи у суді вона також не заперечувала у позові.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про наступне.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 220 ч.2 ЦК України встановлено, якщо між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається пояснень позивача 15.12.2009 року між нею і відповідачем було досягнуто домовленості про купівлю-продаж 50/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1.
У відповідності до вимог ст.ст.182 і 657 ЦК України цей договір купівлі-продажу нерухомості мав бути посвідчений у нотаріальному порядку та правочин пройти державну реєстрацію.
Норма закону на яку посилається позивач як підставу для задоволення свого позову, а саме ч.2 ст.220 ЦК України, не може бути судом застосована у цих спірних правовідносинах, виходячи з наступного.
В пункті п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №6 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначається, що ««вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним, судам необхідно врахувати, що норма частини другої ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав і обов’язків для сторін.
Частиною першою ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст.657 ЦК України правочин договору купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а у разі необхідності нотаріального посвідчення і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації»».
Таким чином відповідно до вимог закону правочин договору купівлі-продажу частини будинку між сторонами у справі є неукладеним, а тому не має передбачених законом підстав для задоволення цього позову.
Питання розподілу між сторонами судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України судом не вирішується, оскільки такої вимоги сторони не заявляли.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.182, 208,209,210,220,640,655-658 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив, шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне, а надалі апеляційної скарги в наступні 20 днів.
С у д д я –