Справа №  2-329\2010  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області       в складі:                                                      .                                                      головуючого судді – Нікітішина В.П.

                                                               при секретарі –Бондаренко Н.І.                                         

          розглянувши в ході попереднього судового засідання в м. Котовську Одеської області цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та  Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про відшкодування майнової і моральної шкоди

                                                            ВСТАНОВИВ:

     Позивач 24.11.2009 року звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що 20.07.2009 року по вул.50 років Жовтня в м.Котовську Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Хюндай Санта Фе, 2008 року випуску, д/з НОМЕР_1, під його керуванням та автомобіля марки ВАЗ-2161 д/з НОМЕР_2 під керуванням відповідача  ОСОБА_2. В наслідок цієї ДТП його автомобілю завдано механічних пошкоджень. Винуватцем ДТП визнано відповідача.  За виплатою відшкодування він звернувся до страховика цивільно-правової відповідальності відповідача відділення НАСК «Оранта»в м.Котовську Одеської області. Однак до цього часу цю шкоду йому не відшкодовано. Винуватець ДТП також уникає майнової відповідальності. Тому він змушений звернутись до суду з цим позовом. Вказує, що майнова шкода йому склала -11227 грн. 56 коп.. В тому числі -9073 грн. 54 коп. шкода завдана авто, -450 грн. витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи, -32 грн. 41 коп. оплата телеграми відповідачу на явки на проведення авто-товарознавчої експертизи, -08 грн. 05 коп. оплата послуг Котовського МБТІ щодо надання довідки про наявність нерухомості у ОСОБА_2 для забезпечення позову у розмірі та  -637 грн. 10 коп. витрати на придбання ліків. Крім цього йому завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що в результаті ДТП було завдано шкоди його здоров’ю,  виникла боязнь в керуванні авто, майбутній тривалий ремонт авто в центрі Хюндай в м.Одесі займе тривалий час, що поставить його у важке матеріальне становище як підприємця та призведе до упущеної вигоди, виникнуть проблеми з продажею аварійного автомобіля. Завдану моральну шкоду оцінює в 3000 грн.. Тому просив постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь цю майнову та моральну шкоду, а також понесені судові витрати у справі.

       В ході попереднього судового засідання за згоди позивача до участі у справі було залучено ВАТ НАСК «Оранта», як страховика цивільно-правової відповідальності володільця транспортного засобу, ОСОБА_2.

       В ході розгляду справи у суді позивач зменшив свої майнові вимоги щодо відшкодування шкоди завданої його авто на суму 3080 грн. 67 коп., яка 02.03.2010 року йому відшкодована ВАТ НАСК «Оранта». Тому наполягав на відшкодуванні решти майнової і моральної шкоди лише з ОСОБА_2.

      Відповідач та його представник у суді, адвокат ОСОБА_4, позов визнавали лише частково у сумі 500 грн., тобто розміру франшизи за умовами страхового поліса. Вважали, що ОСОБА_2 не має нести ніякої іншої відповідальності за наслідками цієї ДТП, зважаючи на наявність страхового поліса. Крім цього представник відповідача доводив помилковість оцінки визначеної експертом, щодо розміру втрати автомобілем позивача товарного вигляду. Також безпідставною та бездоказовою вважали вимогу позивача, щодо відшкодування моральної шкоди. Сам ОСОБА_2 просив суд врахувати його важке майнове становище, яке полягає у тому, що із-за безробіття він і дружина не мають можливості працевлаштуватись, на їх утриманні перебуває малолітня дитина, а дружина зараз є вагітною. Самі вони виживають за рахунок ведення домашнього господарства.  

      Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта»на виклик суду жодного разу не з’явися з невідомих суду причин. Заяви про розгляд справи у свою відсутність не надав. Тому за згоди інших учасників судового розгляду справу розглянуто у його відсутність.

    Вислухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

     Як вбачається із матеріалів справи і пояснень сторін, 20.07.2009 року по вул.50 років Жовтня в м.Котовську Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Хюндай Санта Фе, 2008 року випуску, д/з НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ-2161 д/з НОМЕР_2 під керуванням відповідача  ОСОБА_2. В наслідок цієї ДТП автомобілю, що належить на праві власності позивачу (а.с.10) завдано механічних пошкоджень у вигляді подряпин та тріщин заднього бампера.

Відповідно до постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.08.2009 року (справа №3-2527) винуватцем спричинення цієї ДТП визнано ОСОБА_2 (а.с.23).   Згідно Акту №392 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу і шкоди нанесеної власнику ТЗ від 04.08.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить –4536 грн. 77 коп. та втрата товарного вигляду на суму –4536 грн. 77 коп., а всього майнова шкода становить –9073 грн. 54 коп. (а.с.11-22).

При цьому суд відкидає доводи представника відповідача про помилковість цього розрахунку, оскільки вони не підтверджуються конкретними доказами у справі. Сторони відмовились від пропозиції стосовно призначення у справі з цього приводу судової авто-товарознавчої експертизи. Тому суд бере за основу цей Акт щодо розміру шкоди завданої автомобілю позивача.

    Розглядаючи вимоги позивача майнового характеру суд виходить з наступного.      

    Статтею 22 ЦК України  встановлено, що особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити ля відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім цього ст.1166 цього кодексу визначає, що шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо остання не доведе своєї невинності в цьому.

     Відповідно ОСОБА_2, вина якого у спричинені цієї шкоди доведена у судовому порядку, має нести цивільно-правову відповідальність за наслідками цієї ДТП.

     Однак згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

     Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 на час ДТП мав Поліс НОМЕР_3 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВАТ НСК «Оранта», термін дії якого включає з 29.05.2009 року по 29.05.2010 року, ліміт відповідальності страхувальника становить - 51000 грн., із них за шкоду заподіяну майну потрпілих –25000 грн.., франшиза поліса становить –510 грн. (а..с.46) .

      Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі по тексту –Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

      Згідно ст. 29 Закону у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення

пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

    При  цьому відповідно до ч.7 ст. 32 Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

        Таким чином майнову відповідальність за шкоду завдану автомобілю позивача у вигляді вартості відновлювальних робіт, за виключенням франшизи, має нести ВАТ НАСК «Оранта».

       Відповідно відповідач ОСОБА_2 має нести майнову відповідальність за шкоду спричинену автомобілю позивача лише в межах франшизи та втрати товарного вигляду транспортного засобу. Відповідно розмір цієї шкоди становить –5046 грн. 77 коп. (510+4536. 77)..

       Згідно до ст.24 Закону у зв’язку з лікуванням потерпілого страховиком відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

      Таким чином заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування 637 грн. 10 коп. потрачених ним на лікування мають бути віднесені на рахунок відповідача ВАТ НАСК «Оранта».

       Відповідно на рахунок відповідача ОСОБА_2 слід покласти витрати позивача на проведення авто-товарознавчої експертизи у розмірі - 450 грн.  (а.с.23) та оплата телеграми на явку щодо проведення авто-товарознавчої експертизи у розмірі - 32 грн. 41 коп. (а.с.36).

        Витрати позивача на оплату послуг Котовського МБТІ у розмірі –08 грн. 05 коп., щодо надання довідки про наявність нерухомості у ОСОБА_2 для забезпечення позову, не були обов’язковими за можливістю такого запиту з боку суду, а тому відшкодуванню не підлягають.

        З урахуванням вищенаведеного відповідач ОСОБА_2 має нести майнову відповідальність перед позивачем у розмірі –5539 грн. 18 коп. (5046. 77 +450+32.41).

Розглядаючи вимогу позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди суд виходить з наступного.

Зідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

  Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 23 Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

       Таким чином вимоги позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди повязаної з погіршенням його стану здоровя за наслідками цієї ДТП має нести ВАТ НАСК «Оранта».

        Доказів щодо спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди відповідальність за яку має нести він особисто згідно вищевказаних законодавчих актів матеріали справи не містять. Тому позов у цій частині щодо нього задоволенню не підлягає.

        З урахуванням всього вищенаведеного та у відповідності до ст.11 ЦПК України позовні вимоги щодо відшкодування шкоди відповідальність за яку несе ВАТ НАСК «Оранта»не можуть бути задоволені судом з огляду відсутності цих вимог позивача саме до цього відповідача. Відповідно у цій частині позовні вимоги щодо відповідача ОСОБА_2 також задоволенню не підлягають.

         В частині вирішення відповідальності відповідача ОСОБА_2 за спричинену майнову шкоду, суд бере до уваги те, що ця шкода в основному полягає у втраті товарного виду автомобіля позивача. Як показав допитаний свідок з боку позивача ОСОБА_7, який проводив автотоварознавче дослідження  цього авто, суть цієї шкоди заключається в тому, що новий бампер за своєю окраскою, не може бути ідеально ідентичним первісному кольору пошкодженого бампера. Тому спеціаліст завжди зможе відрізнити цю обставину.

Виходячи з цієї обставини зазначенну шкоду суд рахує  умовною та не значною для позивача.

В звязку з цим, беручи до уваги майновий стан безробітного відповідача ОСОБА_2 і перебуваня на його утриманні малолітньої дитини та вагітної жінки (а.с.53,54) та у відповідності до положення ч. 4 ст.1193 ЦК України згідно якої «суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину», розмір відшкодування цієї майнової шкоди суд зменшує до суми у 1582 грн. 41 коп. (510+450+32.41+590).          

    На відповідача ОСОБА_2 також належить покласти понесені позивачем судові витрати у справі в частині задоволення позову у вигляді мінімального судового збору в розмірі 51 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 120 грн.

           Керуючись ст.ст.22, 23,1166, 1167, 1187,1192,1193 ч.4,1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд                

                                                               ВИРІШИВ:

  Позовну заяву   ОСОБА_1  задовольнити частково.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  – 1582 грн. 41 коп.., в порядку відшкодування майнової шкоди та 171 грн. понесених ним судових витрат, а всього - 1753 грн. 41 коп.

   В інших вимогах позову відмовити.    

   Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.      

   Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження , а в подальшому апеляційної скарги в 20-ти денний строк з дня подачі зазначеної заяви.  

                                                                 С у д д я- підпис

                       Суддя -                                         Секретар-