6 вересня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши справу за  позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У грудні  2002 року ОСОБА_1 звернувся із  позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5208 грн. 80 коп. та моральної шкоди в сумі 3000 грн., посилаючись на те, що з вини відповідача, який порушив Правила дорожнього руху, був технічно пошкоджений належний позивачу автомобіль М-412.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Броварського районного суду  від  21 січня  2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2004 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5208 грн. 80 коп. матеріальної шкоди, 1025 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені рішення  суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та   процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і  процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Броварського районного суду від 21 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.