Справа № 2-751/2010р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі: головуючого  - судді  Вуїва О.В.,  при секретарях –  Козачук О.С., Лукіянчиній Т.І., Попенко О.В., Кашарайло А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в якому вказував, що з 02 листопада 1996 року по 18 грудня 2007 року він перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільних неповнолітніх дітей.

В період шлюбу подружжя придбало меблі, побутову техніку, речі, що становлять елементи благоустрою житла, інше майно, а всього в розмірі 25 160 грн.

Оскільки згода про добровільний поділ майна між сторонами не досягнута, а тому ОСОБА_1 вважав за необхідне поділити майно в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, врахувавши думку відповідачки, уточнив склад спільного майна та вимоги щодо порядку його поділу.

Просив виділити йому у власність м’який куток столовий, що складається з трьох предметів вартістю 765 грн., м’який куток без назви розміром 2,0х3,0 м., вартістю           3 000 грн., жалюзі (два набори) розмірами 1,2х1,4 м., загальною вартістю 80 грн., дві дерев’яні гардини довжиною 2 м., загальною вартістю 120 грн., занавіску (тюль) розмірами 3х2,5 м., вартістю 100 грн., два м’які стільці, загальною вартістю 60 грн., два килими, розмірами 3х2 м., загальною вартістю 600 грн., дві доріжки на підлогу, розмірами 4х0,8 м., загальною вартістю 120 грн., телевізор «Фунай», вартістю 300 грн., аудіомагнітофон «Панасонік», вартістю 500 грн., пральну машину «Канді», вартістю 3 200 грн., три люстри на один, два та три плафони, загальною вартістю 500 грн., світильник бра, без зазначення вартості, кухонну шафу підвісну, вартістю 200 грн., занавіску, що складається з трьох елементів, вартістю 100 грн., годинник настінний, вартістю 40 грн., мікрохвильову піч, вартістю 400 грн.

Разом з тим просив виділити відповідачці у власніть тумбу з мийкою, вартістю 200 грн., газову плиту «Норд» вартістю 400 грн., гардину дерев’яну, довжиною 2 м., вартістю 60 грн., гардину дерев’яну, довжиною 3 м., вартістю 90 грн., штору (тюль), що складається з чотирьох елементів, довжиною 6 м., вартістю 800 грн., штору (тюль), розміром 3х2,5 м., вартістю 200 грн., жалюзі два набори розміром 1,4х1,2, вартістю 40 грн. та розміром 1,4х2 м., вартістю 70 грн., дві люстри на п’ять ламп, загальною вартістю  1 600 грн.,  газову колонку «Норд», вартістю 500 грн., доріжку на підлогу, розмірами 4х0,8 м., вартістю 60 грн., доріжку на підлогу, розмірами 1х0,8 м., без зазначення вартості, килим, розміром 3х2 м., вартістю 300 грн., світильник бра (комплект на дві штуки), вартістю 60 грн.,  м’який куток «Мальвіна», вартістю 1 500 грн., кондиціонер «Панасонік», вартістю 3 300 грн., комп’ютер «Октава», вартістю 5 000 грн., супутниковий тюнер «Глоба», вартістю 400 грн., меблевий спальний гарнітур «Ольха», вартістю             5 000 грн., репродукцію картини «Лебеді», вартістю 300 грн., репродукцію картини без назви, вартістю 200 грн., холодильник «Вірпул», вартістю 3 300 грн.

Відмовився від відшкодування понесених ним судових витрат.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні з врахуванням пропозицій            ОСОБА_1 частково змінила свої доводи, висловлені в запереченні до позову, уточнені вимоги позивача визнала частково, погодилася з порядком поділу майна за винятком поділу двох м’яких стільців, вважаючи їх особистою власністю позивача, пральної машини «Канді», вказуючи на відсутність такого майна, кондиціонера «Панасонік», вказуючи на те, що це майно є вбудованою технікою, не може бути демонтоване, а тому не підлягає поділу, комп’ютера «Октава», оскільки це майно придбавалося для їх спільних дітей.

Також не погодилася з вартістю спільного майна, запропонованого позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи   в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1996 по 2007 роки.

Від шлюбу мають спільних дітей, що проживають з відповідачкою.

В період шлюбу подружжя придбало меблі, побутову техніку, речі, що становлять елементи благоустрою житла, інше майно, бажають провести його поділ, проте не можуть досягнути повної згоди щодо порядку такого поділу.

Так, судом з пояснень осіб, що беруть участь в розгляді справи та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи встановлено, що сторони набули в спільну сумісну власність наступне майно: м’який куток столовий, що складається з трьох предметів, м’який куток без назви розмірами 2,0х3,0 м., жалюзі (чотири набори), чотири гардини, чотири занавіски (тюль), два м’які стільці, три килими, розмірами 3х2 м., чотири різного розміру доріжки на підлогу, телевізор «Фунай», аудіомагнітофон «Панасонік», п’ять люстр, три світильники бра, кухонну шафу підвісну, годинник настінний,  мікрохвильову піч «Алесі», тумбу з мийкою, газову плиту «Норд», газову колонку «Норд»,   м’який куток «Мальвіна», кондиціонер «Панасонік», комп’ютер «Октава», супутниковий тюнер «Глоба», меблевий спальний гарнітур «Ольха», дві репродукції картин, холодильник «Вірпул».

Не заслуговують на увагу заперечення відповідачки щодо придбання частини майна позивачем до шлюбу, а частини – для передання в користування неповнолітнім дітям, оскільки такі обставини не визнані сторонами в судовому засіданні, а в матеріалах справи відсутні відповідні докази таких заперечень.

Також не можуть прийматися до уваги доводи останньої щодо неможливості поділу кондиціонера, оскільки він не вважається невід’ємною частиною житла в якому він встановлений та може бути демонтований без будь-якої шкоди для цього житла.

Проте суд погоджується з доводами ОСОБА_2 щодо пральної машини, оскільки наявність такого майна в натурі жодними доказами не доведено.

Оскільки спірне майно набувалося подружжям протягом всього періоду шлюбу, а тому його правовий статус визначається як нормами Кодексу про шлюб та сім’ю України 1969 року (чинного на час придбання частини майна), так і нормами Сімейного кодексу України.

 Згідно ст. 22 КпШС України, ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі – постанова Пленуму) зазначає, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69, ч. 1 ст. 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, яке ділиться між ними в натурі. Поділ здійснюється за взаємною згодою подружжя, а в разі недосягнення згоди – судом.

Положення ч.ч. 1, 3 ст. 70 СК України, п. 30 постанови Пленуму вказують на те, що в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п. 22  постанови Пленуму поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями  69-72  СК  України та  ст. 372  ЦК України.

Вартість майна,  що підлягає поділу,  визначається за погодженням між подружжям,  а при недосягненні згоди - виходячи  з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Оскільки згода щодо вартості спірного майна між подружжям не досягнута, а тому суд виходить з дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому дійсна вартість частини майна судом встановлена на підставі наданого відповідачкою звіту про вартість майна від 09 серпня 2010 року, оскільки останній містить детальний опис майна з зазначенням його стану, проценту його зносу, фототаблицю та висновки з докладним та деталізованим обгрунтуванням.

Проте суд не приймає до уваги надану позивачем довідку оцінщика про вартість частини спірного майна, оскільки вказаний документ складений без належного дослідження об’єктів, не містить їх опису, не враховує належним чином знос майна, інші обставини, що мають значення, зокрема суперечить вартості, зазначені в платіжних документах та іншій технічній документації щодо майна, що містяться в матеріалах справи, а тому висновки не відображають дійсну вартість цього майна.

За таких обставин з врахуванням інтересів сторін та їх неповнолітніх дітей, виходячи з рівності часток подружжя, суд вважає можливим розподілити спільне майно відповідно до узгодженої пропозиції позивача та відповідачки, стягнувши з останньої грошову компенсацію в зв’язку з тим, що вартість переданих їй речей перевищує вартість майна, переданого позивачу.

Проте не підлягають поділу наступні речі: газова колонка «Норд», кондиціонер «Панасонік», комп’ютер «Октава», два м’які стільці, аудіомагнітофон «Панасонік», оскільки сторонами не надано, а судом не здобуто належних доказів ринкової вартості такого майна, а відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України доведення цих обставин та надання відповідних доказів покладається на сторони, що беруть участь в справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя  – задовольнити частково.

Поділити майно подружжя Солтан, передавши у власність ОСОБА_1:

- м’який куток столовий, що складається з трьох предметів вартістю 310 грн., м’який куток без назви розмірами 2,0х3,0 м., вартістю 3 000 грн., жалюзі алюмінієві горизонтальні (два набори – шість штук), загальною вартістю 136 грн., дві дерев’яні гардини довжиною 2 м., загальною вартістю 60 грн., занавіску (тюль) розмірами 3х2,5 м., вартістю 200 грн., два килими, розмірами 3х2 м., загальною вартістю 160 грн., дві доріжки на підлогу, розмірами 4х0,8 м., загальною вартістю 92 грн., телевізор «Фунай», вартістю 300 грн., три люстри на один, два та три плафони, загальною вартістю 114 грн., світильник (бра), вартістю 15 грн., кухонну шафу підвісну, вартістю 150 грн., занавіску на 3 елементи, вартістю 200 грн., годинник настінний, вартістю 25 грн., мікрохвильову піч «Алесі», вартістю 200 грн., а всього загальною вартістю 4 962 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят дві) гривні;

- передавши у власність ОСОБА_2:

тумбу з мийкою, вартістю 90 грн., газову плиту «Норд» вартістю 390 грн., гардину дерев’яну, довжиною 2 м., вартістю 30 грн., гардину дерев’яну, довжиною 3 м., вартістю 42 грн., штору (тюль), що складається з чотирьох елементів, розмірами 5х2,5 м., вартістю 90 грн., штору (тюль), розміром 3х2,5 м., вартістю 200 грн., жалюзі (два набори – шість штук), загальною вартістю 136 грн., дві люстри на п’ять плафонів, загальною вартістю  340 грн.,  доріжку на підлогу, розмірами 4х0,8 м., вартістю 46 грн., доріжку на підлогу, розмірами 1х0,8 м., вартістю 15 грн., килим, розміром 3х2 м., вартістю 80 грн., світильник бра (комплект на дві штуки), вартістю 30 грн.,  м’який куток «Мальвіна», вартістю 736 грн., супутниковий тюнер «Глоба», вартістю 180 грн., меблевий спальний гарнітур «Ольха», вартістю 1775 грн., дві репродукції картин, загальною вартістю 80 грн., холодильник «Вірпул», вартістю 2 112 грн., а всього загальною вартістю 6 372 (шість тисяч триста сімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки вартості майна в розмірі 705 (сімсот п’ять) гривень.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:      /підпис/                                                         Вуїв О.В.      

Згідно з оригіналом: суддя: