Справа №2-А-475/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді – Вуїва О.В.,
при секретарі – Кашарайло А.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування , -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування.
В обгрунтування позову зазначав, що 06 вересня 2010 року інспектор Арбузинської роти ДПС ДАЇ УМВС України в Миколаївській області Ільїн В.М. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу позивач, що є водієм ТОВ «Крокус», 06 вересня 2010 року о 10 годині 35 хвилин в с.м.т. Арбузинка Миколаївської області на вул. Каштановій, керував службовим автомобілем «ВАЗ-2121», реєстр. номер НОМЕР_1 (належним підприємству), однак не пройшов щозмінний передрейсовий медичний огляд, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно та з процесуальними порушеннями, а саме з підстав:
1. відсутності правопорушення взагалі, оскільки він керував службовим автомобілем, а не надавав послуги з перевезення пасажирів або вантажів, а тому його дії не підпадають під склад правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП;
2. неправильного оформлення матеріалів адміністративної справи (наявності неточностей та протиріч);
3. процесуальних порушень, а саме того, що його не повідомили належним чином про час та місце розгляду адміністративної справи.
Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про визнання постанови незаконною її скасування.
В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги, додатково просив про закриття відносно нього провадження в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, а також заперечення проти позову в якому вказував на правомірність оскаржуваної постанови та відсутність підстав для її скасування.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та матеріали отриманої від відповідача адміністративної справи, суд прийшов до наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до протоколу серії ВЕ № 013970 та постанови ВЕ № 189299 та інших доказів, що містяться в матеріалах справи позивач, що є водієм ТОВ «Крокус», 06 вересня 2010 року о 10 годині 35 хвилин в с.м.т. Арбузинка Миколаївської області на вул. Каштановій, керував службовим автомобілем «ВАЗ-2121», реєстр. номер НОМЕР_1 (належним підприємству), однак не пройшов щозмінний передрейсовий медичний огляд, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до п.п. г п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу у визначених законом випадках зобов’язаний мати при собі подорожній лист, що повинен містити відомості про проходження ним медичного огляду.
В той же час згідно п. 45 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.4, 1.9 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого спільним наказом МОЗ України та МВС України N 124/345 від 05 червня 2000 року щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності.
За наслідком медогляду водій отримує подорожній лист з відповідною відміткою за формою, затвердженою наказом Держкомстату «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» N 74 від 17 лютого 1998 року.
Вказані норми закону позивач порушив, що підтверджується подорожнім листом в якому відсутня відмітка про проходження ним передрейсового медогляду.
Проте судом встановлено, що під час здійснення посадовою особою ДАЇ провадження в адміністративній справі були допущені процесуальні порушення.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення не в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема в ньому відсутні відомості щодо норм закону, які порушив позивач та порушення яких призводить до відповідальності, передбаченої ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
Разом з тим посадовою особою не було перевірено можливості застосування до порушення саме диспозиції ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, що передбачає відповідальність лише за порушення водіями правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, зокрема не було перевірено, чи підпадають дії ОСОБА_1 під поняття «надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів», що мало істотне значення для правильного вирішення справи.
Інші зазначені позивачем обставини не мають суттєвого значення для розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте такі аргументовані висновки та докази в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа – направлення на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування – задовольнити частково.
Постанову серії ВЕ 189299 від 06 вересня 2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу – направити на новий розгляд.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ О.В. Вуїв
Згідно з оригіналом: суддя: