Справа № 3-880

                                   2010 р.

                          П О С Т А Н О В А  

                                          І  М  Е  Н  Е  М        У  К  Р  А  Ї  Н  И              

15 жовтня 2010 року                                                                      смт. Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., при секретарі             Потриваєвій М.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали,  що  надійшли  від  Територіальної державної інспекції праці в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної  відповідальності

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, громадянина України, одруженого, приватного підприємця, жителя АДРЕСА_1                        

    за  ч.1 ст. 41 КУпАП,-

                                                                   в   с   т   а   н   о   в   и  л  а  :

          З протоколу за № 14-03-066/0009 про адміністративне правопорушення від 29.09.2010 р. вбачається, що 23.09.2010 р. проведеною перевіркою стану додержання законодавства про працю ПП ОСОБА_1 встановлено, що при здійсненні господарської діяльності підприємець використовує найману працю громадян, з якими укладено письмові трудові договори типової форми. Так, на час перевірки у підприємця працюють громадянка ОСОБА_2 (трудовий договір від 09.04.2008р. №14570800069), ОСОБА_3 (трудовий договір від 09.04.2008р. №14570800071), ОСОБА_4 (трудовий договір від 09.04.2008р. №14570800070), ОСОБА_5 (трудовий договір від 09.04.2008р. №14570800068) та           ОСОБА_6 (трудовий договір від 09.04.2008р. №14570800069).

Договорами від 09.04.08р., укладеними з громадянками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, в порушення положень наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001р. «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2001р. за № 554/57/5745, не визначено безпосередні посади, на які приймаються працівники лише зазначено, що працівниці зобов'язані виконувати «... зберігання та реалізацію товарів». Крім того, в трудових договорах з найманими працівниками не визначено докладні характеристики роботи, яка підлягає виконанню та передбаченої Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, який затверджено наказом Міністерства праці та соціально: політики України № 336 від 29.12.2004р. обов'язковість чого передбачено типовою формою трудового договору.

В порушення положень цього ж наказу Міністерства праці та соціальної політики України у трудових договорах з вказаними вище працівниками не вказано конкретний час надання щорічної відпустки, обов'язковість чого передбачено типовою формою трудового договору, а лише визначена загальна тривалість відпустки (24 дні). У трудових договорах з працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, та ОСОБА_5, в порушення ст.29 Закону України «Про оплату праці», не визначено істотні умови оплати праці, а саме не зазначений розмір посадового окладу, вказано лише, що фізична особа зобов'язується оплачувати працю працівників в розмірі мінімальної заробітної плати. Крім цього, у вищезазначених трудових договорах не визначені строки виплати заробітної плати, не визначена перерва для відпочинку та харчування протягом робочого дня, що є порушенням ст. 66 КЗпП України.

У п.5 трудових договорів з працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3  працівникам не встановлено вихідні дні, що є порушенням ст.67 КЗпП України.

В трудових договорах з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які виконують обов'язки продавців (згідно з Класифікатором професій ДК 003-2005 затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.05р. № 375 посада продавець (продовольчих/непродовольчих товарів), код 5220 - являється кваліфікованою працею) підприємцем визначено рівень оплати праці за виконання роботи на рівні мінімальної заробітної плати (як за просту некваліфіковану працю), що на момент перевірки становить 888 грн. Факт нарахування вищезазначеним працівникам заробітної плати з посадових окладів встановлених на рівні мінімальної заробітної плати підтверджується книгою нарахування заробітної плати (липень, серпень місяць поточного року), а також не визначено безпосередню тарифну ставку робітника І розряду (техніка) та міжпосадові співвідношення, які застосовуються до тарифної ставки робітника І розряду для визначення рівня посадових окладів працівникам, що не відповідає ст.6 Закону України «Про оплату праці». В порушення ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата найманим працівникам приватним підприємцем виплачується один раз на місяць. Так, за червень 2010р. заробітну плату було нараховано відносно п'яти працівників на загальну суму 4751,90 грн., які отримані працівниками єдиним платежем, без виплати авансу; за липень 2010р. зарпобітна плата нарахована відносно п'яти працівників в загальній сумі 4765,09 грн., виплачена єдиним платежем відповідно до платіжної відомості за липень 2010р.; заробітна плата за серпень 2010р. нарахована відносно п'яти працівників в загальній сумі 4765,09 грн., виплачена єдиним платежем відповідно до платіжної відомості за серпень 2010р. Протягом серпня 2010р. працівники ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в порушення ч.1 ст.62 КЗпП України залучались до роботи в надурочний час за підсумками відповідного місяця, внаслідок чого ОСОБА_6, відпрацювала 168 годин, з яких 1 година надурочно; працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відпрацювали по 169 годин, з яких відповідно по 2 години надурочно. В порушення ч.1 ст.106 КЗпП України оплата за роботу в надурочний час працівникам ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не була проведена. В порушення ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» приватний підприємець не забезпечує достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, у табелі обліку робочого часу за серпень 2010р. не визначено кількість годин, відпрацьованих працівниками в надурочний час.

        В судовому  засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, суду пояснив, що допустив порушення через незнання законодавства. В табелі робочого часу допущена арифметична помилка.

        Крім визнання вини ОСОБА_1, його вина підтверджується сукупністю  даних   протоколу  про адміністративне правопорушення від 29.09.2010 р. (а.с.4-6), актом перевірки від 29.09.2010 р. (а.с.7-9), копіями трудових договорів (а.с11-13).                                          

        Обставинами,  що  пом’якшують  відповідальність  за  адміністративне  правопорушення,  є  щире каяття особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вчинення  правопорушення  вперше.    

        Обставин,  що  обтяжують відповідальність  за  адміністративне  правопорушення, судом не  встановлено.

          Зважаючи  на те, що  правопорушник усвідомив свої  протиправні  дії, щиро розкаявся, що  порушення  скоєно вперше та не є значним, вважаю за можливе на  підставі  ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного  правопорушення.    

          Керуючись  ст.ст. 252, 280, 283, 284 КУпАП,-

                                                              П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного   правопорушення,  передбаченого   ч.1 ст.41  КУпАП.

        Справу  про  адміністративне   правопорушення   відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП  провадженням  закрити  в  зв'язку  з  малозначністю вчиненого адміністративного  правопорушення.

        Оголосити ОСОБА_1 усне  зауваження  про  недопустимість   вказаних  порушень  закону.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців.                                

Суддя :