АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ___

Справа НОМЕР_3-4159/06р.              Голов. 1 інст.- Сінані О. М.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 07 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі Волковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до приватного підприємця  ОСОБА_2 про повернення майна та стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 20 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до приватного підприємця  ОСОБА_2  в судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути на його користь 10500 грн. збитків, завданих втратою відповідачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, повернути майно та стягнути матеріальну та моральну шкоду.

Свої вимоги мотивує тим, що 29 березня 2005 року він передав на СТО (АДРЕСА_1), що належить відповідачу, автомобіль ГАЗ 22171-5104, р. №  НОМЕР_1 для проведення ремонтних робіт. Зазначений автомобіль належить йому на праві власності, яким він керує та розпоряджується на підставі довіреності від 29 липня 2003 року. В наслідок нещасного випадку, що стався на СТО з його водієм у той же день, він не зміг забрати автомобіль зі станції. 31 березня 2005 року співробітник СТО на ім'я   ОСОБА_3, який представився директором, отримав ключі та свідоцтво про реєстрацію автомобілю з метою перегнати автомобіль до нього. Проте, при передачі автомобіля йому було повернуто лише ключі від автомобіля. Таким чином вважає, що відповідач незаконно утримує у себе свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушує його право володіння. Просить відповідача повернути йому свідоцтво про реєстрацію зазначеного автомобіля. Також вважає, що порушення зазначеного права йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 1700 грн.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 20 березня 2006 року постановлено: „Позов ОСОБА_1 задовольни частково. Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1  свідоцтво про реєстрацію автомобіля ГАЗ-22171-5104, р. №  НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, що видане 21 червня 2003 року Сімферопольським МРЕВ. Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1    34 грн. судового збору, сплаченого при подані позову. У решті позовних вимог відмовити."

В апеляційній скарзі ОСОБА_1   просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні збитків з відповідача в розмірі 10500 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити цю вимогу у повному обсязі. Доводи  апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не оспорює отримання свідоцтва про реєстрацію від працівників позивача , але не надано достатніх та допустимих доказів повернення свідоцтва у зв'язку з чим зобов'язав повернути його. Відмовляючи в стягненні збитків суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були порушені умови договору підряду та взяти на себе зобов'язання, яки були припинені за домовленістю сторін. Відмовляючи в стягненні моральної шкоди суд посилається на не обґрунтованість та недоведеність вказаних вимог.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2006 року між ПП  ОСОБА_2   та від імені власника автомобілю автомобіль ГАЗ 22171-5104, р. №  НОМЕР_1   ОСОБА_4, яка уповноважила позивача ОСОБА_1 дорученням від 29.07.2003 року на право керування та розпорядження вказаним автомобілем., був оформлений заказ-наряд НОМЕР_3.  Але замовником автомобіль був залишений на СТО закритим без ключів та свідоцтва про його реєстрацію. У зв'язку з необхідністю повернення автомобілю відповідач за узгодженням з ОСОБА_1  отримав у останнього на роботі свідоцтво і ключі на автомобіль. Автомобіль був повернений без здійснення ремонту.

Таким чином між сторонами був укладений договір підряду, відносно якого сторони досягли узгодження за всіма істотними умовами договору.

Сторони не заперечують, що ключі та техпаспорт були передані відповідачу з метою повернення автомобілю, а не на виконання укладеної угоди підряду.

Таким чином, відповідно до умов ч. 1 ст. 604 ЦК України, зобов'язання були припинені за домовленістю сторін, та у зв'язку з тім що умови договору підряду та зобов'язання не були порушені, підстав для стягнення збитків у вигляді витрат, пов'язаних з наймом автомобілю та водія не має.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 20 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.