Справа №22ц-1826/2006 р.                     Головуючий у 1 інстанції Бакуменко Л.А.

Категорія 19                                              Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

Київської області в складі:

головуючого - судді Лащенка В.Д.,

суддів Поліщука М.А., Тракало В.В.,

при секретарі   Ніговській Н.Д.

розглянула   у відкритому судовому засіданні в м. Києві   матеріали цивільної справи за

апеляційною   скаргою     ОСОБА_1 на  рішення     Білоцерківського

міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2006 року в справі за позовом

ОСОБА_2   до   ОСОБА_3      про   відшкодування

матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -

встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом доОСОБА_3 про відшкодування 1000 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди. Посилалася на те, що 15 квітня 2005 року відповідачка порвала їй шкіряну куртку, вартістю 1000 грн., внаслідок чого позивачка понесла ще й моральні страждання в розмірі 1000 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 980 грн. матеріальної та 400 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - зміні з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2005 року близько 15 години відповідачка ОСОБА_3, виштовхуючи позивачку ОСОБА_2 з належної відповідачці частини будинку, пошкодила шкіряну куртку позивачки, вартістю 980 грн. Ці обставини підтверджуються приєднаними до матеріалів справи доказами, яким суд дав оцінку відповідно до вимог статей 57,212 ЦПК України.

Проте при відшкодуванні заподіяної матеріальної шкоди суд першої інстанції не врахував майновий стан відповідачки, а саме те, що після смерті у 2004 році чоловіка вона одна виховує неповнолітнього сина, має незначний прибуток від підприємницької діяльності. Тому колегія суддів вважає необхідним відповідно до вимог ст. 1193 ЦК України врахувати матеріальне становище відповідачки, а також неправомірну поведінку самої потерпілої, яка прийшла до належної відповідачці частини будинку та вчинила сварку, і зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди до 500 грн.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то позивачка відповідно до вимог ст.60 ЦПК України не довела, що винними діями відповідачки ОСОБА_3 їй заподіяно моральну шкоду та не довела розмір цієї шкоди. Висновок суду про те, що моральна шкода ОСОБА_2 виразилася в переживаннях , нервуванні, неможливості одягнути пошкоджений одяг, поганим самопочуттям, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи. Тому колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2006 року змінити. Зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди зОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 до 500 грн. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.