Справа № 22-Ц-24692/2010 р. Головуючий 1 інст. - Стеганцов С.М.
категорія: усунення перешкод Доповідач - Кіпенко І.С.
УХВАЛА
іменем України
26 жовтня 2010 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Шаповал Н.М.,
суддів - Кіпенка І.С., Кружиліної О.А.,
при секретарі – Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27 травня 2010 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю , -
ВСТАНОВИЛА:
18 травня 2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, просив усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження житловим будинком, розташованим у АДРЕСА_1, не житловою будівлею літ. А по АДРЕСА_2, не житловою будівлею магазином літ. А з прибудовою ліг. А. розташованою по АДРЕСА_3, шляхом встановлення заборони відповідачам на розпорядження, використання та вчинення будь-яких дій щодо вказаного майна та зобов'язання відповідачів передати всі право встановлюючи документи стосовно будівель та земельних ділянок, на яких вони розташовані.
В обґрунтування позову вказував, що він є власником вказаного нерухомого майна придбаного ним з публічних торгів. 07.05.2009р. право власності зареєстровано в КП "Шевченківське бюро технічної інвентаризації"'.
12.05.2009 року він прийшов до житлового будинку з метою його перевірки, однак один із колишніх його володарів - ОСОБА_5 разом зі своїм співмешканцем не допустили його до будинку, а потім в присутності працівників міліції погрожували знищити будинок та інші будівлі.
В судовому засіданні, позивач та його представник вимоги підтримали посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що будь яких перешкод позивачеві у здійсненні ним права користування та розпорядження майном він не чинив .
Справу розглянуто за відсутності відповідачки ОСОБА_5
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 27 травня 2010р . позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд заборонив ОСОБА_1, ОСОБА_5, розпорядження, використання та вчинення будь-яких дій щодо вказаного майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Судова колегія, перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.
Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.
Доводи апеляційної скарги про те, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, безпідставні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна : житлового будинку розташованого у АДРЕСА_1, не житлової будівлі літ. А по АДРЕСА_2, не житлової будівлі магазину літ. А з прибудовою ліг. А. розташованою по АДРЕСА_3, придбаного ним з публічних торгів 10.04.2009р. Право власності ОСОБА_2 зареєстровано в КП "Шевченківське бюро технічної інвентаризації" 07.05.2009р..
Здійснення права власності передбачає право володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд.
Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом способами від пору протиправних посягань. Норма ч. 2 ст. 386 ЦК закріплює за власником у разі наявності у нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою звернутися до суду з вимогою про заборону вчення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права, що вже відбулися, а й звертатися до суду за їх захистом, якщо вони можуть бути реально порушені у майбутньому. Тобто мається на увазі застосування способу захисту порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення прав власника у майбутньому.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_5 є колишніми власниками зазначеної нерухомості.
Матеріали справи (а.с.77-78) містять копії звернення ОСОБА_2 до органів міліції щодо перешкод відповідачкою ОСОБА_5 у користуванні ним придбаною нерухомістю. Проведеною перевіркою Шевченківським РВ ГУМВС України в Харківській області за зверненням ОСОБА_2 зазначені ним обставини підтверджені.
За встановлених обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності захисту прав власності ОСОБА_2 в частині заборони вчення відповідачами будь яких дій, які можуть порушити його право користування майном, яке може бути реально порушено у майбутньому відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_5, колишніми власниками зазначеної нерухомості.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК Україна, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді