Справа №22а-631/2006 р.                       Головуючий у 1 інстанції Луценко М.О.

Категорія 27                                              Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

У ХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня   2006 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.

суддів   Юровської Г.В., Тракало В.В.,

при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула   у відкритому судовому засіданні у м.Києві   справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду

Київської області від    9 березня 2006 року в справі за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Гнідинської сільської ради Бориспільського району

Київської області про визнання недійсними рішень ради та зобов"язання вчинити певні

дії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області про зобов"язання ради виділити їй на місцевості 0,26 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та визнання недійсним рішення ради від 30 вересня 2005 року в частині закриття заїзду до належного їй будинку АДРЕСА_1.

В позовній заяві зазначила, що за договором купівлі-продажу від 24 січня 2005 року придбала будинок АДРЕСА_1. Рішенням Гнідинської сільської ради від 9 березня 2005 року їй було передано в користування земельну ділянку для обслуговування придбаного будинку та для ведення селянського господарства загальним розміром 0,26 га та надано дозвіл на оформлення права власності на вказану земельну ділянку. Проте до часу звернення до суду позивачка не може оформити право власності на земельну ділянку так як рада відмовляється виділити надану їй земельну ділянку в натурі. Крім того, 30 вересня 2005 року Гнідинська сільська рада прийняла незаконне рішення про закриття заїзду до придбаного ОСОБА_1 будинку через неуважність якогось водія, який автомобілем в"їхав у каналізаційну яму адміністративного будинку сільської ради. З цих підстав позивачка просила задовольнити її позов.

В процесі розгляду справи позивачка доповнила позов вимогами про визнання недійсним рішення Гнідинської сільської ради від 6 січня 2006 року, яким безпідставно було внесено зміни до попередніх рішень цієї ж ради та зменшено розмір земельної ділянки, яка передавалася раніше позивачці, до 0,219 га, а також про зобов"язання ради відновити втрачене рішення про зміну попередньому власнику будинку ОСОБА_2 в"їзду до будинку з АДРЕСА_2.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 березня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про задоволення позову в повному обсязі з підстав невідповідності висновків   суду   обставинам   справи,   порушення   норм   процесуального   права   та неправильного застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.І ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 24 січня 2005 року ОСОБА_1 набула права власності на будинок АДРЕСА_1. За заявою позивачки 9 березня 2005 року було прийнято рішення Гнідинської сільської ради про передачу їй в користування земельної ділянки для обслуговування придбаного будинку та для ведення селянського господарства загальним розміром 0,26 га та надано дозвіл на оформлення права власності на вказану земельну ділянку (а.с.7). В процесі виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку при її переобмірі спеціальними приладами було встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки становить 0,219 га. Тому рішенням Гнідинської сільської ради від 6 січня 2005 року були внесені зміни в попередні рішення ради та зазначено про надання земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування придбаного нею за договором купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 в розмірі 0,219 га.

Ці обставини стверджуються наявними в справі письмовими доказами, які суд оцінив відповідно до статей 86, 138 КАС України. Тому суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення ради від 6 січня 2006 року та зобов"язання ради відвести позивачці земельну ділянку на місцевості в розмірі 0,26 га.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення Гнідинської сільської ради від 30 вересня 2005 року в частині закриття заїзду до належного їй будинку АДРЕСА_1, яким вона користується в даний час, суд правильно виходив з того, що рада діяла в межах своїх повноважень, оскільки вирішення цих питань Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено до компетенції місцевої ради. Оскаржуване рішення ради є мотивованим.

Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду з тих підстав, що суд не врахував неможливості облаштувати заїзд в іншому місці, безпідставні. З матеріалів справи вбачається, що той заїзд, яким користувалася позивачка, не є заїздом на вулицю Нова, а фактично позивачка заїздила до себе у двір через прибудинкову територію адміністративного будинку сільської ради (а.с.85, 53). До придбаного позивачкою будинку згідно технічної документації на забудову вказаного будинку передбачався заїзд з АДРЕСА_2 (а.с.21). З матеріалів справи вбачається, що відповідач пропонував позивачці облаштувати заїзд до будинку з АДРЕСА_1, але в іншому місці, не через прибудинкову територію адміністративного будинку сільської ради (а.с.27,28).

За таких обставин, коли Гнідинська сільська рада діяла в межах своєї компетенції відповідно до закону, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Колегія судців вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і прийшов до правильного висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у постанові. Тому колегія суддів залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 199, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 березня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: