Справа № 2-а-1284/10 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Гури А.О.,
при секретарі Ткаченко Я.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання перерахувати та виплачувати недоплачену пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
В С Т А Н О В И В:
15 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Лебедині. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до 1категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах: інвалідам третьої групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не можуть бути меншими: по третій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що розмір пенсії нарахованої і виплаченої йому відповідачем в період часу з 23 вересня 2007 року по жовтень 2010 року включно значно менший, ніж встановлено спеціальним Законом, тому він просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Лебединів цій частині, зобов’язати перерахувати та виплачувати основну та додаткову пенсії згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, починаючи з 23.09.2007 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, але надіслав до суду свої заперечення на позовну заяву, в яких позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно є інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Але його посилання на ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 1, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, зокрема інвалідам третьої групи – 50 % мінімальної пенсії за віком, а також на ст. 54 цього Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із захворювання, пов’язаним із Чорнобильською аварією, не може бути нижче: зокрема по третій групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком – є необґрунтованими. Нарахування позивачу пенсії з вересня 2007 року проводиться відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого основний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, зокрема по третій групі інвалідності 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Що стосується додаткової пенсії, то ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" була викладена в такій редакції, згідно якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, зокрема інвалідам 1 групи – 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" не дає визначення терміну і розміру мінімальної пенсії за віком, а ч. 5 ст. 54 цього Закону визначає порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов’язаного із Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Щодо застосування при обрахунках розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ч. 1 ст. 28 якого зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Разом із цим, ч. 3 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року по справі №2-25/2009 було роз’яснено: "непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем". З 01.07.2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" у разі, коли розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає у інвалідів третьої групи - одержувачів пенсій по інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншою ніж 980 грн. Положення Закону України «про Державний бюджету України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соцзахисту окремих категорій громадян", якою чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою. Разом із цим відповідач у своєму запереченні також зазначає, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Вислухавши позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС І категорії та інвалідом 3 групи захворювання, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серіїНОМЕР_1та вкладкою № 145944 до посвідчення, довідкою до акту огляду МСЕК серії СА № 015631 про третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на ЧАЄС. Він перебуває на пенсійному обліку у відповідача (а.с.7-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової , або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус га соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 -XII.
Статтею 49 Закону № 796-Х11 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : а /державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громад, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Виплата зазначеної додаткової пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок - Чорнобильської катастрофи», визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії.
Згідно ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частина 4 ст. 54 цього Закону /№> 796/, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу, .пункту З розділу III закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статті 67 розділу 1,пунктів 1-4,6-22,24-100 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України /справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України/, яким були визнані неконституційними положення ст.67 розділу 1 п.п.2-4, 6-8, 10-18, п.п. 7,п. 19, п.п.20-22, 24- 34, п.п. 1-6, 8-12, п.35 п.п.36-100 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», котрим було викладено текст статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в новій редакції.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює: протиріччя у законодавстві, і, як наслідок, - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Зі змісту ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громад, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовуються виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутністю іншого мінімальною розміру пенсії за віком не є : підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст.67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищуються розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54, 55, цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за піком.
Частиною першою статті 28 Закону України під 9 липня 2003 року № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за гиком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від новою розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожитковою мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум » від 15 липня 1999 року № 966-1 1, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранти» від 5 жовтня 2000 року № 2017-П1, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Що стосується 2008 року, то в статті 50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП були внесені зміни, які набрали чинності з 1 січня 2008 року та у відповідності до яких додаткова і державна пенсія обраховувалася у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані зміни внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-У і визнані такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними/ згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Отже, в період з 23 вересня 2007 року до 22 травня 2008 року нарахування та виплата державної та додаткової пенсії позивачу була проведена у відповідності до положень закону, що діяв у вказаний період і суми виплаченої державної та додаткової пенсії перерахунку не підлягають..
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № Я-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає /здійснює/ перерахунок і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Згідно з ч. 4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України. міжнародному договору згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсії позивачеві постанова КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав, не підлягає застосуванню.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві /державної та додаткової/, передбачених ст. ст. 50 та 54 Закону України № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х.11, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, і з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст.28 Закону № 1058-1У не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком/ для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлений цим же Законом.
Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону № 796, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатності визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду .заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу мас визначатися, виходячи із мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» було встановлено мінімальні розміри пенсії за віком, які відповідач повинен був застосувати при проведенні перерахунку пенсій. При цьому, п.28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.ст.50,54 Закону № 796 та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду .заподіяну здоров'ю, інвалідам 3 групи-15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою ; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЛЈС у 1986 році по 3 групі інвалідності - не нижче 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення п.28 Рішенням Конституційного Суду України № 1.0-рп від 22.05.2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про іч неконституційність.
Таким чином, позивач, який має статус учасника ліквідації аварії па ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3-і групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію в зв'язку з отриманим статусом - має право на отримання державної та додаткової пенсії у розмірі визначеному ч.4 ст.54 та ст.50 Закону «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, меншому , ніж встановлено ч.4 ст. 54 та ст.50 Закону № 796 є неправомірними, тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату державної пенсії позивачеві, як інваліду 3 групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії в розмірі 50 відсотків, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з дня винесення рішення Конституційним Судом, тобто з 22.05.2008 року до набрання чинності даного рішення суду.
Оскільки позивач, як постраждалий внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, звільнений від сплати судового збору, на підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним судові витрати, пов’язані з розглядом справи, віднести за рахунок відповідача.
На підставі ст. ст. 19, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2,17-18, 122, 158 -164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 51, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_1 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 22.05.2008 року до набрання цією постановою законної сили та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з УПФУ в м. Лебедині Сумської області на користь держави судові витрати, пов’язані з розглядом справи, в розмірі 3.40 гривень на р/р 31413537700010 код 22090100, ідентифікаційний код отримувача 23636456, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а відповідачем – з моменту отримання копії постанови .
Суддя А.О. Гура