У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Вус С.М., Федченка О.С.

розглянула в судовому засіданні 6 червня 2006р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2005р.

ОСОБА_1, 1976 року народження, громадянку України, судиму за вироком Мелітопольського міського суду від 6 листопада 2002р. за ст.307 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

засуджено за ст.185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст.307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з конфіскацією  майна.

Відповідно до ст.71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків призначене остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 жовтня 2005р. вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1визнано винною у вчиненні нею таких злочинів.

ОСОБА_1за невстановлених обставин незаконно придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, кількістю у перерахунку на суху вагу 0, 0819 г, який зберігала при собі.

5 листопада 2003р., приблизно о 13 год. 40 хв., ОСОБА_1на перехресті АДРЕСА_1 збула ОСОБА_2частину вказаного наркотичного засобу сухою вагою 0, 0649 г, а решту наркотичного засобу сухою вагою 0, 0170 г зберігала при собі до 14 год. 15 хв.

13 березня 2004р., приблизно о 9 год. 30 хв., ОСОБА_1на АДРЕСА_2 таємно викрала належне потерпілій ОСОБА_3майно на суму 390 грн.

У касаційній скарзі засуджена посилається на те, що вона не вчиняла злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, а на досудовому слідстві обмовила себе у зв'язку із застосуванням до неї незаконних заходів, досудове та судове слідство у справі в цій частині проведено неповно й однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, суд першої інстанції необгрунтовано визнав її винною у такому злочині, а апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в її апеляції, і не усунув допущених судом першої інстанції недоліків. Також зазначає, що судом за ст.185 ч.1 КК України їй призначено занадто суворе покарання.

За змістом скарги просить постановлені щодо неї судові рішення в частині засудження її за ст.307 ч.2 КК України скасувати і справу закрити, а в решті судові рішення змінити і пом'якшити їй призначене за ст.185 ч.1 КК України покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у справі та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, сама засуджена у судовому засіданні не заперечувала того факту, що 5 листопада 2003р., коли її затримали працівники міліції вона мала при собі наркотичний засіб, однак стверджувала, що не збувала наркотичний засіб ОСОБА_2.

Таке твердження засудженої, як і аналогічного характеру в її касаційній скарзі доводи, є необгрунтованим і спростовується даними, що містяться у показаннях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, протоколах оперативної закупки, добровільної видачі, особистого обшуку, огляду, висновку хімічної експертизи.

Доводи у скарзі засудженої про те, що на досудовому слідстві вона обмовила себе у зв'язку із застосуванням до неї недозволених заходів, є безпідставними, оскільки у справі відсутні дані, які б свідчили про застосування на досудовому слідстві до засудженої протиправних заходів, внаслідок чого вона вимушена була давати неправдиві показання, крім того, суд в обгрунтування своїх висновків не послався у вироку на ті показання засудженої, які вона давала на досудовому слідстві.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_1у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів.

Висновки суду про винність ОСОБА_1у вчиненні нею крадіжки чужого майна не оспорюються у скарзі і підтверджені перевіреними у ній доказами.

Дії ОСОБА_1за ст.ст.185 ч.1, 307 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.

Відсутні підстави для пом'якшення засудженій і покарання, оскільки воно їй призначене справедливе і відповідає ступеню тяжкості вчинених нею злочинів та даним про її особу.

Посилання у скарзі засудженої на те, що апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в її апеляції, є безпідставним.

Як з'ясовано матеріалами справи, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України.

Отже, у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

В. Драга                                            С. Вус                                                О. Федченко