Справа № 2-23/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 травня   2010 року   Білогірський  районний суд   Автономної Республіки Крим у  складі:

головуючого                             -   судді     Борісенко Є.В.,

при секретарях                            -              Самбурській Н.О., Клімової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську цивільну справу за позовом прокурора Білогірського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: СГІРФО Білогірського РО ГУ МВС України в АР Крим, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, визнання прописки недійсною та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Білогірська міська рада Автономної Республіки Крим, виконавчий комітет Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, скасування реєстрації місця проживання, суд

в с т а н о в и в :

Прокурор Білогірського району АР Крим звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просив суд визнання ОСОБА_2 такими, що втратив право користування житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1, визнання прописку ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 – недійсної, мотивуючи вимоги тім що, з травня 1997 року у спірної квартирі не мешкає та на підставі ст.. 71,72 ЖК України втратив право користування житловим приміщенням, мешкає разом з ОСОБА_3, яку теж прописав у спірної квартирі без згоди позивачки чім порушив вимоги ст.. 64,65 ЖК України. (а.с.1,2,3)

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовними вимогами до ОСОБА_1 та просив суд скасувати реєстрацію відповідачки у квартирі АДРЕСА_1, оскільки вона з 1997 року мешкає в іншому місці. (а.с.37-38)

У судовому засіданні прокурор та ОСОБА_1 позивні вимоги підтримали  в повному обсязі просили суд задовольнити позов з підстав, зазначених у позові,  крім того, ОСОБА_1 додатково пояснила що складені акти про відсутність її у квартирі – незаконні, але дії осіб вона не оскаржувала; також зазначила, що дійсно, зараз в квартирі мешкати немає можливості, оскільки їй перешкоджають це робити відповідачі, що було неодноразовим приводом звернення до правоохоронних органів; з відповідачами склалися дуже погані стосунки та просили відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1. Просив суд задовольнити його зустрічні позовні вимоги, викладені у первинній та заперечень з підстав, викладених  у них. Додатково пояснивши, що  дійсно, ордер на спірну квартиру отримував він особисто і на той час вони з ОСОБА_1 мешкали разом; ОСОБА_1 має ключі від квартири, не проживає в неї, оскільки умови життя не є можливим; зараз коли ОСОБА_1 приходить у квартиру то завдає квартирі шкоду, їй ні хто не перешкоджає у користуванні квартирою, раніше були таки випадки, але для того, щоб вона не завдавала шкоду квартирі.

 Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4  показали, що коли була її реєстрація у квартирі законна. ОСОБА_1 не мешкає у квартирі та вона з ОСОБА_2 зараз  ремонтує квартиру.

Представник третьої особи по справі – ВДІРФО СГІРФО Білогірського РО ГУ МВС України в АР Крим у судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування реєстрації ОСОБА_3, посилаючись на то, що дійсно була зареєстрована ОСОБА_3 в спірної квартирі, але згода ОСОБА_1 не була потрібна, оскільки вона не член сім’ї, а ОСОБА_2 зі ОСОБА_3 зареєстрували шлюб та є подружжями. В іншої частині позивних вимог просила ухвалити рішення відповідно до Законодавства України.

Представник третьої особи по справі – Білогірського Державного житлове-комунального підприємства у судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та задовольнити зустрічний позов  посилаючись на то, що дійсно ОСОБА_1 в спірної квартирі, не мешкає про що були складені відповідні акти про що надала суду заперечення. (а.с. 84,85)

Представник третьої особи по справі – виконавчого комітету Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим, під час слухання справи по суті у судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та задовольнити зустрічний позов, посилаючись на то, що дійсно ОСОБА_1 в спірної квартирі, не мешкає.

 Заслухавши пояснення прокурора, позивачки, відповідача і його представника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи і матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 28 від 28.12.2007р., матеріали з архіву суду 2-341/2003, 2-411/2010, 2-314/2010 вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступне.

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться  на балансі Комунального підприємства «Білогірське державне житлове-комунальне підприємство» ; квартира № НОМЕР_1 відноситься до державного фонду та знаходитися у власності Білогірської міської ради. (а.с. 7, 95)

Головним квартиронаймачем кв. АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 7,96).

Зареєстровані в якості проживаючих в кв. АДРЕСА_1  ОСОБА_3 як дружина, та ОСОБА_1 без статусу родинних відносин. (а.с. 96)

На підставі ордеру № 12 від 02 березня 1994 року, ОСОБА_2 була надана, для проживання кв. АДРЕСА_1. (а.с.125, 207)

Ухвалою Верховного суду АР Крим від 26 квітня 2000 року, було встановлено, що підставою для реєстрації ОСОБА_1 у спірної квартирі, були фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_2. (а.с. 10), відомостей про те, коли був укладеній договір піднайму між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в органах відповідної реєстрації не збереглись. (а.с. 39)

Підставою для реєстрації ОСОБА_3 у спірної квартирі була заява ОСОБА_2 від 17.04.2008 року, в якої не зазначена згода ОСОБА_1. (а.с. 206 )

Відповідно до актів від 02.02.2008 року (а.с. 40), від 28.06.2008 року (а.с. 41), 10.08.2008 року (а.с.42), від  19.09.2009 року (а.с. 126), від 16.10.2009 року (а.с. 127), від 17.11.2009 року (а.с. 128), 18.04.2010 року (а.с.129)

Відповідно до виїзного засідання від 17 травня 2010 року, в квартирі немає ознаків постійного мешкання, частково пофарбовані стіни, є ліжко, лежачий на боку шифоньєр, та не працюючий телевізор (а.с. 131 -138). Під час огляду квартирі, ОСОБА_1 зазначила що її речи постійно викидають, але ОСОБА_2 зі ОСОБА_3 простували це та вказали, що зараз роблять ремонт (а.с. 141 -142).

ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи (а.с.86) та має хронічні хвороби (а.с.1, 14, 56,65, 121,122, 123,153)

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб 13 березня 2004 року. (а.с.209 )

Що до позову ОСОБА_1, а саме вимог про визнання ОСОБА_2 такими, що втратив право користування житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Враховуючи, що у ЖК України не передбачено право піднаймача, яким є ОСОБА_1, жилого приміщення звертатися з позовом до суду про визнання наймача, яким є ОСОБА_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі ст.71 ЖК України, то суд вважає за необхідне ОСОБА_1 відмовити в частині вимог про втрату права користування жилим приміщенням ОСОБА_2.

Вимоги ОСОБА_1 про скасування реєстрації ОСОБА_3, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, … а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.  

Згідно ст. 64 ЖК України якщо члени сім’ї перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач і члени його сім’ї.  

Із п. 13 правових позицій Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) від 26.05.2001 p.,  які згідно зі  ст.  7 ЦК України є правовим звичаєм,  слідує,  що оскільки за змістом статей 64,  65 ЖК наймач і члени сім'ї, що проживають разом з ним,  набувають права користування одним жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду,  особа,  яка вселилась до наймача як член сім'ї,  не набуває права користування займаним ним жилим приміщенням,  якщо вона зберігає за собою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного чи громадського житлового фонду або якщо є інші докази того,  що вона при цьому не змінювала свого постійного місця проживання.

Згідно ст. 104 ЖК України член сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що припадає на нього, може бути виділена  у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу. У разі відмові членів сім’ї дати згоду на укладання окремого договору найму ... спір може бути вирішено в судовому порядку.  

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно зі ст. 61  ЦПК України , обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.  

Так, в судовому засіданні було встановлено, що згоду ОСОБА_1 при реєстрації ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.. 64,65 ЖК України отримано не було, коли вона є колишнім членом родини ОСОБА_2, що встановлено в рішенні Верховного суду АР Крим від 26.04.2010 р.; в судовому порядку відповідно ст.104 ЖК України спір не розглядався; доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мешкають у спірної квартирі суду не надано, а тому, суд вбачає порушення Житлового законодавства України при реєстрації ОСОБА_3.

Суд, не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 ЖК України відповідно до Конституції громадяни мають право на житло.  

Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.  

Згідно зі ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім’ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.  

Суд критично ставиться до актів про не проживання  ОСОБА_1 від 02.02.2008 року, від 28.06.2008 року, 10.08.2008 року, від  19.09.2009 року, від 16.10.2009 року, від 17.11.2009 року, 18.04.2010 року, та пояснення свідка ОСОБА_5 про не проживання  ОСОБА_1 в спірній квартирі на протязі останніх шести місяців, та до уваги не приймає так як вищевказані акті та свідок фактично тільки констатують відсутність відповідачки на спірної жилої площі, але причина відсутності відповідача в спірній квартирі їм не відома, суд дійшов до такого висновку и вважає що неможливість використання ОСОБА_1 спірної квартири для проживання обумовлена сформованими особистими неприязними стосунками з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що було встановлено у рішеннях Верховного суду АР Крим, вивченими в судовому засіданнями матеріалами перевірки № 28 від 28.12.2007 року та не спростовувалось в судовому засіданні сторонами по справі, також хронічними хворобами и перебування у лікарнях, що є об’єктивною перешкодою. Крім того, звернення ОСОБА_1 до органів влади, прокуратури та суду свідчить про те, що вона не втратила інтересу до квартири, бажає користується нею і не може бути визнана такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням з підстав статті 71 ЖК України.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.  

На підставі викладеного і керуючись ст. 3 Конституції України, ст. ст..64, 65, 71, 72, 104 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», правовими позиціями Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) від 26.05.2001 p., ст. ст. 1, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 209, 212,213,214,215, 218 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги прокурора Білогірського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ВГІРФО  Білогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, визнання прописки недійсною задовольнити частково.

    Визнати недійсним реєстрацію ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1.

    Зобов’язати ВГІРФО Білогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим скасувати реєстрацію ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1.

    В іншої частині позивних вимог прокурора Білогірського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ВГІРФО  Білогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, визнання прописки недійсною – відмовити.

    В задоволенні позивних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Білогірська міська рада Автономної Республіки Крим, виконавчий комітет Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, про скасування реєстрації місця проживання – відмовити у повному обсязі.

    Стягнути з ОСОБА_3 користь держави судовий збір у сумі 8,50 грн.,  та  витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  - 37 гривень

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий:           (підпис)    

З оригіналом згідно.

Суддя:                                 Секретар:

Рішення не набрало законної сили.

Суддя:                                 Секретар: