Справа №2-4185
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
іменем У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецькау складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Щукіній О.В.
за участі: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Єршової Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_4, про розірвання договору поручительства, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості, суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_3 9.11.2009 року звернулась до суду із позовом до «УкрСиббанк» про розірвання договору поручительства, посилаючись на наступні обставини: 9 листопада 2006 року між нею та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір поруки №110073343000/П, згідно якому, вона зобов'язалася відповідати за виконання її чоловіком ОСОБА_4 його зобов'язань перед банком, які виникли з кредитного договору №110073343000 від 09 листопада 2006 року. Договір поруки припиняє свою дію з моменту припинення всіх зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором.
З жовтня 2007 року шлюбні відносини з позичальником ОСОБА_4 нею припинені та 1 серпня 2008 року шлюб між ними розірвано. Автомобіль, на придбання якого отримувався кредит, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4 та знаходиться у нього.
В зв'язку із суттєвою зміною обставин, а саме: розірванням шлюбу між нею та позичальником, окремим проживанням з позичальником, як наслідок погіршенням її матеріального стану, просила розірвати договір поруки №110073343ООО/ІІ від 09 листопада 2006 року.
29.07.2010 року відповідач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із зустрічним позовом про стягнення суми заборгованості, посилаючись на наступні обставини: 9 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11073343000, згідно з яким ОСОБА_4 був наданий кредит (кредитні кошти) в національній валюті в сумі 67900,00 гривень на строк з 09 листопада 2006 року по 08 листопада 2013 року, зі сплатою відсотків за використання кредитом у розмірі 15,0 % річних.
Згідно п.1.4 Кредитного договору, кредит було надано для особистих потреб, а саме: на придбання транспортного засобу.
Згідно п.п.1.2.2., 1.3.3. Кредитного договору, ОСОБА_4 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору), а також сплачувати відсотки згідно п.п.1.2.2.., 1.3.4. Кредитного Договору з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти.
ОСОБА_4 належним чином не виконує зобов'язання за Кредитним договором.
Таким чином, станом на 07.07.2010 року загальна сума простроченої заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 46392,83 гривні, з яких:
• • прострочена заборгованість за кредитом - 23011,89 гривень;
• • прострочена заборгованість за відсотками - 22395,10 гривень;
• строкова заборгованість за відсотками - 985,84 гривень.
Пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, Банк має право вимагати від ОСОБА_4 сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
Станом на 07.07.2010 року загальний розмір нарахованої пені за Кредитним договором складає 6985,69 гривень, з яких:
• • пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 3655,18 гривень;
• • пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 3330,51 гривень.
До теперішнього часу зазначену заборгованість і пеню ОСОБА_4 не сплачено.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроковою повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Станом на 07.07.2010 року частина кредиту, що залишилась до виплати ОСОБА_4 за Кредитним договором і яку Позивач має право вимагати від ОСОБА_4, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦКУ, становить 33113 гривень.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 16 липня 2007 року був укладений Договір поруки №11073343000/П з ОСОБА_3
Згідно п.п.1.3 вищевказаного Договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати перед Позивачем в тому ж обсязі, що і ОСОБА_4 за Кредитним договором, зокрема, за повернення основної суми заборгованосте, відсотків за використання кредиту, а також сплати пені та інших штрафних санкцій, встановлених Кредитним договором.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідає перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Пунктом 1.4. Договорів поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Відповідно до положень ст.553 ЦК України, поручитель ОСОБА_3 відповідає перед кредитором (Позивач) за порушення зобов'язання боржником ОСОБА_4
За змістом положень частини першої ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до частини першої ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.
На підставі викладеного, Позивач має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за Кредитним договором, розмір якої станом на 07.07.2010 року становить 86491,52 гривня, з яких:
• строкова заборгованість за кредитом - 33113,00 гривень;
• прострочена заборгованість за кредитом - 23011,89 гривень;
• прострочена заборгованість за відсотками - 22395,10 гривень;
• строкова заборгованість за відсотками - 985,84 гривень;
• пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 3655,18 гривень;
• пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 3330,51 гривень 51 копійка.
Просили стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3: заборгованість в сумі 86491,52 гривня, сплачене державне мито за подання позовної заяви в сумі 864,91 гривні та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з’явилась, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримував вимоги своєї довіритель ниці за основним позовом та просив його задовольнити. Зустрічний позов не визнав і суду пояснив, що «УкрСиббанк» подано позовну заяву до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення солідарно суми заборгованості у 86491, 52 грн. та судових витрат у сумі 864, 91 грн.
Вважає, що зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, 9 листопада 2006 між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним Банком «УкрСиббанк» укладений договір поруки №110073343000/II.
Згідно Договору, ОСОБА_3 зобов'язалася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_4 всіх його зобов'язань перед Позивачем в повному обсязі, які виникли з кредитного договору №110073343000 від 09.11.06 р., як існуючих на момент укладання Договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.
На момент укладення Договору ОСОБА_3 перебувала у шлюбі і з ОСОБА_4, за зобов'язаннями якого і виступила поручителем.
Договір, згідно з п. 3.2 припиняє свою дію з моменту припинення всіх зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором.
Стаття 60 ЦПК України передбачає обов'язок сторін по доведенню тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Серед копій документів, представлених Позивачем суду в обґрунтування своїх позовних вимог є Довідка-розрахунок заборгованості за кредитом станом на 07.07.2010 року.
У довідці - розрахунку заборгованості за кредитом зазначено, що останнє погашення тіла кредиту здійснено ОСОБА_4 21 квітня 2008 у сумі 435, 77 грн. Згідно з довідкою - розрахунку заборгованості за відсотками за користування кредитом останнє погашення заборгованості за відсотками проведено 21.04.2008 року.
Відповідно до розділу 11 Кредитного договору, у разі настання обставин, що дають право Банку вимагати дострокового повернення кредиту та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня, з дати отримання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 день, з дати отримання повідомлення (вимоги) від Банку.
Згідно з п.11.2 повідомлення (вимога) від Банку надсилається листом (цінним з описом і повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром за адресою Позичальника.
Документи, що підтверджують направлення повідомлень (вимог) Позичальнику суду не надані.
Таким чином суду не надані докази, що підтверджують правові підстави і конкретну дату виникнення у Позивача права вимоги, а у відповідача ОСОБА_4 обов'язку дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором.
У позовній заяві не вказані конкретні підстави та дата встановлення факту невиконання зобов'язання Позичальником. Тобто не конкретизовано внаслідок якого протиправного діяння Позичальника і з якої дати у Кредитора виникло право вимоги дострокового повернення кредиту і нарахованих відсотків, комісій у порядку, встановленому розділом 1 Кредитного договору або звернення стягнення на предмет застави.
Згідно п.2 Кредитного договору, в забезпечення виконання зобов'язання за договором Банком прийнята застава транспортного засобу, згідно договору застави транспортного засобу б/н від 09.11.06 року (П.2.1.2).
Таким чином суду не надані докази, що підтверджують правові підстави і конкретну дату виникнення у Позивача права вимоги а у відповідача ОСОБА_4 обов'язки дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Відповідно до чинного законодавства та умов Договору обов'язки Поручителя виникають не з моменту укладення Договору поруки, а з моменту невиконання основного зобов'язання Позичальником.
Обов'язки боржника-Позичальника та Поручителя виникають з різних зобов'язань: у першого з Кредитного договору, тобто основного зобов'язання, а в другого чинності даного поруки у Договорі поруки.
Відповідно до п.2.2 Договору поруки, обов'язки Поручителя за виконання своїх зобов'язань виникають на день з моменту невиконання своїх зобов'язань Позичальником за Кредитним договором.
Зобов'язання по виконанню Договору поруки мають терміновий характер. У Договорі поручительства №11073343000/II від 09.11.06 р. не визначено термін, в межах якого Кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя.
Таким чином Поручителя ОСОБА_4 необхідно вважати зобов'язаним виконати зобов'язання за Договором поруки виключно в межах термінів, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється після закінчення 6 місяців з моменту настання терміну виконання зобов'язання Поручителем.
Згідно з п.1.2 Договору поручительства, умови, не обумовлені в ньому, визначені в Кредитному договорі, дослівно «... Інші умови згідно з Кредитним договором № 11073343000 від 09 листопада 2006 року».
Виходячи з вищевказаного банк, виконуючи умови Договору поруки був зобов'язаний направити Поручителю, в порядку передбаченому п.11.2 Кредитного договору, повідомлення з вимогою про виконання зобов'язань за договором. ОСОБА_4, як поручитель таке повідомлення не отримувала. Суду підтвердження про направлення такого не надано.
Банком не встановлено ні час виникнення обов'язків у ОСОБА_4, ні наявність факту звернення до неї банку із вимогою про виконання зобов'язання, а відповідно, не встановлено наявність або відсутність обов'язків у ОСОБА_4 за Договором поруки.
ОСОБА_4 ніяких документів, пов'язаних з вимогою банку виконати зобов'язання за Договором доручення, не отримувала, а про факт невиконання Боржником зобов'язань дізналася з позовної заяви, яка була подана банком у Куйбишевський районний суд м. Донецька.
Рішенням суду від 01.04.2009 року позов задоволено в повному обсязі та стягнута заявлена на той момент сума в розмірі 63740, 05 грн.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21.09.09 року рішення Куйбишевського райсуду м. Донецька скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ «УкрСиббанк» у зв'язку з тим, що без належного повідомлення відповідача про дострокове повернення кредиту у відповідача не настали обставини вимагати дострокового виконання відповідачем умов кредитного договору.
На сьогоднішній день звернення до відповідачів про дострокове виконання зобов'язань не було.
Відповідно, з 21 квітня 2008 року (дата останнього погашення кредиту та відсотків за його користування) і по сьогоднішній день до ОСОБА_3 вимог заявлено не було.
А відповідно до положень ч.4 ст.559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється після закінчення 6 місяців з моменту настання терміну виконання зобов'язання Поручителем. Таким чином на сьогоднішній день договір поруки і всі зобов'язання ОСОБА_3 припинені.
Просив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» Єршової Ю.Ю. в судовому засіданні позов ОСОБА_3 не визнала, наполягала на задоволенні зустрічного позову, посилаючись на наступне: заявлені вимоги є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають умовам кредитного договору №110073343000 від 09.11.2006 року, Договору поруки №110073343000/П від 09.11.2006 року та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.
09 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 (третя особа), укладено кредитний договір, предметом якого є кредит в сумі 67900 гривень, строком до 08 листопада 2013 року.
У рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 09 листопада 2006 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (позивач), 09 листопада 2006 року укладено договір поруки №110073343000/II, за змістом якого позивач, зобов'язалась перед АКІБ «УкрСиббанк» відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобов'язань, що виникли за кредитним договором від 09 листопада 2006 року.
Із вимогою про розірвання договору поруки №110073343000/П, або його зміну ОСОБА_3 не зверталась до АКІБ «УкрСиббанк».
Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що станом на дату укладення договору, позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 та при укладенні договору позивачка не могла передбачити, що її шлюб буде розірваний і вона буде виконувати зобов'язання за кредитним договором за (сторонню людину).
Зміна обставин, на які посилається позивачка, ніяким чином не пов'язана з умовами виконання договору поруки.
Пунктами договору поруки (п.5.1.) передбачено, що своїм підписом поручитель підтверджує свою здатність виконувати умови договору, повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними.
На момент видачі кредиту, ОСОБА_3 давала згоду своєму чоловіку ОСОБА_4, погоджувалась на з укладанням та підписанням кредитного договору та договору застави транспортного засобу з АКІБ «УкрСиббанк» за ціну та на умову за його розсудом. З умовами кредитного договору ознайомлена та згодна. Зміст статей Сімейного кодексу України їй роз'яснено, про свідчить заява.
Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1. 1) в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2. 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3. 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4. 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем не доведено наявність всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Згідно п.1.3 Договору поруки, позивачка зобов'язалась відповідати перед Банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_4 за Кредитним договором, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплати пені та інших штрафних санкцій, встановлених Кредитним договором.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Пунктом 1.4. Договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_3, ОСОБА_4
Відповідно до положень ст.553 ЦК України, поручитель (позивач) відповідає перед кредитором (відповідач) за порушення зобов'язання боржником (ОСОБА_3.).
За змістом положень ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, позивач зобов'язаний виконувати договір поруки у відповідності до його умов та законодавства.
Оскільки позивачкою не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання договору поруки на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення її позовних вимог та розірвання договору поруки відсутні.
Просила у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до AT «УкрСиббанк» про розірвання договору поруки № 110073343000/П від 09.11.2006 р. відмовити, а зустрічний позов задовольнити, виходячи з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання неодноразово не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце слухання справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне у задоволенні позовів відмовити, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 9 листопада 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №11073343000, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 67900 грн. строком до 08 листопада 2013 року зі сплатою процентів та комісії (а.с.80-85).
Того ж дня між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №11073343000/II, за умовами якого остання прийняла на себе зобов'язання відповідати за виконання обов'язків, взятих на себе ОСОБА_4 за кредитним договором (а.с.13).
Як на підстави для розірвання зазначеного договору поруки №110073343ООО/ІІ від 09 листопада 2006 року у зв'язку із суттєвою зміною обставин, позивачка ОСОБА_3 робить посилання на те, що, укладаючи договір поруки, вона не могла уявити, що у майбутньому між нею та позичальником ОСОБА_4 буде розірвано шлюб, що вона буде окремо проживати від позичальника, що в неї внаслідок розлучення погіршиться матеріальній стан, що автомобілем, на придбання якого брався кредит, буде користуватись позичальник.
Тоб то, її вимоги охоплюються п.1 та п.3 ч.2 ст.652 ЦК України.
Однак суд не може прийняти до уваги доводи сторони відповідача та його посилання на ст.652 ЦК України про необхідність розірвання спірного договору у зв’язку з істотною зміною обставин.
Так, статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору, а саме: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частина 2 даної статті передбачає, що у разі недосягнення сторонами згоди щодо розірвання договору у відповідність із обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, однак, за наявності одночасно чотирьох умов, викладених у даній частині вказаної статі:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У даному ж випадку, зазначені у ч.2 ст.652 ЦК України чотири умови, відсутні.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України, закон пов’язує можливість зміни або розірвання договірних відносин з приводу істотної зміни обставин, якими раніше сторони керувались при укладенні договору.
Але, як вбачається з тексту спірного договору, на момент його укладання, ні позивачка, ні відповідач, ні третя особа, не керувались такими обставинами, як «розірвання шлюбу», «окреме проживання від позичальника», «погіршення майнового стану», про що свідчить відсутність у договорі відповідних застережень.
За таких обставин, суд не може прийняти доводи ОСОБА_3 стосовно наявності істотних обставин, за якими суд може розірвати спірний договір, і вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Суд також не може задовольнити, зустрічний позов, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.5.4 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів за його використання, комісій строком більш ніж на один місяць, позичальник має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 договору.
У відповідності до п.11.1 кредитного договору, у разі настання обставин, визначених у п.5.4 цього ж договору, Банк зобов'язаний був направити на адресу відповідача повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту і у разі не усунення останнім порушень умов договору протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення, вважати 32 календарний день настанням терміну повернення кредиту.
Як вбачається із позовної заяви, наданої до неї довідки-розрахунку заборгованості за кредитом станом на 7.07.2010 року, пояснень представника позивача в судовому засіданні, підставою звернення Банку до суду з вимогами дострокового повернення відповідачем кредиту є прострочення відповідачем термінів строків внесення кредиту та заборгованість по кредиту.
Однак доказів того, що Банк на час звернення до суду належним чином повідомляв відповідачів ОСОБА_4 чи ОСОБА_3 про дострокове повернення кредиту, банком не надано.
Таким чином, оскільки без належного повідомлення відповідача ОСОБА_4 про дострокове повернення кредиту у позивача не настали підстави для звернення до суду з вимогами про дострокове виконання відповідачами умов кредитного договору зі стягнення кредитної суми та, приймаючи до уваги, що з інших підстав Банк до суду не звертався, суд вважає за необхідне у задоволенні зустрічного позову відмовити.
На підставі ст.ст.626 – 629, 652 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_4, про розірвання договору поручительства №110073343000/II від 9.11.2006 року, укладеного між ОСОБА_3, акціонерним комерційний інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №110073343000I від 9.11.2006 року, укладеним акціонерним комерційний інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня оголошення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька Князьков В.В.