Справа №2-4233                                                                          2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

7 жовтня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Щукіній О.В.

за участі: позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та встановлення порядку користування квартирою, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 27.05.2010 року звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачки, посилаючись на наступне:  він  - ОСОБА_1, та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вони приватизували дану квартиру у спільну сумісну власність, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на квартиру від 12.03.1993 року.

Зазначає, що спірна квартира складається з двох кімнат, які є суміжними: площею 14,8 кв.м та 0,1 кв.м., кухні площею 4,9 кв. м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м, коридору площею 3,6 кв.м, вбудованої шафи площею 0,7 кв.м. Квартира обладнана балконом площею 2,0(0,6) кв.м. Загальна площа квартири складає 37,3 кв. м.

6 квітня 2001 року між ними було розірвано шлюб, про що було зроблено актовий запис Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції №101 від 6.04.2001 року, та видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Після розлучення з ОСОБА_2 він переїхав до АДРЕСА_2, де проживаю на сьогоднішній день.

У зв'язку з тим, що спірна квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, то відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, частки кожного із співвласників в праві власності не визначені.

Для усунення спору між ними, щодо права власності на спірну квартиру, їм необхідно визначити ідеальні частки у праві власності і залишити квартиру у спільній частковій власності.

Згідно з ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ст.357 ч.1 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Між ними існує спір про порядок користування конкретним житловим приміщенням.

Фактично ОСОБА_2 користується всією квартирою, що перевищує її частку, у тому числі вона користується і його часткою у цьому майні.   Він   вважаю, що він, як співвласник спірної квартири, має право на користування кімнатою, загальною площею 14,8 кв.м, а відповідачка - ОСОБА_2 - має отримати в користування кімнату загальною площею 10,1 кв.м. Всі інші приміщення спірної квартири слід залишити у їх спільному користуванні сторін.

Просив визначити ідеальні частки в праві спільної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1., а саме: визначити за ОСОБА_1 Ѕ частку у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1., визначити за ОСОБА_2 Ѕ частку у праві власності на спірну квартиру; встановити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1., виділивши йому, ОСОБА_1 у користування житлову кімнату загальною площею 14,8 кв.м., виділити відповідачці - ОСОБА_2 у користування житлову кімнату загальною площею 10,1 кв.м.

У судовому засіданні позивач підтримував заявлені ним вимоги. Просив позов задовольнити.

У судове засідання відповідачка не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

У судовому засіданні представник відповідачки пояснив, що його довірителька позов визнає частково, а саме: не заперечує визнати за нею та за позивачем по Ѕ частці у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 в іншій частині у задоволенні позову просив відмовити, оскільки, наявні у квартирі кімнати площею, відповідно: 14,8 та 10,1 кв. метри – є суміжними між собою, у зв’язку із чим, встановити порядок користування ними, не уявляється можливим.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст..370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки із майна, що є у сумісній власності, вважається, що частка кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно із ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.357 ч.1 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

В судовому засіданні встановлено, що  відповідно до с відоцтва про право власності на квартиру №691 від 12.03.1993 року, АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності сторонам по справ: позивачу - ОСОБА_1 та відповідачці - ОСОБА_2 (а.с.6).

Зазначена квартира, відповідно до технічного паспорту (а.с.8-9), складається з двох кімнат, які є суміжними: площею 14,8 кв.м та 10,1 кв.м., кухні площею 4,9 кв. м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м, коридору площею 3,6 кв.м, вбудованої шафи площею 0,7 кв.м, балкону площею 2,0(0,6) кв.м. Загальна площа квартири складає 37,3 кв. м.

Враховуючи положення ч.2 ст.370 ЦК України, суд вважає за можливе визначити ідеальні частки у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру за позивачем у розмірі 1/2 частки.

У задоволенні ж позову про встановлення порядку користування спірною квартирою, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, це є неможливим технічно, через те, що спірна квартира складається з двох кімнат площею, відповідно: 14,8 кв.м та 10,1 кв.м., які є суміжними між собою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині визнання ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру за позивачем у розмірі 1/2 частки, та відмовити у задоволенні позову в частині визначення порядку користування спірною квартирою.

В силу ст..88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину сум сплачених ним: судового збору у розмірі 4,25 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи у 18,5 грн.

На підставі ст.ст.356, 357, 368, 370 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов В асильєва ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та встановлення порядку користування квартирою – задовольнити частково.

Визнати за В асильєвим ОСОБА_4 Ѕ частку у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1

У задоволенні позову про встановлення порядку користування АДРЕСА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 4,25 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи у 18,5 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня оголошення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

м. Донецька                                                                                                                   Князьков В.В.