Справа №2-7487
2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
8 жовтня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Щукіній О.В.
за участі: представника позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_2 27.09.2010 року звернувся із даним позовом до відповідача ОСОБА_3, посилаючись на наступне: на підставі Договору купівлі-продажу від 5.03.1997 року, йому належить 3-х кімнатна АДРЕСА_1.
В зазначеній квартирі зареєстрований та постійно проживає вона – позивачка ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 та їх неповнолітня донька ОСОБА_4.
Зазначає, що на початку 2009 року відповідач вирішив зробити перепланування в квартирі, в результаті чого житлова площа була зменшена на 1,5 м. кв. (розібрані не несучі перегородки вбудованих шаф, між туалетом та ванною, між житловою кімнатою та коридором; закладено двірний отвір в ванну кімнату; розібрана частина несучої перегородки між житловою кімнатою та коридором; зведена перегородка між житловою кімнатою та коридором; розібрана підвіконна частина зовнішньої стіни; збільшено в габаритах балкон). Неодноразово вона - позивачка зверталася до відповідача з проханням узаконити зроблене перепланування, кожного разу він обіцяв, але так і не зробив цього.
Позивачка вказує, що у березні 2009 року вона вирішила подарувати належну їй частку в квартирі своїй дитині та викликала техніка КП “БТІ м. Донецька” задля проведення технічної інвентаризації та отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. Тоді з`ясувалося, що у зв’язку з переплануванням вона не може отримати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Саме з цих причин, зазначає позивачка, вона не може отримати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, та реалізувати своє право подарувати належну їй частку квартири.
Позивачка вказує, що вона звернулась до відповідача з проханням здійснити необхідні дії по приведенню технічної документації стосовно квартири у відповідність до існуючого стану, але той не бажає здійснювати необхідні дії по реєстрації здійсненних ним поліпшень, мотивуючи це тім, що він не визнає права власності позивачки на квартиру і можливості без його згоди подарувати належну позивачці частку квартири.
Відновлювати квартиру в її попередньому вигляді, зауважує позивачка, не має сенсу, а здійснене відповідачем самочинне перепланування, згідно Технічному висновку про стан несучих конструкцій АДРЕСА_1, не погіршує несучу спроможність конструкцій будівлі, квартира відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-5005 “Житлові будівлі” та придатна для подальшої експлуатації.
Просила визнати за нею право власності на переплановану квартиру №41, загальною площею 70,5 метрів квадратних (у тому числі 1-ша кімната – площею 11,3 м. кв., 2-га кімната - площею 17,1 м.кв., 3-тя кімната - площею 13,7 м.кв., вбиральня та ванна кімната сполучені -площею 4,1 м.кв., коридор - площею 8,3 м. кв., балкон - площею 1,2; 4,1 м. кв., лоджія – площею 1,6 м. кв.), житлова площа якої зменшилась на 1,5 метри квадратних, що розташована на другому поверсі АДРЕСА_1
Позивач 1.10.2010 року звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на наступні обставини: його дружиною – ОСОБА_2, подано до нього позов про визнання права власності на переплановану АДРЕСА_1
Вказує, що зазначена квартира придбана його дружиною на підставі договору купівлі-продажу від 5.03.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І., реєстровий №347, та зареєстрованого в КП «БТІ м. Донецька» в реєстрі прав власності на нерухоме майно 5.03.1997 року в книзі 8/11дк-(211), реєстровий номер 206.
Не зважаючи на те, що договір купівлі-продажу підписувався лише його дружиною, квартира, на підставі ст.17 Закону України «Про власність», ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, які були чинні на момент придбання квартири, вона є їх спільною сумісною власністю.
В разі задоволення позову його дружини - ОСОБА_2, зазначає ОСОБА_3, він фактично втрачає право власності на квартиру, чим будуть порушені його права та законні інтереси, тим більше, що витратив значні кошти на реконструкцію та ремонт квартири.
Просив визнати за ним право спільної сумісної власності (разом з дружиною - ОСОБА_2) на переплановану квартиру (розібрані не несучі перегородки вбудованих шаф, між туалетом та ванною, між житловою кімнатою та коридором; закладено дверний отвір в ванну кімнату; розібрана частина несучої перегородки між житловою кімнатою та коридором розмірами 850x2540 мм.; зведена перегородка між житловою кімнатою та коридором; розібрана підвіконна частина зовнішньої стіни для дверного отвору; збільшено в габаритах балкон) № 41, загальною площею 70,5 метрів квадратних ( у тому числі 1-ша кімната 11,3 м. кв., 2-га кімната площею 17,1 м.кв., 3-тя кімната площею 13,7 м.кв., вбиральні та ванної кімнати сполучених площею 4,1 м.кв., коридору площею 8,3 м. кв., балкону площею 1,2; 4,1 м. кв., лоджія - 1,6 м. кв.) житлова площа якої в результаті внутрішнього перепланування зменшилася на 1,5 метри квадратних, що розташована на другому поверсі АДРЕСА_1
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність. Не заперечувала проти задоволенні зустрічного позову.
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги своєї довірительниці. Просив позов задовольнити. Не заперечував проти задоволенні зустрічного позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надавши письмову заяву с проханням розглянути справу у його відсутність, зазначивши, що позов не визнає, оскільки, він зареєстрований та постійно мешкає в спірній квартирі. Ним здійснено капітальний ремонт квартири, і у позивачки відсутні документи, які б підтверджували її право власності на приміщення в його нинішньому стані. Вважає, що здійснені поліпшення дають йому право на частку у власності на приміщення і не бажає здійснювати необхідні дії по реєстрації здійсненних ним поліпшень, не отримавши від позивачки згоди на те, що в приміщенні певна частка тепер належить йому. В свою чергу, позивачка вирішила подарувати свою частку АДРЕСА_1, не спитавши у нього згоди.
Наполягав на задоволенні зустрічного позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено в судовому засіданні, 5.03.1997 року позивачка ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу, придбала у власність 3-ьо кімнатну АДРЕСА_1 (а.с.6).
Зазначена угода була укладена під час перебування сторін: позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 . у шлюбі (свідоцтво про одруження серії !-НО №НОМЕР_1, видане 17.11.2000 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька).
Тоб то, відповідно до положень ст.17 Закону України «Про власність», ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, які були чинні на момент придбання квартири, придбана 5.03.1997 року позивачкою ОСОБА_2 квартира загальною площею 61,74 м. кв., житловою площею 43,6 м. кв., є спільною сумісною власністю її та відповідача ОСОБА_3
З метою підвищення благоустрою й умов проживання своєї родини, в ідповідач за рахунок сумісних із позивачкою коштів н а початку 2009 року зробив перепланування АДРЕСА_1, в результаті чого, житлова площа була зменшена на 1,5 м. кв. (розібрані не несучі перегородки вбудованих шаф, між туалетом та ванною, між житловою кімнатою та коридором; закладено двірний отвір в ванну кімнату; розібрана частина несучої перегородки між житловою кімнатою та коридором; зведена перегородка між житловою кімнатою та коридором; розібрана підвіконна частина зовнішньої стіни; збільшено в габаритах балкон).
Згідно технічному паспорту на АДРЕСА_1, станом на березень 2009 року в неї самовільно зроблено перепланування, в результаті чого житлова площа була зменшена на 1,5 м. кв.
Відповідно до технічного висновку про стан несучих конструкцій АДРЕСА_1, виконане перепланування не погіршує несучу спроможність конструкцій будівлі, квартира відповідає вимогам чинної нормативно-технічної документації у галузі архітектурного проектування і може експлуатуватися за своїм функціональним призначенням, а роботи по переплануванню виконані у відповідності з робочим проектом, пошкодження і деформації, що здатні вплинути на несучу спроможність конструкцій житлового будинку, на момент проведення обстеження не виявлені. Квартира відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-5005 “Житлові будівлі” та пригідна для подальшої експлуатації.
Характер здійснених поліпшень свідчить про неможливість відновлення квартири в попередньому стані (а.с.9-14).
Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена), набувається особою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 ст.331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Як витікає із ст.392 Ц К України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не ви знається іншою особою , а також у випадку втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог позивачки ОСОБА_2 частково, а вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 повністю, визнавши за ними право спільної сумісної власності на переплановану квартиру.
На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає до стягнення з ОСОБА_3 в дохід держави : судовий збір в сумі 456,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.
На підставі ст.ст.331, 392 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності – задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на переплановану квартири № 41, загальною площею 70,5 метрів квадратних (у тому числі 1-ша кімната 11,3 м. кв., 2-га кімната площею 17,1 м.кв., 3-тя кімната площею 13,7 м.кв., вбиральні та ванної кімнати сполучених площею 4,1 м.кв., коридору площею 8,3 м. кв., балкону площею 1,2; 4,1 м.кв., лоджія – 1,6 м.кв.), житловою площею 42,1 м.кв., що розташована на другому поверсі АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави : судовий збір в сумі 456,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене наступним чином: апеляційна скарга може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнат у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька Князьков В.В.