Справа №2-7512
2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
8 жовтня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Щукіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до відповідачки ОСОБА_2, посилаючись на наступне: він – ОСОБА_1 6.10.1998 року за договором купівлі-продажу придбав у власність трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,0 кв.м (приведеною площею 64,2 кв.м.), житловою площею 43,4 кв.м.
Договір купівлі-продажу був посвідчений 6.10.1998 року приватним нотаріусом Шеллар В.Л. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №3049.
Починаючи з 2005 року, зазначив позивач, він за власні кошти почав перепланування належної йому квартири в більш сучасну і зручну в використанні. Згідно з технічним паспортом від 24.01.2006 року, квартира перепланована, була зменшена житлова площа на 10,7 кв.м та загальна площа збільшена на 0,8 кв.м., внаслідок чого змінилася площа квартири, а саме: загальна площа 65,0 кв.м., житлова площа 32,7 кв.м. Вказане перепланування квартири він здійснив керуючись правом власника.
Із посиланням на ч.2 ст.383 Цивільного Кодексу України, позивач зазначає, що власник квартири може здійснювати за своїм розсудом ремонт і зміни в квартирі, яка надана йому для використання як єдине ціле, при умові, що ці зміни не приведуть до порушення прав власників інших квартир в багатоквартирному жилому будинку і не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.
Вказує, що у квітні 2009 року Акціонерним товариством закритого типу "Проектно-виробниче підприємство "Донбасреконструкція" були обстежені конструкції квартири №147, у результаті якого установлено, що при переплануванні квартири були виконані наступні роботи: розібрано всі не несучі перегородки; зведені перегородки житлових кімнат, гардероба, кухні, санвузла з гіпсоркатону товщиною 100 мм; інших перепланувань не проводилось, деформацій в несучих конструкціях не має, після чого надано висновок, згідно з яким, виконане перепланування АДРЕСА_1 не погіршило несучу здатність конструкцій будівлі, придатна до подальшої експлуатації.
Тоб то, звертає увагу позивач, з висновку АТЗТ "Проектно-виробниче підприємство "Донбасреконструкція" видно, що перепланування квартири АДРЕСА_1, ніяким чином не привело до порушення прав власників інших квартир в житловому будинку і не порушило санітарно-технічні вимоги та правила експлуатації будинку.
Зазначає, що відповідачка ОСОБА_2, з якою у нього розірвано шлюб рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.03.2009 року, яке набрало законної сили 03.04.2009 року, не визнає за ним право власності на цю квартиру. У зв'язку із розірванням шлюбу вважає цю квартиру своєю власністю, оскільки вона проживає і зареєстрована в ній. Однак визнає, що не приймала участі ні фізично, ні матеріально в переплануванні квартири АДРЕСА_1.
Просив визнати за ним – ОСОБА_1 право власності на переплановану квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,0 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м., зобов’язавши КП «БТІ м. Донецька» провести державну реєстрацію його права власності на зазначену переплановану квартиру.
Відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на наступні обставини: 9 серпня 1994 року між нею ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану Ворошиловського району м. Донецька був зареєстрований шлюб і зроблений запис за №362, видане свідоцтво про укладення шлюбу серії !-НО НОМЕР_1
Під час шлюбу 06.10.1998 року ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу придбав у власність трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,0 кв.м. (приведеною площею 64,2 кв.м.), житловою площею 43,4 кв.м. Договір купівлі-продажу був посвідчений 06.10.1998 року приватним нотаріусом Шеллар В.Л. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 3049.
Починаючи з 2005 року, вказує ОСОБА_2, відповідач за власні кошти почав перепланування цієї квартири. Згідно з технічним паспортом від 24.01.2006 року, квартира перепланована, була зменшена житлова площа на 10,7 кв.м та загальна площа збільшена на 0,8 кв.м., внаслідок чого змінилася площа квартири, а саме: загальна площа 65,0 кв.м., житлова площа 32,7 кв.м.
З відповідачем у неї, зазначає ОСОБА_2, розірвано шлюб рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.03.2009 року, яке набрало законної сили 03.04.2009 року.
ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька із позовом про визнання за ним права власності на переплановану квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,0 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м. Її, вказує позивачка, він не вважає співвласницею цієї квартири тому, що вона не приймала участі ні фізично, ні матеріально в купівлі та переплануванні квартири.
Однак, згідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, яке придбано подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві загальної спільної власності.
АДРЕСА_1 була придбана і перепланована відповідачем під час шлюбу із нею і тому 1/2 частина цієї перепланованої квартири належить їй на праві власності.
Із посиланням на ст..ст.356, 357 ЦК України, просила визнати за нею – ОСОБА_2, право власності на Ѕ частину перепланованої квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,0 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м. та зобов'язати КП «БТІ м. Донецька» провести державну реєстрацію її права власності на зазначену частину спірної квартири.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а вимог позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 6.10.1998 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав у власність трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,0 кв.м, житловою площею 43,4 кв.м. Договір купівлі-продажу був посвідчений 6.10.1998 року приватним нотаріусом Шеллар В.Л. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №3049 (а.с.18).
Зазначена угода була укладена під час перебування сторін: позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 у шлюбі, що був між ними зареєстрований 9.08.1994 року відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька, актовий запис №362, а розірваний рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька 23.03.2009 року (а.с.12).
Тоб то, відповідно до положень статті 60 Сімейного кодексу України, придбана 6.10.1998 року позивачем ОСОБА_1 квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,0 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., є спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
З метою підвищення благоустрою та умов проживання своєї родини, позив ач ОСОБА_1 зробив перепланування АДРЕСА_1 в більш сучасну і зручну у використанні.
Згідно з технічним паспортом від 24.01.2006 року, квартира перепланована, була зменшена житлова площа на 10,7 кв.м та загальна площа збільшена на 0,8 кв.м., внаслідок чого змінилася площа квартири, а саме: загальна площа стала - 65,0 кв.м., житлова площа - 32,7 кв.м (а.с.10-11).
Відповідно до висновку АТЗТ "Проектно-виробниче підприємство "Донбасреконструкція", були обстежені конструкції АДРЕСА_1, у результаті якого установлено, що при переплануванні квартири були виконані наступні роботи: розібрано всі не несучі перегородки; зведені перегородки житлових кімнат, гардероба, кухні, санвузла з гіпсоркатону товщиною 100 мм; інших перепланувань не проводилось, деформацій в несучих конструкціях не має. При цьому, зроблено висновок про те, що виконане перепланування АДРЕСА_1 не погіршило несучу здатність конструкцій будівлі та, що квартира придатна до подальшої експлуатації (а.с.19-27).
Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена), набувається особою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 ст.331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог позивача ОСОБА_1 частково, а вимог позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 - повністю, визнавши за кожним із них, виходячи з положень ст..357 ЦК України, по Ѕ частині у праві спільної часткової власності на переплановану квартиру.
На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає до стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави : судовий збір в сумі 119,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.
На підставі ст.ст.331, 357, 392 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності – задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним, по Ѕ частині у праві спільної часткової власності на переплановану трьохкімнатну АДРЕСА_1, загальною площею - 65,0 кв.м., житлова площа - 32,7 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави : судовий збір в сумі 119,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене наступним чином: апеляційна скарга може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнат у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька Князьков В.В.