Судове рішення #115252
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9 серпня 2006 року                                                                                місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Сівчука Є.І.

суддів Здрилюк О.І., Подолюка В.А.

при секретарі Антонюк О.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача Швець О.О., Герасимчук О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Турійського районного центру зайнятості про поновлення на попередній роботі і стягнення оплати за вимушений прогул за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_3 на рішення Турійського районного суду від 7 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

11 травня 2006 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до Турійського районного центру зайнятості про поновлення на попередній роботі і стягнення оплати за вимушений прогул.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з 6.06.2003 року працювала прибиральницею у Турійському районнному центрі зайнятості.

Всупереч її бажанню директор центру зайнятості уклав з нею не безстроковий договір про роботу прибиральницею, а щорічно укладав нові строкові договори. Не маючи іншого місця роботи вона змушена була підписувати ці договори.

4 квітня 2006 року вона захворіла, про що повідомила керівництво центру зайнятості. Хворіла до 11 квітня 2006 року.

7 квітня 2006 року їй надіслано повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку через те, що з 4 по 7.04.06 р. не проводилось прибирання приміщення, згідно п.6.3 договору.

Вважає, що такий договір є недійсним. її звільнення проведене в період тимчасової непрацездатності.

Справа № 22-Ц-788/06                               Головуючий у 1 інстанції Овсієнко А.А.

Категорія №39                                                                         Доповідач Сівчук Є.І.

Покликаючись на зазначені обставини просить визнати нечинними трудову угоду НОМЕР_1, цивільно-правовий договір від 2.01.2004 року, договір НОМЕР_2, договір НОМЕР_3 про надання послуг від 3.01.2006 року в частині їх строковості.

Поновити її на роботі прибиральниці Турійського районного центру зайнятості та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 квітня 2006 року до дня поновлення на роботі та судові витрати.

Рішенням Турійського районного суду від 7 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_3 не погоджуючись з рішенням зазначає, що воно є незаконним. Вважає, що вона працювала на посаді прибиральниці з моменту прийняття 15.02.2002 року до моменту звільнення 6.04.06р.

Відповідач шляхом обману, обіцянки що нічого не зміниться, заставив написати заяву на звільнення і підписати трудову угоду від 6.08.2003 року. Потім ця угода перетворилася у цивільно-правовий договір, а в 2005-2006 роках у договір про надання послуг.

її позбавили відпустки, права на соцстрахування. Вважає, що укладені з нею договори регламентуються КЗпП і є трудовими, а не цивільно-правовими угодами.

Покликаючись на зазначені обставини просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд в інший суд.

Заслухавши пояснення представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2 які апеляційну скаргу підтримали, представників відповідача Швець О.О., Герасимчук О.В. які скаргу заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги із слідуючих підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_3 працювала прибиральницею Турійського районного центру зайнятості з 15.02.2002 року.

31.07.2003 року нею була подана заява про звільнення з роботи з 5 серпня 2003 року за угодою сторін.

Згідно наказу НОМЕР_4 вона звільнена з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, /а.с. 37, 38/

Згідно Положення про Турійський районний центр зайнятості, структура, штатний розпис і кошторис на утримання центру зайнятості затверджується обласним центром зайнятості.

В серпні 2003 року обласним центром зайнятості внесені зміни до штатного розпису і виведена посада прибиральниці. Ця посада відсутня по даний час.

Дані обставини стверджуються штатними розписами за 2003-2006 роки. /а.с. 39-44/

В зв'язку з відсутністю посади прибиральниці було прийнято рішення про укладення з позивачкою цивільно-правових угод про надання послуг по прибиранню приміщення та території центру, які заключались щорічно.

Останній договір про надання послуг сторонами укладений 3.01.2006 року до 31.12.2006 року/а.с. 18/.

Як вбачається з договору, позивачка зобов'язувалась виконувати роботи по прибиранню приміщення та прилеглої території центру на свій ризик, самостійно організовувати    виконання    робіт   без дотримання      Правил      внутрішнього трудового розпорядку /а.с. 18/.

Час надання послуг не вносився в трудову книжку, відпустка не надавалсь.

Позивачка погоджувалась на зазначені умови, договори щорічно поновлялись і підписувались нею /а.с. 9-19/, що спростовує доводи апеляційної скарги, що договори підписувались нею шляхом обману.

Суд, аналізуючи встановлені обставини, підставно прийшов до висновку, що між сторонами укладались цивільно-правові, а не трудові угоди.

Укладення таких угод передбачено главою 63 ЦК України, зокрема ст.ст. 901-907.

Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, в тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, а також за домовленістю сторін.

Пункт 6.3 Договору про надання послуг від 3.01.2006 року передбачає, що договір вважається розірваним з моменту невиконання виконавцем взятих на себе зобов'язань/а.с. 19/.

Як вбачається з актів здавання - приймання виконаної роботи, роботи по прибиранню приміщення центру протягом 4-6 квітня 2006 року не виконувались, що давало підстави для розірвання договору.

Оскільки позивачка була звільнена з роботи, в штатному розписі центру посада прибиральниці відсутня, то позовні вимоги про поновлення її на посаді прибиральниці - безпідставні.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та договорами які щорічно укладались і підписувались позивачкою.

Порушень норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, судом недопущено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Турійського районного суду від 7 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /-/ Сівчук Є.І.

Судді /-//-/ Здрилюк О.І., Подолюк В.А.

Оригіналу відповідає:                                         

Суддя апеляційного суду                                                        Є.І.Сівчук

Друк.яно

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація