справа № 2-107/10

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2010 року                                                            м. Кам»янець-Подільський

Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Лисюка І.В. при секретарі Сопрун С.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним. В пред’явленому позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла  його тітка -  ОСОБА_4. У зв‘язку зі смертю спадкодавця, відповідно до ст. 1220 ЦК України, відкрилась спадщина. Спадковим майном є житловий будинок, земельна ділянка та право на земельну ділянку (пай), що знаходяться у с. Фурманівка, Кам‘янець-Подільського району Хмельницької області. Спадкодавець на день смерті інших родичів, окрім позивача, не мала, оскільки за життя була одинока, не заміжня, дітей не мала. Позивач як єдиний за законом спадкоємець померлої тітки звернувся до Другої Кам‘янець-Подільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Друга Кам‘янець-Подільська державна нотаріальна контора листом № 239 від 30.03.2009 року, повідомила позивача, що згідно з витягом із спадкового  реєстру № 18581909, ОСОБА_4 заповітом № 1 від 02.01.2009 р., заповіла усе своє майно ОСОБА_3 – відповідачу у справі. Позивач як заінтересована особа наполягає на визнанні судом, виданого ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_3, заповіту недійсним, посилаючись на те, що в даній ситуації є достатні підстави вважати, що волевиявлення спадкодавця при складанні заповіту не було вільним та не відповідало її волі. Як на підставу для визнання заповіту недійсним позивач посилається на те, що 25 грудня 2008 року ОСОБА_4 поступила в Кам‘янець-Подільську центральну районну лікарню з попереднім діагнозом – пухлина черевної порожнини. Враховуючи важкий перебіг хвороби, ОСОБА_4 були призначені знеболюючі наркотичні препарати. Оскаржуваний заповіт був складений в період перебування ОСОБА_4 у лікарні на стаціонарному лікуванні та під дією прийнятих нею наркотичних засобів. За твердженням позивача, враховуючи вплив наркотичних речовин на свідомість людини,  спадкодавець в момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець померла. Враховуючи наведені обставини, позивач, посилаючись на ст. ст. 1220, 1257 ЦК України, просить суд визнати оскаржуваний заповіт недійсним.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, наполягаючи на його задоволенні з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, пояснюють, що ОСОБА_4 в момент оформлення заповіту розуміла значення своїх дій, крім того, що стан спадкодавця перевірявся нотаріусом, а заповіт посвідчувався за участю свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які своїми підписами у заповіті засвідчили його законність.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, а також оцінивши зібрані матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне. Згідно поданої на запит суду матеріалів медичної карти № 9609 стаціонарного хворого, а також листа головного лікаря Кам’янець-Подільського району від 03 вересня 2009 року № 971, ОСОБА_4 1940 р.н., мешканка с. Фурманівка Кам’янець-Подільського району протягом періоду з 25 грудня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Кам’янець-Подільській центральній районній лікарні з діагнозом : пухлина черевної порожнини IV ст. IV кл. група, метастатичне ураження печінки. Протягом перебування на стаціонарному лікуванні хворій ОСОБА_4 було призначено наркотичні препарати з метою знечулення періодично 02 січня 2008 року о 1000, 1800 год. та постійно з 08 січня 2009 року з 1320 год. по ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата смерті ОСОБА_4).

02 січня 2009 року ОСОБА_4 було складено заповіт за яким вона заповіла ОСОБА_3 усе своє майно. Вказаний заповіт 02 січня 2009 року посвідчено ОСОБА_2, приватним нотаріусом Кам’янець-Подільського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1. Окрім підпису спадкодавця заповіт містить підписи двох свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

За клопотанням сторони позивача, ухвалою суду від 01 червня 2010 року призначено по даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставлено наступні запитання: чи перебувала ОСОБА_4 під впливом наркотичних засобів у момент складання заповіту і чи могли, прийняті ОСОБА_4 02 січня 2009 року, наркотичні засоби вплинути на її психічний стан та на її здатність в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними. Організацію проведення експертизи доручено головному лікарю Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1.

Відподповідно до Акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 14 від 19 липня 2010 року, члени експертної комісії Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 в результаті вивчення та дослідження обставин справи дійшли однозначного висновку про те, що ОСОБА_4 в момент складання заповіту знаходилась під впливом наркотичних засобів і прийняті 02 січня 2009 року ОСОБА_4 наркотичні засоби могли вплинути на її психічний стан та на її здатність в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 18 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного чи психічного насилля, або особою, яка через стійкий розлад здоров‘я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати нами.

Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, висновки Акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 14 від 19 липня 2010 року, наявні в матеріалах справи медичні документи, пояснення спеціалістів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, покази свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_12, суд прходить до висновку, що волевиявлення ОСОБА_4, яка в момент складання оскаржуваного заповіту мала стійкий розлад здоров’я і знаходилась під впливом наркотичних засобів, не було вільним і вона не могла належним чином усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Пояснення відповідача, а також покази свідків: приватного нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які стверджували про адекватність дій ОСОБА_4 в момент оформлення заповіту, суд оцінює критично, оскільки дані особи не є спеціалістами з питань визначення дійсного психічного стану особи на предмет її здатності на належному рівні розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Задовольняючи даний позов, суд також враховує, що позивач як племінник померлої ОСОБА_4 і спадкоємець за законом має право на пред’явлення даного позову як заінтересована особа.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1257, 1220 ЦК України, ст.ст. 209, 212, 214-216, 218, 223  ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати недійсним заповіт №1, посвідчений приватним нотаріусом Кам’янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 02 січня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті мита в сумі 8 грн. 50 коп. та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп., а також витрати по проведенню посмертної судово-психіатричної експертизи в сумі 743 грн. 48 коп.

    На рішення може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів після проголошення рішення.

суддя             І.В. Лисюк