Справа № 2-1389/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01.10.2010 року                             м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

            Головуючого – судді Леньо В.В.,

            При секретарі – Казимірська Н.В.,

    за участі позивачки – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у попередньому  судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер дід позивачки та батько відповідача – ОСОБА_2, останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1(Згідно довідки Неветленфолівської сільської ради №790/02-28 від 17 серпня 2010року, назва АДРЕСА_1). На день його смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 який рахується за померлим, але на який правовстановлюючих документів не оформлено. Згідно довідки Виноградівського РБТІ №156 від 27серпня 2010 року на спадковий будинок відсутні правовстановлюючі документи. Спадкоємцями щодо майна померлого першої черги є відповідач, як син померлого, який  претензій до спадкового майна не ставить та відмовляється від нього на користь позивачки, як спадкоємниці за законом п’ятої черги, про що подав відповідну заяву до суду.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, та просить такі задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги, заявлені позивачкою підтримує повністю та просить такі задовольнити.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер дід позивачки та батько відповідача – ОСОБА_2, останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1. (а.с. 7)

На день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 який рахується за померлим, але на який правовстановлюючих документів не оформлено. (а.с.9, 10-12зв.).

Спадкоємцями щодо майна померлого першої черги є відповідач, як син померлого, але який  претензій до спадкового майна не ставить і який відмовляється від нього на користь позивачки, як спадкоємниці за законом п’ятої черги, про що подав відповідну заяву до суду (а.с. 17), та що підтвердив в судовому засіданні.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами Цивільного Кодексу України,  які підлягають до застосування до склавшихся правовідносин.

Так, відповідно до ст. 392 ЦК України, норми якого слід застосувати до правовідносин на час смерті ОСОБА_2 у 2010 році,  власник майна може  пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 1265  цього Кодексу у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.2 ст. 1268).  Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Встановлено в судовому засіданні, що позивачка, як внучка померлого і спадкоємець за законом п’ятої черги, юридично - подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, та фактично, в порядку ст.ст.1268,1270 ЦК України спадщину прийняла, але із-за відсутності правовстановлюючого документу на будинок не оформила свої спадкові права належним чином, а тому її право на спадкове майно підлягає судовому захисту.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачкою вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що  позовні вимоги є ґрунтовними, та  підлягають  до задоволення повністю.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,14,60,130,174,212-215 ЦПК України,  ст.ст. 16, 392, 1222, ч.1 ст. 1223, 1265,1268 ЦК України,  суд, -

В И Р І Ш И В  :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

    Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., право власності на будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий                                     Леньо В.В.