справа № 2-8009/2010

                        Р І Ш Е Н Н Я

                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 року                                   м.Луганськ

Жовтневий районний суд м.Луганска  у складі:  

головуючего -  судді Васильєвої Н.М.,

при секретарі –Сідоровій Г.О.,          

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1,що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, -

                              ВСТАНОВИВ:

      У серпні 2010 року представник позивачки ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, в обгрунтування якого вказав, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний  17.07.2010р. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначив, що з 2007 року позивачка фактично мешкає у Нідерландах, де має безстроковий робочий контракт. Неповнолітня донька мешкає із її батьками, які повністю утримують дитину, забезпечують її харчування, одяг, розвиток, відпочинок, лікування. Спілкування позивачки з донькою складається з телефонних розмов, відеорозмов через Інтернет, нетривалого особистого спілкування з донькою, коли позивачка приїздить двічі на рік до України.

      На цей час у позивачки виникла необхідність оформити документи для тимчасового виїзду дитини за кордон з метою оздоровлення, більш тривалого особистого спілкування , але отримати дозвіл від батька дитини неможливо, оскільки він відмовляється надавати такий дозвіл.

      Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив суд дозволити оформлення відповідних проїзних документів та дозволити виїзд за кордон неповнолітній доньці разом із позивачкою без згоди батька,до досягнення нею 18-річного віку.

      У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав у повному обсязі, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

      Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали повністю.

     Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Жовтневої районної у м.Луганську ради в судовому засіданні вважала за необхідне позов задовольнити.

     Заслухавши пояснення сторін, представника органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Матеріалами справи підтверджено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, є позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3(а.с.8) Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається,що шлюб між сторонами розірвано 17.07.2010 року(а.с.9).   Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами їх неповнолітня дочка фактично залишилася проживати окремо від батька - з батьками позивачки,яка через фінансові труднощі була змушена виїхати на заробітки до Нідерландів .

      Відповідно до ст.4 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в‘їзду в Україну громадян України», оформлення  проїзного документа  дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

     Згідно п.18 Правил оформлення, видачи паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004 року № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

     Як вбачається з пояснень представника позивачки, після розірвання шлюбу між сторонами у справі, відповідач  вихованням доньки не займається, дитина проживає разом із батьками позивачки, перебуває на повному їх утриманні, відповідач не приймає будь-якої участі у  фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно.

     У відповідності до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить   найкращим  інтересам  дитини.

     Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів  дитини.

     Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки виїзд дитини за кордон має тимчасовий характер, відповідає інтересам та бажанням дитини, за своєю метою має сприяти загальному розвитку дитини, в той же час, отримати відповідний дозвіл відповідача поза судом виявляється неможливим, що в розрізі даних правовідносин порушує права та інтереси неповнолітньої дитини.

     Керуючись ст.ст.3,9 Конвенції про права дитини, ст.ст.3,4 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», Правилами оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, ст.ст.10, 11,60,212-215 ЦПК України, суд,-

                             ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_5 задовольнити.

     Надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю м.Луганська, у супроводі його матері, ОСОБА_5 без згоди та супроводу його батька, ОСОБА_7, до досягнення ним 16-річного віку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення.

 Суддя                                                       М.С.Селинний