Справа № 2-А-1509-2010 рік

                                                      П О С Т А Н О В А

                                                 І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

21    жовтня     2010 року  Лутугинський районний  суд        Луганської області у складі : судді  Кутіщевой Л.П. , розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі про визнання дій  суб*єкта владних повноважень  незаконними та зобов*язання здійснити  перерахунок пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

                                                    В С Т А Н О В И В  

    29 вересня   2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.     В обґрунтування позову  посилається на те, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі, є постраждалим  внаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії , у зв’язку з чим йому була призначена пенсія як інваліду 2 групи  на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсії повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст.50  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  передбачено призначення додаткової пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії  учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам 2 групи у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але йому призначено пенсію у меншому розмірі , що суперечить вищезазначеному Закону.  Він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому розміру пенсії, але йому було відмовлено . Позивач вважає дії відповідача по відмові в перерахунку пенсії  незаконними, у зв’язку з чим просить визнати їх неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 11 червня 2010 року, тобто з дня рішення Луганської МСЕК. Просив справу розглянути за його відсутності.

    Представник відповідача надав заперечення проти позову, в яких посилаються на те, що відповідач позов не визнає. Пенсія ОСОБА_1 призначена з 6 липня 2010 року як інваліду з дитинства 2 групи, інвалідність пов*язана з Чорнобильською катастрофою, згідно Закону України « Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22 травня 2008 року Кабінет Міністрів України врегулював виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Даною постановою щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, відповідно до закону № 796-ХІІ виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність : тим, що належать до 1категорії інвалідам 2 групи – 20%. Крім того, вказаною Постановою встановлено, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, , щодо яких встановлено причинний зв*язок з Чоронобильскою катастрофою   не може бути нижче для інвалідів 2 групи -580 грн. Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» № 654, починаючи з 1 липня 2008 року, у разі, коли розмір пенсії /без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та інших доплат, встановлених законодавством/ не досягає : по 2 групі інвалідності – 655 грн,, таким особам здійснюється доплата у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів для відповідних категорій осіб.  Частиною 3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  На момент звернення позивача до суду розмір його пенсії складав 799,60 грн., а прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 482 грн. Таким чином, порушень конституційних прав позивача з боку управління не було, у зв’язку з чим просять відмовити в задоволенні позову. Просять розглянути справу за відсутності представника.

    12 жовтня 2010 року відповідно до ч.3 ст.122 КАС України постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов  таким, що підлягає задоволенню  частково з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що позивач належить до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 24 червня 2010 року /а.с.4/, є інвалідом 2 групи  з 11 червня 2010 року  до 1 липня 2013 року, захворювання пов’язане з  наслідками  аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА № 148581  /а.с.5/.

    6 липня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії  відповідно ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  , але  йому призначена пенсія у липні 2010 року- 782,64 грн. у  серпні та вересні 2010 року – 796,80 грн., у жовтні 2010 року – 799,60 грн. /а.с.12/.

    Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Статтею 49 даного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді : а/ державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Згідно зі ст.50 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28 лютого 1991 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірах : інвалідам 11 групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

    Згідно зі ст.54 зазначеного Закону розмір пенсії для інвалідів ІІ групи не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до п.п.12,13.14,15,17 п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими звужені права позивача на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю.

    Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п.12,13,14,15,17 п.28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тому перерахунок пенсії позивачу повинен розраховуватися із розмірів, передбачених ст.ст.50,54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

    Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    В запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22 травня 2008 року, Кабінет Міністрів України врегулював виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідності до чинного законодавства.

    Проте з таким положенням суд не погоджується, оскільки згідно зі ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупиняться іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

    Крім того, постанова Кабінету Міністрів України  є підзаконним актом і Кабінету Міністрів України жодним із законів не делеговані повноваження  встановлення розміру пенсій.

    Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.1, 3, 6 ч.2,8, 19 ч.2, 22,23 24 ч.1 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 КАС України.

    Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року  прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність  встановлений у розмірі 709 грн. з 1 липня 2010 року,  723 грн. з 1 жовтня 2010 року, 734 грн. з 1 грудня 2010 року.

        Таким чином, для позивача, як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися з 6 липня 2010 року, виходячи із наведеного розміру – 709 грн.  у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

    Як вбачається з матеріалів справи позивачу призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 6 липня 2010 року з дня звернення про призначення пенсії.

    Отже відповідач повинен був нарахувати позивачу пенсію, виходячи з вищезазначених розмірів з 6 липня 2010 року, а не з 11 червня 2010 року, як просить позивач.

    На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року,  ст..ст. ст. ст. 2,11, 17, 18, 87, 94,99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати дії  посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо відмови нарахування та виплати пенсії  ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком незаконними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.54 та ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 6 липня 2010 року. В задоволенні решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: