Судове рішення #1153487
5/528

      

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua


Р І Ш Е Н Н Я


30.11.2006                                                                                                  Справа № 5/528



За позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області, м. Полтава

до Приватного підприємства "А.Дельвантеез", м. Полтава

про стягнення грошових коштів


                                                                             Суддя  Гетя Н.Г.


Представники:

від позивача: Лобач Л.В., дов. від 25.09.06р.

від відповідача:Книш О.П., дов. від 14.11.06р.


СУТЬ СПРАВИ:

Розглядається позовна заява про стягнення 3966,60 грн. за неналежневиконання договору  № 50/37 від 29.01.2004р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує на  відсутність порушених відповідачем норм договору та закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пердставників сторін, суд встановив, що 29.01.2004р. між сторонами по справі укладено договір № 50/37, відповідно до умов якого відповідач- підрядник зобов"язувалось виконати будівельні (ремонтні) роботи по ремонту фасаду спортивно-оздоровчого комплексу підпорядкованої державної пожежної частини № 2 м. Полтави на загальну суму 65125,00 грн., позивач-замовник зобов"язується  розрахуватись за виконані роботи.

01.02.2004р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 на суму 5864,00 грн.

29.01.2004р. укладено додаткову угоду № 2 на суму 84346,00 грн.

Позивач зазначає, що перевіркою Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області встановлено, що в актах форми КБ-2в  виявлено необгрунтоване застосування одиничних державних розцінок, ресурсних елементних кошторисних норм (РЕНКр) при виконанні окремих видів робіт.

Так, в акті форми КБ-2в  за квггень 2004 року (на виконання додаткової угоди № 2 до договору №50/37) необгрунтовано застосовано РЕНКр і  державну одиничну розцінку Р20-30-1 "Свердління отворів в стінах з цегли, товщина стін 0,5 цегли, діаметр отвору до 20 мм.":

розділ 2. п. 21. одиниця виміру - 100 шт., кількість - 22,56, поточна ціна одиниц! (грн.) - 53,99, виконано робіт (затрати) грн. - 1218;

розділ 3. п. 24. одиниця виміру - 100 шт., кількість - 18, поточна ціна одиниці (грн.) — 53,99, виконано роб1т (затрати) грн. — 972;

Всього: кількість - 40,56, поточна ціна  одиниці (грн.) - 53,99, виконано роб1т (затрати) грн. - 2190.

Загальна варт1сть необгрунтовано включених робіт становить 3966,60 грн. (згідно розрахунку позивача).

Позивач вважає, що   роботи (вказані  в акті приймання виконаних шдрядних робіт (ф. КБ-2в) за  квітень 2004 року), які   оплачені  Головним управлінням згідно платіжного доручення № 13 від 25.05.2004 р.  на суму 63519,60 грн., що включає і оплату за зайво включені роботи, які не проводилися.

Позивач вказує, що державна одинична розцінка Р20-30-1 "Свердління отворів в стінах з цегли, товщина стін 0,5 цегли, діаметр отбору до 20 мм." не застосовується, оскільки згідно ДБН Д.2.4-13-2000 при застосуванні РЕНКр Р13-23-1 "Улаштування каркасів" вартість робіт по свердлінню отворів вже включена в дану одиничну розцінку. При виконанні робіт ПП "А.Дельвантеез" по ремонту фасаду державна одинична розцінка Р 13-23-1 "Улаштування каркасів" застосовувалася, що зазначено в розділі 3 п. 25 акту виконаних шдрядних робіт за квітень м1сяць.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України в договорі зазначено, що ціна роботи визначається договірною ціною та кошторисом. Договірна ціна та локальний кошторис є невід"ємними частинами договору. Підрядник не припустив відхилень від кошторису і не порушив свої договірні зобов"язання.

Крім того, позивач прийняв виконання робіт, підписавши акти форми КБ-2 за лютий-травень 2004 року.

Позивач зазначає, що відповідачем неправомірно застосовані державні одиничні розцінки 13-23-1 та 20-30-1, що не відповадає дійсності з нижченаведених підстав.

Розцінка 13-23-1 «Улаштування каркасів» містить наступний склад робіт: «Виготовлення елементів каркасу з дерев'яних бруск1в (2, 3, 4, 5), кутової сталі та брусків (1) з виробництвом сварочних робіг і сверленням отворів. Глибока пропитка деревини з виготовленням вогнезахисного сплаву. Збірка та встановлення каркасу з брусків та кутової сталі, встановлення болтів. Збірка, розбирання і перевстановлення інвентарних пісмощень.»

Таким чином, розцінка 13-23-1 передбачає сверлення отворів в елементах каркасу при їх  виготовленні. Для встановлення каркасів на несучі конструкції необхідно встановити на них місця кріплення каркасу. Саме для цього й необхідно сверлення отворів в цегляних стінах, у даному випадку ці  роботи оцінені  розцінкою 20-30-1. Склад робіт:  Розмітка місць сверления отворів. Сверления отворів. Прибирання смітя.

Отже,  розцінки 13-23-1 та 20-30-1 застововані  правильно і кожна з них відповідає  роботам, які  виконані, застосування вказаних  розцінок не суперечить жодному з документів, на які  посилається позивач при обґрунтуванні своїх вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -


ВИРІШИВ:


    Відмовити в задоволенні позовних вимог.


Суддя                                                                                    Гетя Н.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація