Справа №2-148/10

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 26 жовтня 2010 року                                                                                                                м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого  – судді Амаровича В.П.,

при секретарі – Ковач М.Ф.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача  – ОСОБА_2,

представника відповідача – Гаджега М.А.,

третьої особи – Гаджега В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – паспортист Тур'я-Реметівського психоневрологічного інтернату, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у лютому 1987 року вона була прийнята на роботу до Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату на посаду діловода та в подальшому мали місце переміщення її по посадах в даному закладі. 03 березня 2008 року на засіданні профспілкового комітету Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату позивачка була обрана головою профспілкового комітету, про що до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України було внесено зміни, які відображені в довідці серії АА №137918. 21 березня 2009 року позивачку було в усній формі повідомлено про те, що вона переведена на посаду паспортиста Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату, але з наказом про це вона ознайомлена не була. 07 липня 2009 року в кінці робочого дня заступник директора Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_5 в усній формі повідомив позивачку про її звільнення із займаної посади. 08 липня 2009 року позивачка вийшла у звичайному порядку на роботу, оскільки її офіційно у встановленому законом порядку не ознайомлювали з наказом про звільнення і копію наказу ніхто не вручав. На пункті пропуску Тур‘я-Реметівського психоневролоічного інтернату охоронець її повідомив про те, що заступник директора інтернату ОСОБА_5 заборонив пускати її на територію інтернату, оскільки вона вже тут не працює. 08 липня 2009 року о 8 годині 10 хвилин між позивачкою та заступником директора інтернату ОСОБА_5 відбулася сварка, внаслідок якої позивачка опинилася в лікарні. 04 липня 2009 року на адресу позивачки по справі надійшов лист за № 633 від 01 липня 2009 року з вимогою дати пояснення про відсутність на робочому місці без поважної причини більше трьох годин 30 червня 2009 року, а також акт про відсутність працівника 30 червня 2009 року на робочому місці, в той час як позивачка ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АБН № 840661 та довідкою, виданою Центральною районною поліклінікою. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії» у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у 15-ти денний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Дана норма закону керівництвом відповідача не була виконана, оскільки позивачка ОСОБА_1 на момент звільнення була керівником первинної профспілкової організації Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату. Крім того, незаконними діями керівництва відповідача по справі позивачці заподіяна моральна шкода, яка виразилася в приниженні її честі, гідності та ділової репутації перед співпрацівниками, негативно відобразилася на здоров‘ї позивачки, від чого вона пережила нервовий стрес та душевні страждання. На підставі цього позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень та 2000 гривень витрат на правову допомогу.

Ухвалою Перечинського районного суду від 11 травня 2010 року до участі у справі залучені: в якості відповідача директор Тур'я-Реметівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_6 та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4

В судовомі засіданні позивачка зменшила розмір позовних вимог, відмовившись від стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача – в.о. директора Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_3 (далі – відповідач 1) змінений позов визнала повністю.

Відповідач ОСОБА_6 (далі - відповідач 2) у судове засідання не з'явився, хоча про місце і час такого повідомлявся у встановленому законом порядку (том 2, а.с. 252-255). На даний час відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, він утримується в СІЗО № 9 ДДУ з ПВП в Закарпатській області (том 2, а.с. 235).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 також визнала змінений позов.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши та дослідивши письмові докази, що містяться в справі, суд приходить до висновку, що змінений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачку по справі ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно до наказу №75-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади паспортиста Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату за прогул без поважних причин (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) з 07 липня 2009 року у зв‘язку із відсутністю на робочому місці без поважних причин на протязі більше 3 годин 30 червня 2009 року, а саме з 13 годин 00 хвилин по 16 годин 45 хвилин (том 1, а.с. 102).

24 липня 2009 року виконуючим обов‘язки директора Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_5 виданий наказ № 87-к про внесення змін до наказу № 75-К від 07 липня 2009 року «Про звільнення ОСОБА_1.», в якому пункт 1 наказу №75-К від 07.07.2009 року «Про звільнення ОСОБА_1» викладено в новій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади паспортиста Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату за прогул без поважних причин» (п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України) (том 1, а.с. 104).

Також встановлено, що 30 червня 2009 року позивачка була тимчасово непрацездатною та перебувала на амбулаторному лікуванні в Перечинській районній лікарні, що підтверджується оригіналом листка непрацездатності серії АБН №840661 від 30 червня 2009 року, який зданий позивачкою до бухгалтерії Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату датою 04 липня 2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зворотньому боці листка непрацездатності (том 1, а.с. 101).

Рішенням Перечинського районного суду від 29 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2010 року, дії лікаря ОСОБА_7 по видачі листка  непрацездатності серії АБН №840661 від 30 червня 2009 року гр. ОСОБА_1 визнано правомірними, листок непрацездатності – дійсним (том 2, а.с. 238-239).

Встановлено, що згідно листа Закарпатського територіального профспілкового об'єднання працівників соціальної сфери № 19 від 14 жовтня 2009 року президія Закарпатського територіального профспілкового об'єднання працівників соціальної сфери не висловила згоду чи незгоду на звільнення позивачки ОСОБА_1 з роботи (том 1, а.с. 168). Однак, із-за нечіткого та неоднозначного висновку, суд до уваги такий не приймає.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Встановлено, що 30 червня 2009 року ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатною та перебувала на амбулаторному лікуванні в Перечинській районній лікарні, що підтверджується оригіналом листка непрацездатності серії АБН № 840661 від 30 червня 2009 року, тому суд вважає, що позивачка звільнена з роботи незаконно і підлягає поновленню на попередній посаді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір і одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У зв‘язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу підлягають до задоволення.

Разом з тим, враховуючи, що відповідач 1 повністю визнала вимоги зміненого позову, суд вважає, що грошові стягнення  слід проводити саме з Тур'я-Реметівського психоневрологічного інтернату, який наділений правом згідно ст. 1191 ЦК України зворотньої вимоги (регресу) у розмірі виплаченого ним відшкодування.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 за період роботи з червня 2008 року по червень 2009 року, виданої Тур'я-Реметівським психоневрологічним інтернатом від 26 липня 2010 року за № 78, середньомісячний заробіток останньої становить 1277 (тисяча двісті сімдесят сім) грн. 95 коп.

Час вимушеного прогул ОСОБА_1 складає 15 місяців та 12 робочих днів.

Таким чином, розмір матеріального відшкодування за вимушений прогул ОСОБА_1 складає: 19917 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 32 коп.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать і витрати на правову допомогу.

Згідно квитанції про оплату послуг адвоката ОСОБА_2 оплачено позивачкою 2000 (дві тисячі) грн. (том 1, а.с. 25), які слід стягнути з відповідача на користь останньої.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 40, ст.ст. 149, 232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд-

Р І Ш И В :

Змінений позов задовольнити.

Визнати наказ за № 75 – к «Про звільнення ОСОБА_1» від 07.07.2009 р. незаконним та його скасувати.

Визнати наказ за № 87 – к «Про внесення змін до наказу  № 75 – к від 07.07. 2009 р. «Про звільнення ОСОБА_1» від 24.07.2009 р. незаконним та його скасувати.

Визнати запис № 9 від 07.07.2009 р. у трудовій книжці ОСОБА_1 недійсним.

Визнати запис № 10 від 07.07.2009 р. у трудовій книжці ОСОБА_1 недійсним.

ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді паспортиста Тур'я-Реметівського психоневрологічного інтернату днем 07 липня 2009 року.

Стягнути з Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період із 07 липня 2009 року по 25 жовтня 2010 року включно, в сумі 19917 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 32 копійки.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць – 1277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 95 коп. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату на користь держави 199 (сто дев'яносто дев'ять) гривень 17 копійок судового збору та 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а всього 236 (двісті тридцять шість) гривень 17 коп.

Стягнути з Тур‘я-Реметівського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:                             Амарович В.П.