Справа № 2-598/10

 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          09 вересня   2010 року   Білогірський  районний суд   Автономної Республіки Крим у  складі:

головуючого                             -   судді     Борісенко Є.В.,

                        при секретарі                            -                  Самбурської Н.О.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_7  про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм нерухомим майном.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1  З 19.11.2006 року, з часу коли між сторонами  виник намір укладення  угоди купівлі-продажу будинку, відповідачі стали проживати у її будинку без реєстрації. Однак у подальшому, угода купівлі-продажу між позивачкою та відповідачами укладена не була та за рішенням суду з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 була стягнута сума сплаченого авансу в розмірі 72021,60грн. Незважаючи на це,  відповідачі не бажають виселитися з будинку позивачки у добровільному порядку  та   продовжують проживати у ньому, чим створюють позивачці перешкоду в здійсненні її права користування та розпорядження своїм нерухомим майном. Оскільки відповідачі не є членами родини позивачки та між сторонами не укладався договір найму житлового приміщення, представник позивачки з посиланням на ст.ст. 386,391 ЦК України, просить усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження своїм нерухомим майном – житловим будинком з господарсько-побутовими спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1  шляхом виселення відповідачів з зазначеного будинку.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2  на вимогах  наполягала, просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_8 позовні вимоги визнали частково, зазначивши, що 19.11.2006 року між сторонами була узгоджена купівля-продаж будинку АДРЕСА_1 Відповідачі сплатили позивачці завдаток у сумі 9000 доларів США, а вона у свою чергу передала їм ключі від будинку та з цього часу вони стали у ньому проживати. У подальшому,  за вини позивачки, угода купівлі-продажу будинку між ними укладена не була, за рішенням суду, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 було відмовлено у позові  до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на житловий будинок, але за рішенням суду від 09.03.10 року з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_3 були стягнути 72021,60грн. авансу. На теперішній час рішення суду виконано в примусовому порядку, але у зв’язку з тим, що гроші були перераховані ОСОБА_3 банківською установою, з  суми був  відрахований відсоток і відповідач не отримав всю суму заборгованості, тому  вважає, що рішення суду  у повному обсязі не виконане. Крім того, у відповідачів відсутнє інше житло і їм нема куди виселитися.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України, з урахуванням думки представника позивача, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника, розглянув справу за відсутністю відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_7,  оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з'ясування прав і взаємовідносин сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_7, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1  належить на праві власності ОСОБА_1, Ѕ частки на підставі договору дарування від 25.07.2001 року та Ѕ частки на підставі рішення Білогірського районного суду від 01.04.02 року.

З 19.11.06 року у зазначеному домоволодінні проживають без реєстрації відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_7

Рішенням Білогірського районного суду  від 23.12.08 року, яке  залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 09.12.09 року, було відмовлено у задоволенні позову  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання правочину купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 дійсним та визнання права власності на житловий будинок.

Рішенням Білогірського районного суду від 09.03.2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 був стягнутий аванс в розмірі 72021,60грн. та 23.04.10 року ВДВС Білогірського РУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного рішення, у ході якого 15.06.10 року був накладений арешт на спірне домоволодіння.

29.07.10 року ОСОБА_1 у рахунок виконання рішення Білогірського районного суду від 09.03.2010 року було  сплачено на рахунок ДВС 72021,60грн., яка 11.08.2010 року була перерахована ОСОБА_3 та 29.07.10 року було закінчено виконавче провадження за примусовим виконанням вказаного рішення суду та знятий арешт з домоволодіння ОСОБА_1

В икладене підтверджується як поясненнями сторін так і наявними у справі та оглянутими у судовому засіданні письмовими доказами, якими є:

-   повідомленнями КРП «СМБРТІ» від 22.04.10 року, від 29.06.10 року, від 08.07.10 року про реєстрацію права власності житлового будинку 4 по вул. Київська в м. Білогірськ за ОСОБА_1  (а.м.14,53,58);

-   копією інформаційної довідки КРП «СМБРТІ» про реєстрацію права власності житлового будинку 4 по вул. Київська в м. Білогірськ (а.с.54-55,59);

-   копією договору дарування укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с.12,57,61);

-   копією рішення Білогірського районного суду від 01.04.2002 року (а.с.13,56,60);

-   копією рішення Білогірського районного суду від 23.12.2008 року (а.с.24);

-   копією ухвали Апеляційного суду АР Крим від 09.12.09 року (а.с.25);

-   копією рішення Білогірського районного суду від 09.03.2010 року (а.с.26-27);

-   довідкою КП «БДЖКП» № 996 від 06.04.10 року про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8);

-   копією будинкової книги для реєстрації громадян, проживаючих у АДРЕСА_1 (а.с.19-22);

-   копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.04.10 року (а.с.49);

-   копією акту опису й арешту майна від 15.06.10 року (а.с.50-51);

-   квитанцією № 179 від 29.07.10 року про сплату ОСОБА_1 72021,61грн. (а.с.72);

-   копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.07.10 року (а.с.73);

-   копією постанови про зняття арешту з майна – домоволодіння по вул. АДРЕСА_1 (а.с.74);

-   копією платіжного доручення  № 1522 від 11.08.10 року про перерахування суми 72021,61грн. ОСОБА_3 (а.с.75).

Також у ході судового розгляду встановлено, що також не заперечувалося сторонами, що відповідачі не є членами родини позивачки та з ними не укладався договір житлового найму.  

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України,  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним  права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідачі  не є членами сім’ї власника домоволодіння, тому в силу ст. 405 ЦК України, не мають права на користування цим житлом.

Таким чином вимоги представника позивачки, які обґрунтовані ст.391 ЦК України, відповідає правовідносинам, що склалися між сторонами, а порушене право позивачки – власника житлового будинку підлягає захисту.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів, викладені в письмових запереченнях (а.с.36,48) про те, що вони проживають у спірному  домоволодінні на законних підставах, згідно акту описи та арешту майна від 15.06.10 року, яке їм було передано на відповідальне зберігання, оскільки акт опису та арешту майна не є правовстановлюючим документом, що надає особі права власності на майно, користування та розпорядження ним. Також суд не приймає до уваги твердження відповідачів про неотримання повної суми авансу, стягнутої за рішенням суду ОСОБА_1, оскільки згідно наявних у справі матеріалів (а.с.72-75) сума авансу стягнута з ОСОБА_1 в повному розмірі, ця ж сума  була перерахована відповідачу  ОСОБА_3, виконавче провадження за примусовим стягненням за виконавчим листом 2-380/10 постановою державного виконавця від 29.07.10 року закінчено, та зі спірного домоволодіння  знятий арешт. Ніяких скарг щодо закінчення виконавчого провадження відповідачі не надавали, що підтвердили у судовому засідання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.  

Відповідно до ч.1 ст. 88  ЦПК України з відповідачів  на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8,50грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 37грн.

На підставі ст.ст. 16, 386, 391, 405 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212-215 ЦПК України,  суд, -    

В И Р І Ш И В:

позов представника ОСОБА_1 - за довіреністю ОСОБА_2 - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1  шляхом виселення  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  з зазначеного домоволодіння.

Стягнути  солідарно з відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  судовий збір у розмірі 8,50грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 37грн.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а о собами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Головуючий:  (підпис)     З оригіналом згідно.

Суддя:                                                                                                      Секретар: