ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2010 р. Справа № 2а-2683/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Біньковської Н.В.
при секретарі Прут Ю.А.
представника позивача: Гандзюк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Івано-Франківськийого міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 3309,23 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківський міський центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 3309,23 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перебуваючи з 31.03.2008 року на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості, як безробітна особа та отримуючи допомогу по безробіттю, не повідомив що з 02.09.2008 року по 06.10.2008 року перебував у трудових відносинах на посаді механіка з ТзОВ «Європа –Транс ЛТД»та одночасно перебував на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості, внаслідок чого незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 01.09.2008 року по 25.03.2009 року в розмірі 3309,23 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання повторно не з»явився . Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справ суду не подав, оскільки, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач належним чином повідомлений, суд ухвалив розглядати справу у відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із статтею 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці. В пункті „а”, частини 3 статті 1 вищевказаного Закону зазначено, що до зайнятого населення належать громадяни, які працюють по найму.
Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено обов’язок застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Із змісту пункту 3 статті 36 Закону слідує, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 24.03.2008 року звернувся в Івано-Франківський центр зайнятості з метою пошуку роботи. 31.03.2008 року відповідачу було надано статус безробітного та з 01.09.2008 року по 25.03.2009 року виплачувалась допомога по безробіттю.
03.02.2010 року на підставі звірки даних з Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області спеціалістами Івано-Франківського міського центру зайнятості було складено акт №964 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, з якого слідує, що відповідач з 02.09.2008 року по 06.10.2008 року перебував у трудових відносинах на посаді механіка з ТзОВ «Європа –Транс ЛТД»та одночасно перебував на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітний і отримував допомогу по безробіттю.
Зазначене підтверджується копіями наказів про прийняття ОСОБА_2. на роботу у ТзОВ «Євро-Транс ЛТД»від 02.09.2008 року та його звільнення з цього підприємства від 06.10.2008 року, розрахунком виплати ОСОБА_2. допомоги по безробіттю з 02.09.2008 року по 25.03.2009 року.
Відповідно до поданих представником відповідача витягів з наказів №196-К та № 22 –К, встановлено, що з 16.10.2008 року по 13.03.2009 року відповідач перебував в трудових відносинах з ВАТ «Будівельні матеріали»,
Отже, з наведеного слідує, що відповідач з 02.09.2008 року, тобто з дня перебування у трудових відносинах з ТзОВ «Європа –Транс ЛТД», відносився до зайнятого населення.
В судовому засіданні встановлено, що за період з 01.09.2008 року по 25.03.2009 року ОСОБА_2 виплачено 3309,23 гривень допомоги по безробіттю. Позивачем 10.06.2010 року відповідачу надіслано повідомлення щодо повернення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3309,23 грн., проте ОСОБА_2. добровільно ці кошти не сплатив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 3309,23 гривень за період з 01.09.2008 року по 25.03.2009 року, яка підлягає поверненню Івано-Франківському міському центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Івано-Франківського центру зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів в сумі 3309 (одна тисяча шістсот двадцять вісім гривень три тисячі триста дев"ять) гривень 23 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 15.10.2010 року.