Справа №33-1015/10 Суддя в 1 інстанції:
Категорія: п.«г» ч.3 ст.5 Бурлаченко О.О.
ЗУ «Про боротьбу з корупцією»
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
судді судової палати
в кримінальних справах Кулагіної В.Г.
за участю прокурора Пікаря А.О.
захисника ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляції ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2010 року, якою,-
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоазовська Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, працюючого начальником відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Новоазовському районі, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,-
притягнуто до адміністративної відповідальності за п. «г» ч.3 ст.5, ч.1 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Постановою судді встановлено, що 10.06.97 р. ОСОБА_4 прийняв присягу державного службовця та був попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законами України "Про боротьбу з корупцією" і "Про державну службу".
28.10.2008 згідно наказу №30-о ОСОБА_4 призначений на посаду начальника оподаткування фізичних осіб ДПІ у Новоазовському районі.
28.12.2009 від Новоазовського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області за №17125 ДПІ було отримано запит (вхідний №2588/10) про надання інформації по приватному підприємцю ОСОБА_5, а саме форму 1-дф на працюючих у приватного підприємця осіб, податкову звітність приватного підприємця. Зазначений запит для виконання отримала державний податковий інспектор відділу оподаткування ДПІ у Новоазовському районі Бороненко Я.О. На зазначений запит 04.03.2010 за №1753/10/17-013 було надано відповідь, що приватним підприємцем ОСОБА_5 протягом 2009 року звіти за формою 1-дф не надавались.
При проведенні службової перевірки до відділу реєстрації та обліку податків ДПА у Донецькій області було надано запит за №468/2701312 від 07.04.2010, на що отримана відповідь про надання приватним підприємцем звітів за формою 1-дф за 3,4 квартал 2009 року до ДПІ у Новоазовському районі.
Також при проведенні службової перевірки до Новоазовського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області було направлено лист за № 3514/10/270135 від 03.03.2010, по якому отримана відповідь, що 17.12.2009 в ході відпрацювання території Новоазовського району у магазині, який належить ПП ОСОБА_5, було виявлено факт зберігання з метою реалізації горілчаних напоїв, які визивали сумнів у своїй якості. По даному факту був зібраний матеріал дослідної перевірки та зареєстровано до ЖРЗПЗ за №2062 від 17.12.2009 року. З метою проведення всебічної та повної дослідної перевірки за даним фактом до ДПІ у Новоазовському районі було направлено запит від 28.12.2009 за №17125, з проханням надати копії звітів за формою 1-дф та інші податкові звіти ПП ОСОБА_5 Також в зазначеному листі вказано, що на 03.03.2010 року відповідь ДПІ у Новоазовському районі не надана. Додатково до Новоазовського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області було направлено другий лист за №5124/10/270135 від 30.03.2010 з метою отримання інформації про наслідки, до яких привело неотримання від ДПІ необхідної інформації.
06.04.2010 за № 3642 отримано відповідь в якій зазначено, що дії співробітників ДПІ у Новоазовському районі привели до не проведення всебічної та повної дослідної перевірки по зареєстрованому в ЖРЗПЗ матеріалу злочину.
Запит Новоазовського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області на отримання інформації щодо ОСОБА_5 було здійснено в рамках ст.11 Закону України «Про міліцію», п.17 якого надає право одержувати безперешкодно і безоплатно від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отже, зазначений запит було надано також в межах кримінально-процесуального кодексу України згідно ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України, в якій зазначено, що, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Також у зазначеному запиті є посилання на п.7 Постанови КМУ «Про створення Державної служби боротьби з економічною злочинністю» №510 від 05.07.1993, в якому вказано, що зазначені органи мають право одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання.
Згідно ст.9 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 21 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» передбачено, що джерела і порядок одержання, використання, поширення та зберігання офіційної інформації державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи. Стаття 23 Закону України від 02.10.1992 за № 2657-ХІІ «Про інформацію» інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.
Згідно статі 33 Закону України від 02.10.1992 за № 2657-ХІІ «Про інформацію» термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
При проведенні службової перевірки встановлено, що 04.03.2009 за №2313 Новоазовськім районним відділом ГУМВС України в Донецькій області було направлено запит такий самий як і за №17125, на що було отримана відповідь у повному обсязі. Також встановлено, що 22.04.2010 за №3363/10/17 до Новоазовського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області ДПІ у Новоазовському районі було надано додатково витяг з бази даних 1-ДФ.
При проведенні службової перевірки Бороненко Я.О. відмовилась надавити пояснення по вищезазначеним порушенням.
Згідно пояснення ОСОБА_4 від 27.05.2010 р. він знав про факт ненадання відповіді Новоазовському РВ ГУМВС України у Донецькій області Бороненко Я.О., але ніяких заходів щодо припинення таких діянь не прийняв (а.с.44). У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що Бороненко Я.О. показувала йому відповідь, і він з нею погодився, бо не міг ії перевірити. Він також пояснив, що організував роботу таким чином, що не візував відповіді підлеглих, переклавши цей обов'язок на начальника ДПІ.
Таким чином начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Новоазовському районі ОСОБА_4 не здійснив контроль за діями Бороненко Я.О., яка внесла завідомо неправдиву інформацію в офіційний документ, що спричинило до не проведення всебічної та повної дослідної перевірки по матеріалу зареєстрованому в ЖРЗПЗ, чим порушив ст.ст. 10, 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», вимоги Закону України «Про інформацію», а саме :
ч.1 ст.9 не надійшла необхідна інформація для здійснення законних інтересів;
ст. 5 її дії призвели до того, що не дозволило получити об'єктивну, повну і точну інформацію;
ст. 44 не виконав зобов'язання щодо надання інформації у передбаченому законом порядку;
ст.47 він не здійснив контроль за наданням інформації, яка не відповідає дійсності, за це порушення передбачено адміністративну відповідальність згідно законодавству України.
Відповідно до спеціального обмеження, передбаченого ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» «...особа, уповноважена на виконання функцій держави, відповідно до:
• - п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» - не має права «відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію»;
• - ст.10 Закону України «Про боротьбу з корупцією» - керівники державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглими корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених ст.5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про боротьбу з корупцією» начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Новоазовському районі ОСОБА_4 є державним службовцем і суб'єктом корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Новоазовському районі ОСОБА_4, згідно «Положення про відділ оподаткування фізичних осіб» повинний керуватись Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, постановами та Декретами КМУ, Указами Президента України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» і цім положенням. Крім того, на начальника відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Новоазовському районі ОСОБА_4 згідно п. 2.134, п.2.138 та п.5.1 вказаного положення покладена відповідальність та контроль за отриманням та опрацюванням запитів зовнішніх організацій, підготовкою і оформленням документів, їх своєчасним виконанням. З «Положенням про відділ оподаткування фізичних осіб» ОСОБА_4 ознайомлений під підпис 28.10.2008 р.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 21.06.2010 р. Бороненко Я.О. визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п.«г» ч.1 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією».
Таким чином, ОСОБА_4, не забезпечивши належним чином організацію та контроль роботи підлеглих, допустив надання інформації, що не відповідає дійсності, чим порушив спеціальні обмеження передбачені п. «г» ч.1 ст. 5 та ст.10 Закону України «Про боротьбу з корупцією», відповідальність за яке передбачена ст. 8 вказаного Закону.
Також відповідно ст.5 та ст.10 Закошу України «Про боротьбу з корупцією» ОСОБА_4 порушив п. 2.134, п.2.138 та п.5.1 «Положення про відділ оподаткування фізичних осіб».
В апеляційних скаргах:
• - ОСОБА_4 вказує на те, що не згідний с постановою суду;
• - захисник адвокат ОСОБА_3 просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не надавав недостовірну інформацію. Крім того, встановивши у мотивувальної частині постанови, що ОСОБА_4 скоїв правопорушення, що передбачене п. «г» ч.1 ст.5 та ст.10 Закону України «Про боротьбу з корупцією», суд притягнув ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за п.«г» ч.3 ст.5, ч.1 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Заслухавши думку прокурора, який вважав, що необхідно постанову залишити без змін, ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю встановленим, що апеляції ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно с постановою суд встановив, що ОСОБА_4, не забезпечивши належним чином організацію та контроль роботи підлеглих, допустив надання інформації, що не відповідає дійсності, чим порушив спеціальні обмеження передбачені п.«г» ч.1 ст.5 та ст.10 Закону України «Про боротьбу з корупцією», відповідальність за яке передбачена ст.8 вказаного Закону.
З такими висновками суду не можна погоджуватися.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» умовою відповідальності за передбачене ним правопорушення є умисний характер вини особи, яка його вчинила, а саме, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, протиправно використовуючи надані їй повноваження, відмовляє фізичній чи юридичній особі в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримує її, надає недостовірну чи неповну інформацію, і при цьому керується власними корисливими чи іншими інтересами, або діє в такій спосіб в інтересах третіх осіб.
В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_4 відмовляв в інформації, умисно затримував або надавав недостовірну чи неповну інформацію на запит Новоазовського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області про надання інформації щодо приватного підприємця ОСОБА_5
Згідно з п.2.134, п.2.138 та п.5.1 «Положення про відділ оподаткування фізичних осіб» на ОСОБА_4 як начальника відділу оподаткування фізичних осіб вказаним положенням покладені обов’язки: отримання та опрацювання запитів державної податкової адміністрації регіону, інших органів державної податкової служби, зовнішніх організацій; здійснення контролю за підготовкою та оформленням документів, їх своєчасним виконанням у державних податкових інспекціях, вжиття заходів щодо скорочення термінів проходження та виконання документів, узагальнення та аналіз даних про хід та результати цієї роботи.
Тобто, обов’язок перевіряти достовірність відповідей, що готують підлеглі, на ОСОБА_4 не покладено. Як вбачається з протоколу про порушення ЗУ «Про боротьбу з корупцією» ОСОБА_4 письмово ніде не вказував, що він згідний з інформацією, що підготувала Бороненко Я.О.
Відповідно до Порядку надання інформації органами ДПС України, який доведено до голів ДПА в АР Крим, областях, м.Києві та Севастополі листом заступника Голови ДПАУ №14107/7/31-0017 від 26.07.2006 року, з наступними змінами, рішення про надання інформації правоохоронним органам за їх запитом приймається керівником органу державної податкової служби, в розпорядженні якого знаходиться така інформація, остаточне рішення щодо надання (не надання) інформації на запити у кожному окремому випадку здійснюється керівником органу державної податкової служби, в розпорядженні якого знаходиться така інформація.
Інформацію від 04.03.2010 року на адресу начальника Новоазовського РВ ГУМВС на запит щодо ПП ОСОБА_5 підписав начальник ДПІ у Новоазовському районі В.А.Лобов.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 не порушив спеціального обмеження, передбаченого п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», у якому вказано, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію. Отже в його діях відсутній склад правопорушення, за який передбачена відповідальність ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Крім того, у справі немає жодних даних, що свідчили б про наявність у ОСОБА_4 корисливого умислу чи будь-якої іншої заінтересованості в отриманні певних пільг, послуг чи переваг за ненадання на запит начальника Новоазовського РО своєчасної та достовірної інформації, і це також підтверджує необґрунтованість притягнення його до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.
Ст.10 Закону України «Про боротьбу з корупцією» передбачає відповідальність керівників за невжиття заходів щодо боротьби з корупцією.
З суб’єктивної сторони цього правопорушення необхідно, щоб керівник, не вживаючи передбачених ч.1 ст.10 вказаного закону заходів, усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності, зокрема, усвідомлював факт достовірності інформації про вчинення підлеглим корупційного правопорушення, реальну можливість вжити такі заходи, свій та винуватого статус (керівник-підлеглий), и при цьому бажав діяти таким чином або байдуже ставився до того, що відбувається.
Як встановив суд, ОСОБА_4, не забезпечивши належним чином організацію та контроль роботи підлеглих, допустив надання інформації, що не відповідає дійсності.
Той факт, що Бороненко Я.О. як виконавець несвоєчасно підготувала недостовірну інформацію , чим скоїла корупційне правопорушення, встановлений постановою Київського районного суду м.Донецька від 21.06.2010 року. Однак дані про те, що ця постанова набрала чинності в справі відсутні.
З пояснень ОСОБА_4 не вбачається, що він достовірно знав про те, що дії Бороненко Я.О. містять склад корупційного правопорушення, и ці пояснення судом не спростовані.
В справі немає доказів тому, що ОСОБА_4 свідомо розумів корупційний характер дії Бороненко Я.О. та умисно не вжив заходів щодо боротьби з корупцією.
Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_4 немає складу правопорушення, передбаченого ст.10 ЗУ «Про боротьбу з корупцією».
Зазначивши в мотивувальній частині постанови, що ОСОБА_4 порушив спеціальні обмеження, передбачені п.«г» ч.1 ст.5 та ст.10 Закону України «Про боротьбу з корупцією», відповідальність за що передбачена ст.8 вказаного Закону, суд без наведення будь-яких підстав в резолютивній частині визнав ОСОБА_4 винним за п.«г» ч.3 ст.5, ч.1 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Ця обставина також свідчить про незаконність постанови суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.294, п.1 ч.1 ст.247 КУоАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляції ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2010 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за п. «г» ч.3 ст.5, ч.1 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. Провадження в справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя