Справа №33-989/10 Суддя в 1 інстанції:
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Кузнецов В.О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
судді Кулагіної В.Г.
при секретарі Гільванової Н.З.
за участю захисника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляцію ОСОБА_3 на постанову судді Кіровського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2010 року, якою, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,-
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Постановою судді встановлено, що 28.05.2010 р. приблизно о 1 годині 25 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306) на перехресті вул.Труда і вул.Свободи у м. Макіївка, був зупинений працівниками ІДПС з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду в наркологічному диспансері та від продуття індикатора трубки «Контроль тверезості» відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
В апеляції ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду і закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Як стверджує апелянт, він знаходився у тверезому стані, вимоги працівників ІДПС про проходження медичного огляду були безпідставними, у застосуванні тестового приладу «Контроль тверезості» йому було відмовлено, вказані в протоколі свідки не були очевидцями події, копію протоколу йому не було надано. На думку ОСОБА_3, суд безпідставно не взяв до уваги показання пасажира його автомобіля ОСОБА_4 та взяв до уваги свідчення інспекторів Романова А.Г. та Толстореброва О.О., які зацікавлені в результаті розгляду справи. Крім того, після складення протоколу працівники ДАІ повернули документи і відпустили його, що свідчить про те, що він був тверезий. Апелянт ставить під сумнів те, що працівники міліції, які склали протокол, мають відповідну підготовку і спеціальне звання, яке дає право проводити огляд осіб за допомогою приладу «Контроль тверезості». ОСОБА_3 також вважає, що суд призначив йому занадто суворе покарання, а також в порушення ст.ст.41-42 КАСУ не провів аудіозапис судового процесу.
Заслухавши ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив, що апеляція правопорушника підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, сам ОСОБА_3 не заперечує, що був зупинений працівниками ДАІ, які запідозрили в нього ознаки алкогольного сп'яніння. Від медичного огляду він відмовився, тому що йому пропонували їхати в медичну установу, а він поспішав у відрядження в м. Київ. ОСОБА_3 стверджує, що алкогольні напої не вживав, працівники міліції не пропонували йому пройти огляд за допомогою приладу "Контроль тверезості".
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, категорично відмовившись продути індикаторну трубку "Контроль тверезості" та пройти огляд в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків.
Зазначені в протоколі обставини підтвердили в судовому засіданні інспектори ДАІ ОСОБА_5 і ОСОБА_6
З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що залучені до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_3 відмовився продути трубку "Контроль тверезості" та від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив зазначені обставини у своєму поясненні, адресованому суду першої інстанції.
Будь-яких підстав сумніватися щодо правдивості пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 немає.
Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що працівники ДАІ не пропонували йому продути трубку "Контроль тверезості", що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були очевидцями події, що працівники ДАІ не пройшли спеціальну підготовку по застосуванню приладу "Контроль тверезості", об'єктивно нічим не підтверджуються.
Свідок ОСОБА_4, пасажир автомобіля під керуванням ОСОБА_3, показав, що не був очевидцем розмови між ОСОБА_3 та працівниками міліції.
Слід також зазначити, що ОСОБА_3 відмовився підписати протокол про адміністративне правопорушення й від надання пояснень із приводу зазначених у ньому обставин, хоча мав можливість безпосередньо на місці викласти всі зауваження із приводу дій працівників ДАІ.
Та обставина, що працівники ДАІ не відсторонили ОСОБА_3 від керування транспортним засобом, не свідчить про його невинність.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку добутим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Будь-яких істотних процесуальних порушень КУпАП, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено.
Слід зазначити, що КУпАП не передбачає фіксування судового процесу технічними засобами.
Разом з тим, доводи апеляції про надмірну суворість адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів заслуговують на увагу.
ОСОБА_3 раніше до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягався, керування автомобілем - це єдиний реальний спосіб його заробітку, тому що він не має іншої професії.
За таких обставин суд пом'якшує призначене ОСОБА_3 адміністративне стягнення, обираючи його у вигляді штрафу в мінімальних розмірах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294, ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И Л :
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Кіровського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2010 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, змінити: пом’якшити адміністративне стягнення, призначивши його у вигляді штрафу в розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя