Судове рішення #11550385

                                                                                                                        Справа № 2-865/2010 р.

                                                                         

                                                              ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

                                                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      7 жовтня 2010 року                      Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

    головуючого судді                         Файдюка В.В.

    при секретарі                                   Сілантієвій Л.А.

            представника позивача                  ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилів-Подільський Вінницької області в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, -

                        ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, посилаючись на те, що відповідно до рішення Могилів-Подільського міськрайонного  суду від 28 травня 2010 року  за ним визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, який  належав ОСОБА_3.

Однак ОСОБА_3 в добровільному порядку виселятись з будинку не бажає, чим порушує право ОСОБА_2 на користування належним йому на праві власності будинком, що стало приводом звернення до суду.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_2  позов підтримав  та просить його задовольнити,  суду пояснив, що в вересні місяці 2008 року він позичив ОСОБА_3  21000 Євро.  Вказана  сума грошей передавалась ОСОБА_3, як позика , в подальшому  за вказані гроші ОСОБА_3 зобов’язувався  придбати для ОСОБА_2 , на вигідних умовах житло, так як ОСОБА_2 власного житла не має і винаймає квартиру. ОСОБА_3 гроші йому не повернув, будинок не придбав , в результаті чого ОСОБА_2 залишився без грошей      і без житла,  що стало приводом для звернення до суду за примусовим стягненням.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14 квітня 2009 року із ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2  213 841 гривню 78 коп. Рішення суду відповідач також не виконував. На підставі рішення суду було видано виконавчий лист № 2-311/2008, який  ОСОБА_2  передав на виконання до ВДВС м. Могилів-Подільський.

На вимоги державного виконавця добровільно сплатити борг ОСОБА_3 також ніяким чином не відреагував. З метою забезпечення погашення боргу ВДВС було накладено арешт на будинок АДРЕСА_1, який зареєстрований на ім"я ОСОБА_3 Арештоване майно було передано для реалізації на прилюдних торгах, які проводило ТОВ " Юнор" Вінницька філія. В зв"язку з відсутністю купівельного попиту будинок реалізований не був.

30 листопада 2009 року державний виконавець Барабаш В.С. постановою залишив за ОСОБА_2  непродане на прилюдних торгах майно, а саме житловий будинок, загальною площею 54,7 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1. Отримавши необхідні документи ОСОБА_2  звернувся до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право власності на жилий будинок. У видачі свідоцтва йому було відмовлено по тій причині, що ОСОБА_3 отримав кредит в Ощадбанку України і на будинок було накладено заборону на відчуження приватним нотаріусом ОСОБА_5

30 листопада 2009 року державний виконавець Барабаш В.С. передав ОСОБА_2, як стягувачу, майно, яке не було продано на прилюдних торгах, тобто будинок АДРЕСА_1, про що було оформлено акт передачі, але передача відбулася документально, а не фактично.

ОСОБА_2  змушений був погасити кредит ОСОБА_3 в Ощадбанку в розмірі 22928грн., з метою подальшого зняття заборони на домоволодіння ОСОБА_3.

Приватний нотаріус ОСОБА_5, яка оформляла кредитний договір повідомила ОСОБА_6  про необхідність подачі заяви на її ім"я про зняття заборони. ОСОБА_3 відмовився подати таку заяву. В зв"язку із тим, що ОСОБА_3 не бажає подати заяву про зняття заборони, а приватний нотаріус ОСОБА_7, яка вносила в реєстр заборону самостійно зняти заборону не могла , ОСОБА_2 не міг оформити своє право власності на домоволодіння.

При таких обставинах виникла необхідність звернутися до суду із позовом про визнання за ОСОБА_2 права власності домоволодіння.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного  суду від 28 травня 2010 року  за ОСОБА_2 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1. Вказане рішення ОСОБА_3 не оскаржувалося і вступило в законну силу. Однак ОСОБА_3 в добровільному порядку виселитись з належного ОСОБА_2 будинку не бажає, чим порушує його права, що стало приводом до звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги заявлені в позовній заяві її довірителем підтримала та просить їх задовольнити.

             Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4  в судове засідання не з’явилися хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про що свідчать судові розписки наявні в матеріалах справи про повідомлення ОСОБА_3  та ОСОБА_4 в яких відповідачі розписались, що вони повідомленні про те, що справа буде слухатись 21 вересня 2010 року та 7 жовтня 2010 року.

            На підставі ч.1 ст.224 ЦПК України в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого рішення.

    Суд, вислухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14 квітня 2009 року із ОСОБА_3 стягнуто на  користь ОСОБА_2 213 841 гривню 78 коп.

На підставі рішення суду було видано виконавчий лист № 2-311/2008, який   передано на виконання до ВДВС м. Могилів-Подільський.

На вимоги державного виконавця добровільно сплатити борг ОСОБА_3 також ніяким чином не відреагував. З метою забезпечення погашення боргу ВДВС було накладено арешт на будинок АДРЕСА_1, який зареєстрований на ім"я ОСОБА_3

Арештоване майно було передано для реалізації на прилюдних торгах, які проводило ТОВ " Юнор" Вінницька філія. В зв"язку з відсутністю купівельного попиту будинок реалізований не був.

30 листопада 2009 року державний виконавець Барабаш В.С. постановою лишив за ОСОБА_2  не продане на прилюдних торгах майно, а саме: житловий будинок який розташований в АДРЕСА_1.

     Згідно до постанови від 30 листопада 2009 року, державний виконавець Барабаш В.С. передав ОСОБА_2 як  стягувачу, майно, яке не було продано на прилюдних торгах, тобто будинок АДРЕСА_1, про що було оформлено акт передачі

Відповідно до ст. 316 ЦК України -Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України вказує, що  власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

             Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України наголошує - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до закону № 457/ 97 –ВР від 17.07.1997 року « Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7, та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб(ст. 316, 317, 319,321 ЦК України).

             Гарантуючи захист права власності, закон надає власникові право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.

            Так ст. 391 ЦК України передбачає: « Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Законність позовних вимог підтверджується також наступним:

            1.Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14 квітня 2009 року.

            2.Постановою державного виконавця Барабаша В.С. від 30 листопада 2009 року.

            3.Актом  державного виконавця про передачу стягувану майна, непроданого на торгах від 30 листопада 2009 року.

            4.Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 28 травня 2010 року.    

            5. Довідкою МБТІ №896 від 10.09.2010 року.

    6. Довідкою паспортного столу.

    На підставі ч.1 ст.224 ЦПК України та  керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд

                         

                                                                         В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

    1.Усунути перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення із будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без надання їм іншого житла.

Стягнути солідарно  із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  судові витрати, а саме : витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 гривень та 8 гривень 50 копійок державного мита

 Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення..                      

                                                                 Суддя:

   

   

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація