Справа № 2-638/2010 р.

                ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                                                    

22 вересня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                          Сивоконь Т.І.

при секретарі                                Комерзан Л.І.                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м . Татарбунари Одеської області цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку,                      

                      В С Т А Н О В И В:    

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 померла бабуся позивачки — ОСОБА_2, яка за життя 05 грудня 2005 року вчинила на користь позивачки заповіт, на підставі якого заповіла їй земельну ділянку, площею 4,16 га, власницею якої вона була, згідно Державного акту про право приватної власності серії ІУ-ОД №022081. Спадкоємців, що мали б право успадкувати обов’язкову долю в спадковому майні немає. У заповіті прізвище позивачки вказане як ОСОБА_3, так як на момент його складання вона не була одружена. На теперішній час прізвище позивачки ОСОБА_1, про що вона надає доказ, а саме свідоцтво про укладення шлюбу. Позивачка звернулася до нотаріуса з питання видачі їй свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову, в зв’язку з тим, що нею не було надано оригінал Державного акту на земельну ділянку на ім'я спадкодавця, який було втрачено спадкодавцем, а на померлого дублікат Державного акту не видається. Про втрату Державного акту серії ІУ-ОД за №071313 на ім'я спадкодавця була опублікована об'ява в газеті “Татарбунарський вісник”. Оскільки, позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадок, розпоряджається земельною ділянкою, отримує від неї прибуток, тому вважає, що має право на звернення до суду з вказаним позовом про визнання за нею права власності на вищезазначену земельну ділянку.

Позивачка в судове засідання надала заяву про можливість слухання справи у її відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій визнав позовні вимоги, просив розглянути справу у його відсутність.

     Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

      Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.12.2008 року (а.с.3) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1.

      Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.04.1989 року (а.с.14) видно, що матір’ю ОСОБА_3 є ОСОБА_4, яка змінила прізвище на Завадську, після укладення шлюбу 04.01.1992 року.

      Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ( а.с.15) матір’ю ОСОБА_5 є ОСОБА_6.

      Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1.

      Із копії витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за №1482 від 16.06.2010 року (а.с.12) вбачається, що вартість земельної ділянки загальною площею 4,16 га, розташованої на території АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ОД №022081, складає 58621,58 грн.

    Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ОД №022081 від 16.09.2004 року (а.с.7) підтверджується що ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 4,16 га на території АДРЕСА_3

     Із копії заповіту від 05.12.2005 року (а.с.11) видно, що ОСОБА_2 після своєї смерті заповіла ОСОБА_3 державний акт на право власності на землю серії ІУ-ОД №022081. Вказаний заповіт зареєстрований в спадковому реєстрі і на день смерті спадкодавця був чинним, не змінювався та не скасовувався, згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.6).

     З листа нотаріуса ( а.с.17) видно, що позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через втрату оригіналу Державного акту, який вона не має змоги надати нотаріусу.      

     Із газети “Татарбунарський вісник” (а.с.16) видно, що в графі “втрачені” вказано, що Державний акт на право приватної власності на землю ІУ-ОД за №022081 на ім'я ОСОБА_6 вважати недійсним.

     Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

     Згідно ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

     В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачка по справі є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_6, але отримати свідоцтво про право на спадщину в установленому законом порядку на земельну ділянку вона не має змоги в зв'язку з відсутністю оригіналу Державного акту, який втрачений за життя спадкодавцем.

     Враховуючи, що спадкова земельна ділянка дійсно належала спадкодавцю ОСОБА_6 на праві приватної власності, про що свідчить наявність копії Державного акту на руках у позивачки, позивачка прийняла спадок, оскільки розпоряджається земельною ділянкою, отримує від неї прибуток, а також те, що вона не відмовилася від спадку в установлений законом строк, суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути   визнано право власності на земельну ділянку розміром 4,16 га, розташовану на АДРЕСА_4 що належала її бабусі ОСОБА_6, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІУ-ОД №022081.  

      Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1233, 1235, 1268  ЦК України, суд                      

                       В И Р І Ш И В:    

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,16 гектара на АДРЕСА_4 засвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії ІУ-ОД № 022081, виданим Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 16 вересня 2004 року на ім’я ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя                         Сивоконь