Справа №2-1208/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   У К Р А Ї Н И

4 жовтня 2010 року         Миколаївський   районний   суд  Львівської   області

в складі:             головуючого – судді Дем’яновського Ю.Г.

при секретарі: Тарасюті І.Б.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  стягнення  аліментів ,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася  до  суду  з позовом  про  стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час перебуває на утриманні матері  в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття. Позов мотивує  тим, що шлюб між ними було розірвано 22 жовтня 2009 року, відповідач є батьком дитини, однак добровільно не  надає коштів на утримання дитини.

   В судовому засіданні позивачка – ОСОБА_2 вимоги своєї позовної заяви підтримала  повністю  та  надала  пояснення, аналогічні  змісту  позовної  заяви. Також надала суду для приєднання до матеріалів справи довідку Новороздільського політехнічного коледжу за вих. № 2007 від 23 вересня 2010 року, про те, що навчається в цьому навчальному закладі на другому курсі заочного відділення, довідку КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області про склад сім’ї позивачки, у відповідності до якої неповнолітній син позивачки проживає разом з нею, та довідку Новороздільського МЦЗ, у відповідності до якої дохід за період з 18 серпня 2010 року по 29 вересня 2010 року позивачки становить 340 гривень 75 копійок.  

Відповідач – ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що  згідний сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі меншому ніж 1000гривень, мотивуючи це тим, що згідно довідки Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 2643 від 2 вересня 2010 року щомісячний дохід відповідача становить 8 гривень 40 копійок.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши  наявні у справі  докази, суд прийшов до висновку,  що позов підлягає  до  часткового задоволення  виходячи з наступного :

У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України  батьки зобов’язані утримувати своїх дітей  до  досягнення  ними  повноліття.

З матеріалів справи вбачається, що сторони мають сина ОСОБА_4, 17.08.2007 року, який проживає разом з матір’ю та перебуває на її утриманні, що підтверджується поясненнями сторін.

Згідно довідки Новороздільського політехнічного коледжу за вих. № 2007 від 23 вересня 2010 року позивачка, навчається на заочній формі навчання у Новороздільському політехнічному коледжі, а згідно довідки Новороздільського МЦЗ не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості з 18 серпня 2010 року.

Відповідач згідно довідки Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 2643 від 2 вересня 2010 року  є членом особистого селянського господарства, отримує щомісячний дохід в розмірі 8 гривень 40 копійок.

Так як відповідач добровільно коштів на утримання дітей не надає, є здоровим, офіційно не працевлаштованим, але отримує мінливий заробіток, доходи позивачки є недостатніми для утримання сина, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення позовної вимоги ОСОБА_2

            Керуючись ст.ст. 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, 1968 р.н., жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки  АДРЕСА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 1 вересня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120  (сто двадцять) гривень.

Рішення можна оскаржити через районний суд до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з моменту проголошення.

Суддя                                                                               Дем’яновський Ю.Г.