АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6849 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Дюженко Л.А.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“20” жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів : Калашнікової О.В.
Осоцького І.І.
При секретарі: Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “01” липня 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, Орган опіки та піклування Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя, друга державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування та за зустрічним позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, 3-ті особи: ОП ЗМБТІ, Орган опіки та піклування Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя, друга державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування, який в ході судового розгляду справи уточнила та доповнила.
В обґрунтування позову зазначала, що її матері, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належала 1/6 частина жилого будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. 2/3 частин зазначеного домоволодіння належало на праві власності її бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а 1/6- відповідачу по справі, її рідному дядькові, ОСОБА_5 За свого життя, 06.07.1982 року, ОСОБА_7 склала заповіт на користь ОСОБА_5, який із заявою про прийняття спадщини після смерті матері за заповітом не звертався, що свідчить про те, що ОСОБА_5 прийняв спадщину на підставі ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) за законом, а тому має право на Ѕ частину спірного домоволодіння. Після смерті бабусі ОСОБА_7, мати позивачки постійно проживала в спірному будинку, за власні кошти утримувала в належному стані спірне домоволодіння, до неї в постійне користування перейшли всі предмети побутової технічки та речі померлої матері, тобто на підставі ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) її мати, ОСОБА_6, прийняла спадщину за законом після смерті своєї матері, а тому на час її смерті їй належало Ѕ частина спірного домоволодіння.
Після смерті ОСОБА_6, позивачка фактично за свої кошти продовжували підтримувати в належному стані будинок та господарські споруди, до неї в постійне користування перешли усі речі, що належали її матері, крім того вона до 2008 року доглядала ОСОБА_5, який зловживав спиртними напоями та не мав коштів для свого існування.
Посилаючись на вказані обставини просила суд поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовом, визнати за нею та за ОСОБА_5 право власності на спадщину, по Ѕ частини жилого будинку з господарськими спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язати ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності по Ѕ частині зазначеного вище домоволодіння.
ОСОБА_5 позов не визнав та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, 3-ті особи: ОП ЗМБТІ, друга Запорізька державна нотаріальна контора про припинення права на частку у спільному майні, про визнання права власності на 5/6 частин жилого будинку. В обґрунтування позову зазнавав, що його матері ОСОБА_7 на праві власності належало 2/3 частин жилого будинку АДРЕСА_1, по 1/6 частин зазначеного будинку належало йому та його рідній сестрі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати померла і після її смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини спірного житлового будинку. 06.07.1982 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповіла спадкове майно позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 і спадкоємцем після її смерті на 1/6 частину домоволодіння є ОСОБА_4 Посилаючись на те, що він фактично прийняв спадщину, оскільки мешкав разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті, а його сестра, ОСОБА_6 та племінниця ОСОБА_4 у спірному будинку не мешкали та враховуючи, що у спірному будинку неможливо виділити ізольовано кімнату, що припадає на 1/6 його частину, позивач просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 2/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язати ОП ЗМБТІ погасити право власності за ОСОБА_6 на 1/6 частину будинку, визнати за позивачем прав власності на 1/6 частину спірного жилого будинку після погашення права власності за ОСОБА_6, стягнути з позивача на користь ОСОБА_4 вартість 1/6 частини будинку АДРЕСА_1, яка належала її матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язати ОП ЗМБТІ зареєструвати за ним право власності на 5/6 частин спірного будинку.
У лютому 2009 року прокурор Ленінського району м. Запоріжжя звернувся до суду в інтересах ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_4 третя особа: друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, в якому просив суд визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 Зобов’язати ОП ЗМБТІ погасити право власності за ОСОБА_6 на 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та за ОСОБА_7 на 2/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_5 прийняв спадщину у вигляді 2/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1, після померлої матері ОСОБА_7, вступивши у фактичне володіння зазначеним майном. Після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на 1/6 частину спірного жилого будинку і оскільки ОСОБА_4, як спадкоємиця першої черги після померлої матері із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась, у жилому будинку ніколи не мешкала, то спадкове майно у вигляді 1/6 частини жилого будинку переходить спадкоємцю другої черги ОСОБА_5, який постійно проживає в будинку у зв’язку з чим фактично вступив у володіння спадковим майном.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2010 року визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом та за законом. В позові ОСОБА_4 відмовлено. Доручено ОП ЗМБТІ погасити право власності за ОСОБА_6 на 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та за ОСОБА_7 на 2/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Доручено ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким визнати за нею право власності на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на праві приватної власності належав жилий будинок АДРЕСА_1, в рівних долях, по Ѕ частині кожному. Після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_7 оформила право власності на Ѕ частину спірного жилого будинку, та право власності в порядку спадкування у рівних долях по 1/6 кожному на себе та своїх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_5
06.07.1982 року ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого належні їй на праві приватної власності 2/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1 вона заповіла ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла і після її смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини спірного жилого будинку. Задовольняючи позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_5 в частині визнання за ним права власності на зазначене майн в порядку спадкування після померлої ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 прийняв спадщину, вступивши у володіння спадковим майном, оскільки мешкав разом із спадкодавцем на момент смерті. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржувалось. За таких обставин ОСОБА_5 стало належати 5/6 (1/6 + 2/3) частин жилого будинку АДРЕСА_1.
Також ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, матір позивачки ОСОБА_4, і після її смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину спірного жилого будинку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування після смерті матері і визнаючи право власності на 1/6 частину жилого будинку, яка належала ОСОБА_6, за ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 пропустила строк позовної давності для прийняття спадщини, у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась, у спірному будинку не проживала, а тому підстав для визнання за нею, як спадкоємцем першої черги, права власності на 1/6 частину жилого будинку немає, а ОСОБА_5, брат ОСОБА_6, як спадкоємець другої черги, після померлої вступив у фактичне володіння спадковим майном після смерті сестри.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 року, що діяла на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_4, яка є донькою померлої ОСОБА_6 і відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) - спадкоємцем першої черги, до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась. Між тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів та показань свідків, ОСОБА_4 після смерті своєї матері проживала у спірному будинку, робила в ньому ремонт, підтримувала в належному стані будинок та господарські споруди, користується предметами побутової техніки та меблями, що належали спадкодавцю, а тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 в силу п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України прийняла спадщину після померлої матері, вступивши у фактичне володіння спадковим майном.
Крім того, звертаючись 14.11.2008 року до суду самостійно із зустрічним позовом, ОСОБА_5 визнавав, що ОСОБА_4, як спадкоємцю першої черги після смерті його сестри ОСОБА_6, належить 1/6 частина жилого будинку АДРЕСА_1 (а. с. 36-37), а позовні вимоги збільшив лише при поданні позову в його інтересах прокурором.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим в частині залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/6 частину жилого будинку в порядку спадкування, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “01” липня 2010 року по цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту:
„Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, Орган опіки та піклування Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя, друга державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування задовольнити частково.
Позов прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7.
Доручити ОП ЗМБТІ скасувати реєстрацію права власності на 1/6 частину жилого будинку по АДРЕСА_1 на ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Запорізькою держнотконторою 06.07.1982 року № 5868.
Доручити ОП ЗМБТІ скасувати реєстрацію права власності на 2/3 частини жилого будинку по АДРЕСА_1 на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності виданого Другою Запорізькою держнотконторою 06.07.1982 року та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Запорізькою держнотконторою 06.07.1982 року № 5868
Доручити ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1
Доручити ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_5 право власності 2/3 частин житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1.”
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: