УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    6 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Пономаренко А.В.

Суддів Дралла І.Г.,

Білоусової В.В.

При секретарі Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_5  до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним наказу ,

  за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної республіки Крим від 05 травня 2010 року і 26 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

06 квітня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Фонду майна АР Крим про визнання недійсним наказу № 953 від 01 липня 1996  року .

            Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 травня 2010 року зазначену позовну заяву залишено без руху, а ухвалою цього суду від 26 травня 2010 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачеві на підставі статті 121 Цивільного процесуального кодексу  України  .

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вищевказані ухвали скасувати та ухвалити рішення по суті позовних вимог, посилаючись на навмисне затягування судом з надуманих підстав розгляду справи і порушення його процесуальних прав на отримання копії ухвали від 05 травня 2010 року .

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Положеннями статей 119 і 120 ЦПК України визначені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, без додержання яких , зокрема, у разі відсутності документів  на підтвердження оплати позивачем судових витрат та недодання копій всіх поданих до суду документів , заява залишається без руху ухвалою судді відповідно до частини 1 статті 121 цього кодексу, де зазначаються підстави залишення заяви без руху і надається строк для усунення недоліків, про що позивач має  повідомлятися  судом.

За змістом частини 2 наведеної норми закону якщо позивач не виконає у встановлений строк зазначені вимоги суду, заява вважається неподаною  і повертається позивачеві.

Постановляючи 05 травня 2010 року ухвалу про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконані вимоги частини 5 статті 119, а також частини 1 статті 120 ЦПК України щодо надання документів на підтвердження оплати судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а також   копій позовної заяви та усіх доданих до неї документів.

Зазначені висновки суду щодо недоліків позовної заяви є обґрунтованими і  підтверджені матеріалами справи ( а.с.11-12) , які не містять доказів оплати ОСОБА_5 при зверненні до суду з  позовною заявою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку і розміру, а також надання позивачем копій позовного матеріалу .  

Разом з тим, постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та її повернення  ОСОБА_5 з підстав невиконання вимог ухвали суду  від 05 травня 2010 року , суд не звернув увагу на відсутність у справі даних щодо отримання  позивачем копії цієї ухвали  і належного повідомлення  про недоліки поданої  заяви всупереч вимогам  частини 1 статті 121 ЦПК України .  

З огляду на наведене суд  дійшов помилкового  висновку про наявність перешкод у подальшому руху справи.

За таких обставин оскаржену ухвалу суду від 26 травня  2010 року не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки порушення судом норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання про достатність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_5 , що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311  312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали , яка перешкоджає подальшому  провадженню у справі,  і направлення справи  для продовження розгляду  до суду першої інстанції.

 На підставі наведеного та керуючись пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 311, статтями 313, 314 і 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

                                                              УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  задовольнити частково.

            Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05травня 2010 року залишити без змін.

            Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  від 26 травня 2010 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.    

Судді :