АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

            26   жовтня   2010 року                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                  Головуючого  :   Колоса  С. С.

                                   Суддів    :   Вавшка В. С., Іващука В. А.

                                     При секретарі  :  Андреєвої О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ  "" Банк  "  Фінанси та кредит "  в особі Вінницької обласної дирекції  філії  Центральне регіональне управління "  ПАТ  "" Банк "  Фінанси та Кредит "  до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на   рішення  Ленінського районного суду м. Вінниця  від    5 лютого  2010 року,  -

В с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду  м. Вінниця  від   5 лютого   2010 року  зазначений позов задоволено  .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2  на користь банку  заборгованість за кредитним договором  в сумі  20 768 грн. 50 коп.  .

Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат  .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1, уклавши кредитний договір належним чином не виконувала його вимоги. ОСОБА_2, як поручитель, несе солідарну відповідальність в разі неналежного виконання боржником своїх зобов"язань  .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просить рішення суду першої інстанції змінити, та стягнути заборгованість по кредитному договору лише з ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушення норм процесуального права  .

Дослідивши матеріали в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які просять рішення змінити з підстав викладених у скарзі, представника банку, який просить скаргу відхилити, а рішення залишити без змін, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав  .

Відповідно до ст. 213  ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції дано належну оцінку наданим по справі доказам .

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що між банком та ОСОБА_1  укладено кредитний   договір  за № 27 – 144 / 06 - ШД    від  23 жовтня 2006 року,  згідно якого банк надав позичальнику  в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі  15 000 гривень з оплатою по процентній ставці  0, 0001 проценту річних  ( а. с. 9 – 11 ). Боржник брала на себе зобов"язання щомісячно здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами  у розмірі  417 грн.  та проценти. Остання плата повинна була бути внесена  22 жовтня 2009 року .

Між банком та ОСОБА_2  укладено договір поруки  за  № 27 – 144 / 06 – ШД – П  від 23 жовтня 2006 року, згідно якого зобов"язувалась перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ( ОСОБА_1 ) зобов"язань за кредитним договором  ( а. с. 12 – 13 ). Відповідно до п. 2. 1 цього договору  у випадку невиконання боржником зобов"язань за кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники  .

Відповідно до ст. 610  ЦК України  порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання  ( неналежне виконання ) .

Згідно ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, а саме  припинення зобов"язань, зміна умов зобов"язань, сплата неустойки  ( штраф, пеня )  та відшкодування збитків. Неустойкою  ( шрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання  .

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1  неналежним чином виконувала свої обов"язки по виконанню умов кредитного договору в зв"язку з чим їй було нараховано неустойку  ( а. с. 47 – 49 ). Дані обставини сторонами також не оспорювалось .

ОСОБА_2, як поручитель несе солідарну відповідальність за неналежне виконання боржником своїх обов"язків .

Твердження викладені в апеляційній скарзі висновку суду першої інстанції не спростовують. Апелянтом не наведено обгрунтованих  підстав для зміни рішення .

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін .                                                                                                    

Керуючись ст.. ст.. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2   –  відхилити .

Рішення Ленінського районного суду  м. Вінниця  від     5  лютого   2010 року  -  залишити без змін  .  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .

Протягом  двадцяти днів з дня проголошення на ухвалу може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції  .

              Судді:

         З оригіналом згідно  :